Ухвала суду № 21216084, 11.01.2012, Апеляційний суд Київської області

Справа №11-75/12Головуючий у І інстанціїЛопатинська

Категорія20Доповідач у 2 інстанції Черкасов

19.01.2012 УХВАЛА Іменем України АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого : - Шроль В.Р.

суддів : - Черкасова В.М., Матюшко М.П.

за участю прокурора : - Стаховської Н.О.

засуджених :- ОСОБА_5, ОСОБА_6

захисника :- ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією представника потерпілого на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2011 року, яким -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Мелітополь Запорізької області, громадянин України, освіта середня, неодружений, маючий на утриманні малолітню дитину 2005 року народження, працюючий неофіційно, мешканець АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимий, -

засуджений за ч.1 ст. 309 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі; за ч.3 ст.15, ч.4 ст. 185 КК України на 5(пять) років позбавлення волі. Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання 5 (пять) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком три роки. Зобовязано ОСОБА_5 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м. Архангельськ Ісакогорського району Російської Федерації, громадянин України, освіта середня - спеціальна, неодружений, маючий на утриманні малолітню дитину 2009 р. народження, працюючий ТОВ „Будівельна компанія“Україна“ м. Київ, мешканець АДРЕСА_2, в силу ст. 89, 108 КК України не судимий, -

засуджений за ч.3 ст.15, ч.4 ст. 185 КК України на 5 (пять) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК, звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком три роки. Зобовязано ОСОБА_6 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.

Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з кожного на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області, код ЄДРПОУ 25574713 р/р 32150272210700 ГУ ДКУ в Київській області МФО 821018 по 820 (вісімсот двадцять) грн. 56 коп. вартість судової почеркознавчої експертизи, та з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві ГУ ДКУ у Київській області, р/р 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 337 (триста тридцять сім) грн. 68 коп. вартість судової хімічної експертизи.

Вироком також вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно вироку суду ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнанні винними та засуджені за те, що ОСОБА_5 16.02.2011 року приблизно о 12 год., на своєму автомобілі „Шкода Октавіа“ д. н. НОМЕР_3, приїхав в м. Буча Київської області, де зустрівся з невстановленою слідством особою, у якого незаконно придбав за 50 грн. для особистого вживання наркотичний засіб, який знаходився в поліетиленовому пакеті заповнений подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору. Даний поліетиленовий пакет з наркотичною речовиною сховав в праву кишеню своїх штанів та вирішив їхати до м. Києва. ОСОБА_5 16.02.2011 року приблизно в 15 год. 10 хв., знаходячись на перехресті Гостомельського шосе та вул. Міської в м. Києві, був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили у нього з правої кишені його штанів поліетиленовий пакет, в якому знаходилась подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку експерта № 737 /х від 25.03.2011р. являється особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, маса висушеного канабісу становить 11,774 г. Канабіс, згідно Списку № 1 „Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено“ в Таблиці 1 „Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів“, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 06.05.2000 р. № 770 ( зі змінами) є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.

