Рішення № 21211789, 23.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2012 р.Справа № 11/17-5110-2011 за позовом: Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Міністерства інфраструктури України.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛДІ";

про розірвання договору про спільну діяльність та припинення права власності на частку у спільному майні;

та за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛДІ";

до відповідача: Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"

про визнання недійсною додаткової угоди до договору спільної діяльності.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

від (ДП "ІМТП") позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

від (ТОВ "Алді") відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

від третьої особи (Міністерства інфраструктури): ОСОБА_3 (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 20.12.2011 р. за вх. № 7785/2011 до господарського суду Одеської області звернулось Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛДІ" про розірвання договору № 97-о про спільну діяльність та припинення права власності на частку у спільному майні.

Ухвалою від 22.12.2011 р. було порушено провадження у справі, справі присвоєно № 11/17-5110-2011 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Міністерство інфраструктури України.

Також, 30.12.2011 р. за вх. № 8017/2011 до господарського суду Одеської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛДІ" з позовною заявою до Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про визнання недійсною з моменту укладення Додаткової угоди № 5 від 17.08.2005 р. до договору спільної діяльності № 97-о від 17.04.2002 р.

Ухвалою від 03.01.2012 р. було порушено провадження у справі, справі присвоєно № 5017/2/2012.

В судовому засіданні від 06.01.2012 р. Позивач (ДП "ІМТП"), посилаючись на приписи ст. 22 ГПК України заявив про відмову від позову в частині припинення права власності на частку у спільному майні та просить суд розірвати Договір № 97-о від 17.04.202 р. про спільну діяльність укладений між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛДІ" про ,що за вх. № 401/2012 від 06.01.2012 р. подав заяву про зміну предмету позову .

Також, посилаючись на те, що позовні вимоги ДП "ІМТП" , що є предметом розгляду у справі № 11/17-5110-2011 та позовні вимоги ТОВ "Алді" які є предметом спору у справі 5017/2/2012 мають ті самі підстави виникнення, а саме договір про спільну діяльність № 97-о від 17.04.202 р. та додаткову угоду до нього №5 від 17.08.2005 р., Позивач заявив клопотання про об'єднання справи № 17/11-5110-2011 зі справою 5017/2/2012.

Ухвалою від 06.01.2012 р. було об'єднано справи № 11/17-5110-2011 та № 5017/2/2012 в одну справу № 11/17-5110-2011 для спільного розгляду.

Позивач (ДП "ІМТП") на позовних вимогах наполягає, проти позовних вимог заявлених ТОВ "Алді" заперечує, про що зазначив у відзиві на позов від 06.01.2011 р. за вх. № 403/2012, а також надав заяву про застосування строків позовної давності (вх. № 404/2012 від 06.01.2012 р.)

23.01.2012 р. за вх. № 2069/2012 Позивач надав додаткові пояснення з урахуванням заперечень ТОВ "Алді".

Відповідач (ТОВ "Алді") на власних позовних вимогах наполягає, проти позовних вимог ДП "ІМТП" заперечує про що зазначив у відзиві на позовну від 06.01.2012 р. за вх. 372/2012 та письмових поясненнях до відзиву на позовну заяву.

23.01.2012 р. за вх. № 2068 третьою особою Міністерством інфраструктури України були надані пояснення по суті спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

17.04.2002 р. між сторонами та ДП "База матеріально-технічного забезпечення" був укладений договір № 97-о про спільну діяльність, відповідно до п. 1.1. п. 1 якого сторони Договору здійснюють спільну діяльність зі створення та експлуатації комплексу для організації здійснення посадовими особами державний органів митного санітарного, екологічного та інших видів контролю та пропуску через державний кордон України імпортних і транзитних вантажів, що вивозяться з Порту автотранспортом з виконанням при цьому вантажно-розвантажувальних робіт, необхідних для контрольних операцій, тимчасового зберігання затриманих вантажів та автотранспорту, експедиційного і агентського обслуговування вантажів та автотранспорту та надання інших послуг, що випливають з необхідності митного контролю та оформлення.

Позивач(ДП "ІМТП") вказує, що підпунктом 1.2 п. 1 Договору СД з урахуванням п. 1 додаткової угоди від 14.12.2007 р. реконструкція та створення Комплексу здійснюється на території складу № 27 Порту (загальною площею 2.2606 га, у тому числі 5 760 кв.м. критої складської площі). Підпунктом 1.3., 1.4. п. 1 Договору СД передбачено, що витрати на розвиток інфраструктури Комплексу, відновлення і модернізацію устаткування Сторони несуть з урахуванням положень цього Договору. Метою спільної діяльності є запровадження вдосконалених технологічних схем пропуску вантажів та автотранспорту через кордон України, створення необхідних умов та забезпечення ефективного прискорення виконання процедур з митного контролю і оформлення вантажів та транспортних засобів.

