Ухвала суду № 21233120, 02.02.2012, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2 7138/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2012 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді Бібіка М.М.,

при секретарі Лобовій Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Центральний універмаг», Дніпропетровської міської ради, приватного підприємця ОСОБА_3, треті особи: Головне архітектурно планувальне управління Дніпропетровської міської ради, Головне управління Держтегногенбезпеки у Дніпропетровській області, Головне управління держкомзему у Дніпропетровській області; за участю прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська; про усунення перешкод в користуванні нежилими приміщеннями, демонтаж (знесення) торгівельного кіоску та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ВАТ «Центральний універмаг», вказавши третіми особами Дніпропетровську міську раду, Головне архітектурно планувальне управління Дніпропетровської міської ради, Головне управління МНС України в Дніпропетровській області, Головне управління Держкомзему у Дніпропетровській області про усунення перешкод в користуванні нежилими приміщеннями, демонтаж торгівельного кіоску та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан. Свої позовні вимоги вона обґрунтувала тим, що їй на праві власності належить нежиле приміщення «Торгівельного центру»за адресою: АДРЕСА_1. ВАТ «Центральний універмаг», яке має право постійного користування земельною ділянкою за вказаною адресою, біля центрального входу до «Торгівельного центру»було встановлено металевий кіоск. Вона вважає, що кіоск встановлений без відповідного дозволу та із численними порушеннями, що створює небезпеку для відвідувачів «Торгівельного центру», оскільки перегороджено вихід із нього, й відповідно порушується її право користування зазначеним майном. У звязку із чим, вона звернулася до суду із позовом про зобовязання ВАТ «Центральний універмаг»усунути перешкоди в користуванні нежилими приміщеннями «Торгівельний центр», шляхом демонтажу (знесення) торгівельного кіоску розташованого за адресою: АДРЕСА_1; орієнтованою площею 0,003 га та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан (а.с. а.с. 35 38).

Ухвалою суду від 01 грудня 2011 року третю особу Головне управління МНС України в Дніпропетровській області було замінено на Головне управління Держтехногенбезпеки в Дніпропетровській області (а.с. а.с. 50 53).

Ухвалою суду від 14 грудня 2011 року було залучено до участі у справі в якості співвідповідачів Дніпропетровську міську раду та приватного підприємця ОСОБА_3, а також прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська (а.с. а.с. 88 91).

Ухвалою суду від 23 січня 2012 року було замінено найменування відповідача ВАТ «Центральний універмаг»на ТзДВ «Центральний універмаг»(а.с. а.с. 119, 120, 121 127).

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, представники відповідачів ТзДВ «Центральний універмаг»та ПП ОСОБА_3 заперечували проти задоволення позову, представники третіх осіб Головного управління Держтехногенбезпеки в Дніпропетровській області та Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області поклалися на розсуд суду.

Представник відповідача Дніпропетровської міської ради до судового засідання не зявилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином (а.с. а.с. 103, 110, 115).

Представник третьої особи Головного архітектурно планувального управління Дніпропетровської міської ради до судового засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. а.с. 59 60, 61).

Прокурор Бабушкінського району м. Дніпропетровська до судового засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. а.с. 109, 117).

Суд, вислухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, доходить наступного висновку.

Судом було встановлено, що ОСОБА_2 є власником нежилого приміщення, поз. 1 6, у прибудові літ. А1 4 до будівлі літ. А 4 «Торгівельний центр», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. а.с. 9 10, 11, 12, 13 19).

ВАТ «Центральний універмаг», що зареєстроване у встановленому законом порядку, має право постійного користування земельною ділянкою площею 0,6863 га по АДРЕСА_1 (а.с. а.с. 72, 73, 84 87).

В подальшому ВАТ «Центральний універмаг»було реорганізована у ТзДВ «Центральний універмаг»(а.с. 120).

На земельній ділянці, що передана у постійне користування ТзДВ «Центральний універмаг»перед входом до «Торгівельного центру»по АДРЕСА_1, встановлено торгівельний кіоск площею 0,003 га (а.с. а.с. 20, 21, 24).

Відповідно до листів Головного архітектурно планувального управління Дніпропетровської міської ради та Головного управління МНС України в Дніпропетровській області, розміщення металевого кіоску по АДРЕСА_1 відбулося із порушеннями вимог п.п. 4.1.16. «Правил пожежної безпеки в Україні», та не було узгоджено й не має відповідної документації, а також за матеріалами Генерального плану розвитку м. Дніпропетровська та Правил забудови м. Дніпропетровська взагалі не можливе (а.с. а.с. 25, 26).

Прокуратурою Бабушкінського району м. Дніпропетровська була проведена перевірка, якою встановлено, що металевий кіоск розташований по АДРЕСА_1, встановлений у порушення відповідних діючих норм та передано ВАТ «Центральний універмаг»в оренду ПП ОСОБА_3 (а.с. 27).

