Вирок № 21239444, 26.01.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 1-273/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2012 рокум. Київ Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Дідик М. В.

при секретарі Асіпцовій О.В.

з участю прокурора Онікієнко К.А.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ревбінці, Чорнобаївського району Черкаської області, українця, громадянина України, з освітою середньою, одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 21.05.2011 року приблизно о 09.00 год., керуючи технічно справним автомобілем марки «Фольксваген Пасат»д.н.з. НОМЕР_1, рухався по території авто ринку, що розташований за адресою м. Київ Столичне шосе,104.

Порушивши вимоги п. п. 1.5, 2.3б), 12.1, 12.3 ПДР України, ОСОБА_3 будучи неуважним, неправильно зреагувавши на зміну дорожньої обстановки, під час вибору швидкості руху не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, при виникненні небезпеки для руху та перешкоди, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об»їзду перешкоди, не дотримався безпечної дистанції та здійснив наїзд на перешкоду, а саме огородження виготовлене з металевого тросу, внаслідок пошкодження якого було травмовано пішохода ОСОБА_1, який отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Порушення ОСОБА_3 вимог п. п. 1.5, 2.3б), 12.1, 12.3 ПДР України, знаходяться в прямому причинному зв"язку з виникненням даної ДТП та її наслідками.

Підсудний ОСОБА_3, вину свою у вчиненні злочину визнав повністю, підтвердивши вище зазначені обставини. По суті пояснив, що 21.05.2011 року на авторинку у м. Києві, по дорученню керував автомобілем «Фольксваген Пасат»д.н.з. НОМЕР_1. Рухався повільно. Переїжджав через трос, який з»єднував опори і бампером зачепив його. Опори впали і травмували ОСОБА_1 Доставив його в лікарню, оплатив гіпс. Повністю визнає факт порушення ним ПДР України, які зазначені у обвинувальному. У вчиненому щиро розкаюється, просить врахувати, що на утриманні має неповнолітню дочку, не працює, в сім»ї важке матеріальне становище, просить не позбавляти прав керування.

За згодою сторін згідно ч. 3 ст. 299 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались. Підсудний правильно розуміє фактичні обставини справи, що підтверджується його показами, сумнівів суду у добровільності та істинності його позиції немає, будучи попередженими про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, на зазначений порядок погодився.

Тому суд, згідно вимог ст. 301-1 КПК України, обмежив дослідженням фактичних обставин справи допитом підсудного та матеріалами, що характеризують його особу.

Суд вважає, що дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст. 286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину та особу підсудного, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, має неповнолітню дочку, одружений.

Обставинами, що пом”якшують покарання винного, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді обмеження волі, без позбавлення права керувати транспортним засобом.

На підставі ст. 75 КК України, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного та інші обставини справи, суд надійшов до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Долю речових доказів, вирішити у відповідності до ст. 81 КПК України.

Стягнути з ОСОБА_3, згідно вимог ст. 93 КПК України, судові витрати.

За клопотанням потерпілого ОСОБА_1, його цивільний позов залишити без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,суд

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого обовязки протягом іспитового строку, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Цивільний позов ОСОБА_1, залишити без розгляду.

Речові докази по справі: автомобіль «Фольксваген Пасат»д.н.з. НОМЕР_1, - залишити власнику, у якого він на зберіганні.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін, - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати в сумі 225,12 грн. (отримувач: НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, код: 25575285, банк: ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, р/р 31253272210699, - послуги експерта)

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя М. В. Дідик