Позивач також зазначив, що у зв'язку із скасуванням державної реєстрації ДП "База матеріально-технічного забезпечення", 29.03.2003 р. між Портом і ТОВ "Алді" була укладена додаткова угода № 1 до Договору СД, відповідно до п. 1 якої було внесено зміни до преамбули Договору СД і її було викладено в наступній редакції:

"Сторони договору є суб'єктами господарської діяльності зі статусом юридичної особи: Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт", Україна, платник податку на прибуток на загальних умовах в особі начальника порту Єрьоменко А.В., який діє на підставі Статуту порту, надалі "Порт", з однієї сторони,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алді", платник податку на прибуток на загальних умовах, в особі директора Гудко Дмитра Валентиновича, який діє на підставі Статуту товариства, надалі "Товариство", з другої сторони, що спільно іменуються надалі "Сторони", виходячи з принципів рівноправного і взаємовигідного співробітництва при дотриманні діючого законодавства України, визнаючи, що співробітництво буде сприяти збільшенню обсягів фінансово-господарської діяльності Сторін та її ефективності, уклали даний Договір про нижченаведене:

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Договору СД організація реєстрації спільної діяльності та ведення бухгалтерського та податкового обліку покладено на Відповідача.

Підпунктами 3.3.25, 3.3.27 і 3.3.28 п. З Договору СД з урахуванням додаткової угоди № 5 від 17.08.2005 р., п.п. 4.2. п. 4 Договору СД з урахуванням п. 1 додаткової угоди від 16.07.2007 р. передбачено обов'язок Відповідача:

-забезпечити економічно ефективне функціонування і використання Комплексу для кожної з Сторін спільної діяльності;

-збільшувати щороку не менше ніж на 15% фінансові показники господарської діяльності у порівнянні з базовим роком за рахунок збільшення інтенсивності пропуску контейнерів через Комплекс та надання додаткових послуг;

-не допускати зменшення абсолютної величини прибутку Порту проти досягнутого рівня поточного року.

Позивач наполягає на тому, що з довідки про виробничо-економічну діяльність за 9 місяців 2011 року у порівняні з 9 місяцями 2010 року вбачається, що: пропуск контейнерів зменшився з відхиленням на 10,2%; доходи зменшились на 5 760, 4 тис. грн.; прибуток Порту зменшився на 1 406, 4 тис. грн.; рентабельність зменшилась на 12,0%. Відповідно до довідки щодо загальних показників роботи спільної діяльності за договором № 97-0 від 17.04.2002 р. про спільну діяльність № 1195 від "13" грудня 2011 р. збільшення щороку на 15% фінансових показників Відповідачем не виконувалось в 2009-2010 роках, а рентабельність має тенденцію зменшуватися.

Позивач наполягає на тому, що аналіз вищевказаних документів дає можливість стверджувати, що відсутні підстави очікувати виконання Відповідачем у 2011 році збільшення фінансових показників господарської діяльності у порівнянні з базовим роком, чим самим, на його думку порушуються умови п.п. 3.3.10, 3.3.25, 3.3.27 і п.п. 3.3.28 п. 3 Договору СД з урахуванням додаткової угоди № 5 від 17.08.2005 р.

Посилаючись на приписи ч.1. ст. 610, п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, Позивач зазначає, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналелене виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Відповідно до п.п. 10.1, 10.3, 10.4. п. 10 Договору СД з урахуванням додаткової угоди № 6 від 04.07.2007 р. Договір СД діє до 31 грудня 2037 р. Дія Договору СД може бути припинена у зв'язку з закінченням терміну його дії, розірвання Договору СД за згодою Сторін або за рішенням суду. У випадку встановлення недоцільності або неможливості подальшого здійснення спільної діяльності, або неминучості одержання негативного фінансового результату такої діяльності будь-яка сторона має право внести пропозиції про дострокове розірвання даного Договору СД, які мають бути розглянуті у 3-х місячний строк. У разі згоди всіх Сторін на розірвання цього Договору СД дія Договору вважається припиненою з дати підписання протоколу про розірвання Договору СД. У разі припинення дії Договору за рішенням суду він вважається припиненим з дати набрання рішенням законної сили.

