Рішення № 21213119, 26.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2012 р. Справа № 5023/10514/11

вх. № 10514/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність вих. № 056 від 15.12.2011 р.;

відповідача - не з"явився; 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос" , м.Харків 3-я особа <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВВА", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 146656,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кратос" , м.Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВВА", м. Харків, 129555,64 грн. заборгованості, 15158,01 грн. інфляційних витрат, 1943,33 грн. 3% річних та 2933,14 грн. судового збору, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення усної домовленості неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 грудня 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 16 січня 2012 року.

В судовому засіданні 16 січня 2012 року було оголошено перерву до 26 січня 2012 року.

25 січня 2012 року позивач надав документи, які долучені судом до матеріалів справи, зокрема розрахунок заборгованості.

Представник позивача у судовому засіданні 26.01.2012 р. підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кратос" , м.Харків, (позивач) згідно усної домовленості здійснило поставку товару - обладнання для систем опалення Товариству з обмеженою відповідальністю "АВВА", м. Харків, (відповідач) на загальну суму 245555,64 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ К-00000242 від 22.04.2008 р., К-00000445 від 07.11.2008 р., К-00000480 від 24.11.2008 р., К-00000495 від 09.12.2008 р., К-00000501 від 11.12.2008 р., які підписані обома сторонами.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей № 913116/17 від 21.07.2008 р., 107/08 від 06.11.2008 р., 121/08 від 24.11.2008 р., 125/08 від 09.12.2008 р., 126/08 від 11.12.2008 р., які видані на отримання цінностей від ТОВ "Кратос".

Позивачем були виставлені до оплати відповідачу рахунки-фактури № К-00000314 від 24.06.2008 р., № К-000618 від 28.10.2008 р., К-000619 від 29.10.2008 р. на загальну суму 245555,64 грн.

Таким чином, відповідач товар отримав, проте розрахувався за нього частково на суму 116000 грн., що підтверджується витягами банку, доданими до позовної заяви.

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом, пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або із актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були відправлені претензії вих. 040 від 10.06.2010 р., 074 від 15.10.2010 р., 087 від 01.12.2010 р., 001 від 10.01.2011 р., 026 від 01.04.2011 р. на адресу відповідача з вимогою погасити заборгованість. В якості доказу позивачем було надано до матеріалів справи належним чином засвідчені копії вказаних претензій з відміткою про отримання їх відповідачем.

Проте відповідач на вимоги не відреагував та грошові кошти за отриманий товар не перерахував.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо оплати товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на суму 129555,64 грн. перед позивачем (сума основного боргу), що і стало підставою останньому для звернення до суду з відповідним позовом.

За приписами ч.1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

В силу вимог ст. 629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 129555,64 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

25.01.12 р. позивач надав уточнений розрахунок штрафних санкцій, за яким нарахування 3 % річних позивач залишає незмінними в сумі 1943,33 грн., а інфляційні нарахування складають 15 158,01 грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних та встановлено, що у розрахунку позивач зробив помилки.

Господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно

За розрахунком суду сума інфляційних за період січень - грудень 2010 року складає 13777,39 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 13777,39 грн. грн. та 3% річних у сумі 1943,33 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629, ч.1 ст. 639 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВВА"(61123, м. Харків, вул. Гв. Широнінців, 38, кв. 143, код ЄДРПОУ 31439386, р/р № 26004811403160 в ХОФ АКБ СР "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 351016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос" (61099, м. Харків, вул. Рибалка, 47, корп. В, кв. 217, код ЄДРПОУ 32030552, р/р № 260070102703 в АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК", м. Київ, МФО 320984) 129 555,64 грн. заборгованості, 13777,39 грн. інфляційних витрат, 1943,33 грн. 3% річних та 2905,52 грн. судового збору.

В частині стягнення1380,62 грн. інфляційних в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Смірнова О.В.

Повний текст Рішення складено 27 січня 2012 року.