Крім цього, 25.04.2011 р. близько 10 год. ОСОБА_5, рухаючись по обїзній дорозі м. Бровари в напрямку м. Києва, побачив на земельній ділянці, розташованій на Кільцевій дорозі „Київ-Чернігів- Нові Яриловичі“ в м. Бровари, що належить ОСОБА_9 металеві труби 1020 в кількості 22 штуки вагою 51 600,00 кг, що також належать ОСОБА_9 Після чого, у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 того ж дня близько 14 год. в м. Києві на вул. Пражській зустрівся з ОСОБА_6 та особою, кримінальна справа щодо якої виділена в окреме провадження, яким запропонував вчинити крадіжку чужого майна, на що ОСОБА_6 та особа, кримінальна справа щодо якої виділена в окреме провадження погодились, вступивши тим самим у попередню змову на таємне викрадення чужого майна, розподіливши при цьому між собою ролі. 26.04.2011 року, реалізуючи свій злочинний умисел, згідно розподілених ролей, ОСОБА_6 разом з особою, кримінальна справа щодо якої виділена в окреме провадження, поїхали до ПП „Карунський“ в м. Києві, де ОСОБА_6 заключив з ОСОБА_10 договір на перевезення та реалізацію даних труб, повідомивши при цьому ОСОБА_10 неправдиві відомості, а саме те, що дані труби належать йому. Після укладання договору з метою доведення злочинного умислу до кінця особа, кримінальна справа щодо якої виділена в окреме провадження, поїхала на місце, де знаходились труби, щоб прослідкувати за їх завантаженням, а ОСОБА_6 та ОСОБА_5 залишились в м. Києві на ПП „Карунський“ та чекали закінчення завантаження труб та доставки їх до вказаного підприємства для того, щоб отримати за них грошову винагороду в сумі 2 200 грн. за одну тонну згідно умов договору, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_10. Так, особа, кримінальна справа щодо якої виділена в окреме провадження, перебуваючи на Кільцевій дорозі „Київ - Чернігів - Нові Яриловичі“ в м. Бровари за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_5. за допомогою транспортних засобів марки МАN 18.284 д. н. з. НОМЕР_1 та ОДАЗ - 9370, д. н. з. НОМЕР_2 намагалася вивезти дані труби із вказаної земельної ділянки та незаконно заволодіти ними з метою подальшої реалізації та отримання грошової винагороди. Проте з причин, які не залежали від їх волі, а саме те, що після завантаження другої труби на місце події приїхала довірена особа потерпілого ОСОБА_9 ОСОБА_11 та завадила завантаженню труб, викликавши працівників міліції, тим самим свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та особа, кримінальна справа щодо якої виділена в окреме провадження до кінця не довели. Після появи ОСОБА_11 особа, кримінальна справа щодо якої виділена в окреме провадження з місця події зникла. Тим самим , ОСОБА_5 з ОСОБА_6 та особою, кримінальна справа щодо якої виділена в окреме провадження, вчинили незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_9, вартість якого становить 133 300 грн., що у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, завдавши при цьому останньому матеріальної шкоди у великих розмірах.

В апеляції представник потерпілого ОСОБА_11 просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 309 КК України та призначити остаточну міру покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років і 6 місяців; ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України та призначити остаточну міру покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. Не оспорюючи вирок в частині доведеності вини засуджених та правильності кваліфікації їх дій, вважає що призначене судом покарання є занадто мяким, необґрунтованим, та таким, що суперечить нормам матеріального та процесуального права. Зокрема, судом не враховано, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили замах на тяжкий злочин умисно.

Відповідно до ч.1 ст. 355 КПК України прокурор, який подавав апеляцію, листом від 10.01.2012 року відкликав її.

Заслухавши доповідача, пояснення засуджених та їх захисника, які заперечують проти апеляції представника потерпілого, думку прокурора, який заперечує проти апеляції представника потерпілого, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція представника потерпілого задоволенню не підлягає.

Вирок у частині доведеності вини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і правильності юридичної кваліфікації їх дій ніким не оскаржується.

Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд зясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також розяснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вину в інкримінованих злочинах в судовому засіданні визнали повністю, тому суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися. Проти цього не заперечували прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції. Крім того, судом було зясовано, чи правильно розуміють учасники судового розгляду зміст цих обставин, і чи немає у них сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, що підтверджується протоколом судового засідання.

За встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_5 ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 309 КК та ОСОБА_6 ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно, що також ніким не оспорюється.

Що стосується доводів представника потерпілого, то вони є необґрунтованими. Так, відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається з матеріалів справи, при призначенні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання судом першої інстанції було враховано: ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про осіб винних, які є не судимими, щиро розкаялися в скоєному та мають на утриманні малолітніх дітей, що суд визнав обставинами, які помякшують покарання. Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що призначене покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. 65 КК України, воно є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Доводи в апеляції представника потерпілого, що до підсудних безпідставно застосовано положення ст. 75 КК України є необґрунтованими, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 раніше не судимі. Крім того, судом встановлено і визнані помякшуючі обставини, зокрема щире каяття та перебування на утриманні малолітніх дітей, обставин, які б обтяжували покарання судом не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду є законним, обгрунтованим, і підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області, -

У х в а л и л а :

Апеляцію представника потерпілого ОСОБА_11 залишити без задоволення, а вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - без зміни.

С У Д Д І :

________ _____ ______

( Шроль В.Р. ) ( Черкасов В.М. ) ( Матюшко М.П. )