Рішення № 21224075, 03.02.2012, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 2/2506/217/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.02.2012 рокум. Чернігів Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого судді Коверзнева В.О.,

при секретарі Дорошенко О.В.,

з участю: позивача ОСОБА_1, її представника адвоката ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні,

в с т а н о в и в:

31.10.2011 року позивачі звернулися до суду з позовом про припинення права кожного з відповідачів на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1; визнання за кожним з позивачів права власності на 1/4 частину цієї квартири; стягнення з позивачів на користь відповідачів компенсації вартості частин квартири, право власності на які припинено; відшкодування понесених судових витрат.

Позов мотивовано неможливістю спільного проживання з відповідачами, через те, що останні ніде не працюють, зловживають спиртними напоями, застосовують до позивачів фізичне насильство, не сплачують за комунальні послуги, псують спільну квартиру.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала і наполягала на їх задоволенні. Будучи допитаною в якості свідка показала, що відповідачі постійно застосовують до позивачів та її неповнолітньої дочки образи і фізичне насильство, погрожують вбивством. Неодноразові звернення до правоохоронних органів і вжиті працівниками органів внутрішніх справ заходи на їхню поведінку не вплинуло. Відповідачі продовжують пиячити і ведуть антигромадський спосіб життя. Неповнолітня дочка ОСОБА_6, 1997 року народження, боїться жити в одній квартирі з відповідачами, а тому часто вимушена уходити з дому і проживати у родичів.

Позивач ОСОБА_4 не зявилася, при цьому надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнав і погодився на припинення його права власності на 1/4 частину спірної квартири з компенсацією її вартості. Він визнав неможливість спільного проживання з позивачами в одній квартирі, у той же час заперечував вчинення у відношенні до позивачів протиправних дій.

Відповідач ОСОБА_5 не зявився, про час і місце розгляду справи сповіщався належним чином.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 (рідний брат позивача ОСОБА_1) показав, що в його присутності відповідачі неодноразово ображали позивачів, застосовували до них фізичну силу, погрожували вбивством із застосуванням ножа та сокири. Це відбулася не лише в момент коли відповідачі перебували в стані алкогольного спяніння, але і в той час коли вони були тверезими. Від негідної поведінки відповідачів потерпає і неповнолітня дочка позивача ОСОБА_1 ОСОБА_6, яка часто змушена ночувати у нього вдома. Відповідачі не працюють, зловживають спиртними напоями, виносять з дому спільні речі, псують квартиру і погрожують її спалити. Так продовжується вже понад 6 років.

Допитана в якості свідка ОСОБА_8 (сусідка сторін) показала, що була свідком бійки, яка відбулася між відповідачами. Вона намагалася розборонити їх, і щоб відповідачі не повбивали один одного забрала в них лопату і сокиру. Свідок підтвердила, що відповідачі часто знущаються над позивачами.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_4 являється матірю позивача ОСОБА_1 Відповідач ОСОБА_5 є колишнім чоловіком позивача ОСОБА_1, а відповідач ОСОБА_3 є сином вказаних осіб. Від шлюбу ОСОБА_1 і ОСОБА_5 мають ще неповнолітню дочку ОСОБА_6, 1997 року народження.

Зазначені особи проживають у двокімнатній квартирі АДРЕСА_1, загальною площею 49.5 кв. м. Власниками цієї квартири в рівних частинах являються сторони.

Судом встановлено, що відповідачі ніде не працюють, зловживають спиртними напоями. Перебуваючи як в стані алкогольного спяніння так і в тверезому стані вони часто ображають позивачів та неповнолітню ОСОБА_6, застосовують до вказаних осіб фізичне насильство, й навіть погрожують вбити. Зазначене підтверджується матеріалами справи, зокрема матеріалами перевірки ЧМВ УМВС України в Чернігівській області за заявами позивачів, письмовими поясненнями ОСОБА_4 (а.с. 21 29, 42 47, 82 84) та показаннями допитаних судом свідків, які в сукупності узгоджуються між собою.

Відповідно до пункту 3 частини 1, частини 2 статті 365 Цивільного кодексу України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо спільне володіння і користування майном є неможливим.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30.12.2011 року № С-275 (а.с. 70 зв.) вартість 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 складає 37267 грн.

Враховуючи те, що неможливість спільного проживання позивачів з відповідачами в одній квартирі повністю доведена, при цьому позивачі внесли на депозитний рахунок ТУ ДСА в Чернігівській області вартість часток квартири, що належить відповідачам, суд вважає можливим припинити право відповідачів на належні їм частки квартири з виплатою їм компенсації вартості часток, та визнати право власності на вказані частки квартири за позивачами.

Оскільки припинення права на частку у спільному майні можливо лише за умови попереднього внесення позивачем вартості частки на депозитний рахунок суду, і вказана вимога закону позивачами виконана, відсутні підстави для задоволення вимог позивачів про стягнення з них на користь позивачів компенсації вартості частини квартири.

Під час звернення до суду позивачі сплатили судовий збір в розмірі 51 грн кожна. Крім того, позивач ОСОБА_1 оплатила витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн, а також витрати на проведення судової експертизи а розмірі 1440 грн (а.с. 1, 2, 89). Таким чином позивач ОСОБА_1 понесла судові витрати на загальну суму 1611 грн.

Понесені позивачами витрати вважаються судовими, і в силу положень статей 79, 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню відповідачами в рівних частинах.

Керуючись статтями 10, 79, 88, 208, 209, 212 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково. Припинити право ОСОБА_5 на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.

Припинити право ОСОБА_3 на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.

Виплатити ОСОБА_5 і ОСОБА_3 з депозитного рахунку ТУ ДСА України в Чернігівській області (№ 37315006001170, код 37972475, МФО 853592) по 37267 грн (тридцять сім тисяч двісті шістдесят сім грн) кожному, у відшкодування вартості часток квартири АДРЕСА_1, право на які припинено.

Стягнути з ОСОБА_5 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 805 грн 50 коп. (вісімсот пять грн 50 коп.) з кожного, у відшкодування понесених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_5 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 по 25 грн 50 коп. (двадцять пять грн 50 коп.) з кожного, у відшкодування понесених судових витрат.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 10 днів з дня його проголошення, в порядку встановленому статтею 294 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 03.02.2012 року.

Головуючий: