Рішення № 21217215, 19.09.2011, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-1418/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2011 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-суддіГорейко М.Д.

секретаря Карпенко І.В.,

з участю представника позивача по довіреності від 06.05.2011 року №129/03 ОСОБА_2, представника відповідача по довіреності від 13.09.2010 року №1973 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Брокбізнесбанк” до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії та судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №4127 від 07.03.2008 року в розмірі 46307,41 доларів США, що в гривневому еквіваленті на день звернення з позовом до суду становить 367014 грн. 01 коп. та судових витрат, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_4 отримав в позивача кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в розмірі 39600 доларів США, зі строком погашення до 07.09.2009 року включно та сплатою 18% річних за час фактичного користування кредитом і зобовязався виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. Внаслідок порушення графіку сплати коштів станом на 03.06.2010 року за відповідачем ОСОБА_4 наявна заборгованість в загальній сумі 46307,41 доларів США, що в гривневому еквіваленті на день звернення з позовом до суду становить 367014 грн. 01 коп., в тому числі 39600 доларів США заборгованість по кредиту, 6707,41 доларів США заборгованість за нарахованими відсотками.

Представник відповідача в судовому засіданні визнаючи факт отримання кредиту та наявність заборгованості за договором кредитної лінії, позов не визнав, мотивуючи тим, що для надання кредиту в іноземній валюті необхідна ліцензія нацбанку на здійснення валютних операцій. Однак на момент укладення договору в позивача не було такої ліцензії. Невиконання відповідачем кредитних зобов'язань склалось в результаті фінансової кризи, а не з його волі. Він не заперечує обов'язку повернення кредиту.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості за договором кредитної лінії.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

07 березня 2008 року між Акціонерним банком “Брокбізнесбанк” та відповідачем ОСОБА_4 укладено договір кредитної лінії №4127 (а.с. 7-9), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в розмірі 39600 доларів США та зобовязався повернути кредит до 06.03.2009 року. Умовами п. 1.5.1.1. Договору передбачено обов'язок позичальника сплатити 13,5% річних за користування кредитом. Згідно п. 1.3 Договору відповідач зобов'язався погашати кредит щомісячно згідно графіка шляхом внесення готівки в касу банку. Відповідно до п. 1.5.1.3. договору кредитної лінії відповідач зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитом у валюті наданого кредиту щомісячно до 15 числа, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти.

27 березня 2009 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №4127 від 07.03.2008 року, відповідно до умов якої сторони визначили, що кредит надається позичальнику на строк з 07.03.2008 року по 07.09.2009 року. Згідно п. 1.5.1.1. Угоди позичальник зобовязався сплатити 18% річних за користування кредитними коштами.

Незважаючи на взяті на себе за договором кредитної лінії зобов'язання, відповідач ОСОБА_4 належно їх не виконував, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором кредитної лінії №4127 від 07.03.2008 року (а.с. 6).

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

У відповідності п. 5.1.1. договору кредитної лінії, за порушення взятих на себе зобовязань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом позичальник зобовязався сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент нарахування пені, від суми платежу за кожен день прострочення.

Позивачем станом на 03.06.2010 року проведено розрахунок заборгованості за договором кредитної лінії №4127 від 07.03.2008 року (а.с. 6), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_4 за кредитом в розмірі 46307,41 доларів США, що в гривневому еквіваленті на день звернення з позовом до суду становить 367014 грн. 01 коп., в тому числі 39600 доларів США заборгованість по кредиту, 6707,41 доларів США заборгованість за нарахованими відсотками.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_4 за вказаним договором кредитної лінії відповідачем не представлено суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 546 ЦК України визначено види забезпечення виконання зобов'язань, якими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з договору кредитної лінії №4127 від 07.03.2008 року, між банком та відповідачем 07.03.2008 року укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до п. 1.4. якого відповідач ОСОБА_4 передав у заставу АБ “Брокбізнесбанк” екскаватор марки CATERPILLAR-212BFT, 1995 року випуску, заводський НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4, який належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_5 від 05.03.2008 року.

Згідно п. 1.5. договору застави оціночна вартість предмету застави встановлена за згодою сторін в сумі 406850 грн. Відповідно до п. 2.4.4. договору застави транспортного засобу заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо при настанні строку виконання основного зобовязання або його частини, воно не буде виконано.

Однак, за змістом ст.ст. 16, 20 ЦК України спосіб захисту порушеного права особа вибирає на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення з відповідача заборгованості за договором кредитної лінії.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредитної лінії є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При вирішенні питання в якій саме валюті підлягає поверненню борг за кредитними зобов'язаннями, суд виходить з наступного. Відповідно до вимог розділу 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю, валюта України є законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень оплати будь-яких вимог та зобов'язань. За змістом ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, але зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Таким чином стягненню з відповідача в користь ПАТ “Брокбізнесбанк” підлягає заборгованість за договором кредитної лінії №4127 від 07.03.2008 року в розмірі 367014 грн. 01 коп., що за офіційним курсом НБУ на день проведення розрахунку становить 46307,41 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 524, 526, 527 ч.1, 546 ч.1, 548 ч.1, 589, 611, 1050 ч.2, 1054 ч.2, 554 ч. ч.1, 2; 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства “Брокбізнесбанк” до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії та судових витрат задоволити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Товмачик Коломийського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь Публічного акціонерного товариства “Брокбізнесбанк”, місцезнаходження якого м. Київ, пр. Перемоги, 41, р. 29028000010611, МФО 336882, код 26289469 367014 грн. 01 коп. (триста шістдесят сім тисяч чотирнадцять гривень 01 коп.), що еквівалентно 46307,41 доларам США, станом на день проведення розрахунку 03.06.2010 року, заборгованості за договором кредитної лінії №4127 від 07.03.2008 року, укладеним між АБ “Брокбізнесбанк” та ОСОБА_4, 1700 грн. витрат по оплаті судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяГорейко М.Д