Однак, відповідно до договору оренди № 17 від 21 вересня 2009 року, а також додаткових угод до цього договору від 21 вересня 2009 року, 01 жовтня 2009 року, 15 вересня 2010 року, 02 вересня 2011 року ВАТ «Центральний універмаг»передав ПП ОСОБА_3 у платне користування нежитлове приміщення площею 10 кв2 на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 (а.с. а.с. 74 79, 80, 81, 82, 83).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України 2003 року, а також Земельним кодексом України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»та Законом України «Про благоустрій населених пунктів».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю, у якій перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані обєкти комунальної власності.

Частиною 1 статті 92 ЗК України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. При цьому ч. 2 ст. 91 та ч. 2 ст. 96 цього Кодексу, які містять вичерпний перелік обовязків, передбачено, що законом можуть бути встановлені інші обовязки власників земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, а право приватної власності є непорушним.

В силу ч. 1 ст. 376 ЦК країни, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. При цьому частиною 4 цієї статті визначено, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за собою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно із ч. 2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частинами 2, 3, 4 статті 28 Закону України «Про містобудівну діяльність»встановлено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів». Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»міські ради повинні здійснювати контроль за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд та обєктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних обєктів тощо.

Згідно із ч. 4 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до обєктів благоустрою населених пунктів у тому числі належать території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. При цьому у відповідності до ст. 16 цього Закону, на обєктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати обєкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски, тощо.

Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»визначено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобовязані, у тому числі, утримувати в належному стані території, надані їм у встановленому законом порядку.

В силу ч. 1 ст. 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», підприємства, установи, організації забезпечують благоустрій земельних ділянок, наданих їм на праві власності чи праві користування відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Частиною 1 статті 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини визнанні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно із ст. 217 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Ураховуючи зміст приведених норм закону та встановлені у судовому засіданні обставини справи й пояснення сторін, які підтвердили факт встановлення металевого кіоску без відповідних дозвільних документів із порушеннями будівельних норм та правил, що порушує право позивача, власника «Торгівельного центру»за адресою: АДРЕСА_1; який розташований на земельній ділянці належній Дніпропетровській міській раді й наданій ТзДВ «Центральний універмаг»у постійне користування, та відноситься до обєкту благоустрою населених пунктів, суд, зважаючи на те, що власника металевого кіоску встановити не можливо, вважає за необхідне зобовязати саме ТзДВ «Центральний універмаг»та Дніпропетровську міську раду протягом десяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили усунути перешкоди в користуванні нежилими приміщеннями «Торгівельний центр»за адресою: АДРЕСА_1; шляхом демонтажу (знесення) торгівельного кіоску розташованого за адресою: АДРЕСА_1 («Торгівельний центр»); орієнтованою площею 0,0030 га, та привести у придатний для використання стан земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 («Торгівельний центр»); орієнтованою площею 0,0030 га.

При цьому, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог до ПП ОСОБА_3, оскільки жодних належних доказів, що металевий кіоск є її власністю чи перебуває у неї в оренді, суд надано не було.

Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути у солідарному порядку витрати з оплати судового збору в розмірі 188 гривень 20 копійок.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 83, 91, 92, 96 Земельного кодексу України, ст. 28 Закону України «Про містобудівну діяльність», ст. ст. 10, 13, 18, 24, 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст. ст. 376, 386, 391 Цивільного кодексу України 2003 року, ст. ст. 4 8, 10, 11, 18, 57 61, 88, 208, 209, 212 215, 217, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Центральний універмаг», Дніпропетровської міської ради, приватного підприємця ОСОБА_3, треті особи: Головне архітектурно планувальне управління Дніпропетровської міської ради, Головне управління Держтегногенбезпеки у Дніпропетровській області, Головне управління держкомзему у Дніпропетровській області; за участю прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська; про усунення перешкод в користуванні нежилими приміщеннями, демонтаж (знесення) торгівельного кіоску та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан частково задовольнити.

Зобовязати Товариство з додатковою відповідальністю «Центральний універмаг»(ЄДРПОУ 01558218) та Дніпропетровську міську раду (ІК 26510514) протягом десяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили усунути перешкоди в користуванні нежилими приміщеннями «Торгівельний центр»першого та другого поверхів, поз. 1, 1а, 2, 2а, 3, 4, 4а, 5, 5а, 6, загальною площею 585,7кв2, у прибудові літ. А1 4 до будівлі літ. А 4, розташовані за адресою: АДРЕСА_1; що належать ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), шляхом демонтажу (знесення) торгівельного кіоску розташованого за адресою: АДРЕСА_1 («Торгівельний центр»); орієнтованою площею 0,0030 га.

Зобовязати Товариство з додатковою відповідальністю «Центральний універмаг»(ЄДРПОУ 01558218) та Дніпропетровську міську раду (ІК 26510514) протягом десяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили привести у придатний для використання стан земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 («Торгівельний центр»); орієнтованою площею 0,0030 га.

Сягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Центральний універмаг»(ЄДРПОУ 01558218), Дніпропетровської міської ради (ІК 26510514) у солідарному порядку на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір в сумі 188 гривень 20 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено на протязі десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя(підпис) М.М. Бібік

Згідно з оригіналом: Ю.Л. Лобова

Рішення не набрало чинності.

Голова

Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровська Л.О. Татарчук