Позивач стверджує, що враховуючи тенденцію зменшення рентабельності, пропуску контейнерів і прибутку Порту, подальше здійснення спільної діяльності є недоцільним та неминуче приведе до одержання негативного фінансового результату. Порт звернувся до Відповідача з листом № 819/20-7 від 17.08.2011 р. яким вніс пропозицію про дострокове розірвання Договору СД та зазначає, що на день звернення із позовом, згоди щодо розірвання Договору СД сторонами не досягнуто.

З урахуванням викладеного Позивач просить розірвати договір № 97-о про спільну діяльність та припинити право спільної часткової власності ТОВ "АЛДІ" на нерухоме майно: 353/625 частки будівель та споруд митно-складського комплексу, який розташований в м. Іллічівсуьк, вул. Транспортна, 30.

Заявою від 06.01.2012 р. за вх. № 401/2012 Позивачем було змінено предмет позову, Позивач просить суд розірвати договір № 97-о про спільну діяльність.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, у відзиві на позовну заяву (вх. № 372/2012 від 06.01.2012 р.) зазначає, що позовні вимоги є необгрунтованими. Так, відповідно до п.1.1, п.1.5 Договору, сторони здійснюють спільну діяльність зі створення та експлуатації комплексу. У відповідності до ст. 1130 ЦК України, за договором спільної діяльності сторони зобов'язуються спільно діяти для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Статтею 1133 ЦК України вказано, що вкладом учасника вважається усе те, що він вносить до спільної діяльності (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.

Відповідач наполягає на тому, що збільшення щороку не менше ніж на 15% фінансових показників у порівнянні з базовим роком, не є майном, або іншим видом внеску до спільної діяльності, не може бути внеском до спільної діяльності, та викривлює природу Договору про спільну діяльність, фактично перетворюючи його на договір управління майновим комплексом з гарантованим прибутком для однієї сторони.

Відповідач також зазначає, що п.3.3.27 додаткової угоди № 5 не визначено чиї саме показники повинні збільшуватись - спільної діяльності, Товариства або Порту, та вказує, що кожний учасник спільної діяльності без створення юридичної особи відображає у своїх облікових регістрах і у фінансовій звітності активи, зобов'язання та свою частку у прибутках та збитках спільної діяльності. Таким чином, кожний з учасників спільної діяльності самостійно веде облік своєї частки доходів та витрат, та самостійно обраховує показники від фінансово-господарської діяльності за спільною діяльністю, і тому, на його думку, неможливо у рамках спірного Договору здійснювати контроль за фінансово-господарськими показниками сторін, а фінансово-господарські показники спільної діяльності взагалі відсутні, тому що спільна діяльність не є юридичною особою та відносно неї не складається окрема фінансова звітність.

З урахуванням викладеного Відповідач вважає, що предметом Договору спільної діяльності є саме спільне запровадження ефективних процедур пропуску вантажів та автотранспорту, а не збільшення фінансових показників сторін, та покладення відповідальності за збільшення таких показників на одну із сторін Договору.

Відповідач також наполягає на тому, що Позивачем не було доведено, яким саме чином ТОВ "Алді" були порушені положення договору, наявність шкоди від порушень умов Договору, причинно-наслідкового зв'язку між порушенням договору та наявністю шкоди, а також доказів того, що ДП "ІМТП" позбавлений значною мірою того, на що розраховував при укладені договору.

З урахуванням зазначеного Відповідач вважає вимоги щодо розірвання договору про спільну діяльність № 97-0 безпідставними та надуманими.

В письмових поясненнях до відзиву (вх. № 950/2012 від 13.01.2012 р.) відповідач додатково зазначає, що у відповідності до п.2.1.12 Наказу Міністерства економіки від 06.09. 2006 р. № 290 "Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення бізнес-плану підприємств", показники суспільної економічної ефективності враховують наслідки реалізації бізнес-плану підприємства для суспільства в цілому, в тому числі як показники безпосередніх результатів і витрат проекту розвитку підприємства, так і витрати і результати в суміжних галузях, секторах економіки, екологічні, соціальні та інші позаекономічні ефекти. Визначаються показники бюджетної та суспільної економічної ефективності, зокрема, валовий дохід, прибуток до оподаткування, податки, збори та інші платежі, чистий прибуток, індекс прибутковості, звичайний та дисконтований термін окупності витрат.

Відповідач наполягає на тому, що сторонами жодним чином не погоджувалось та не надавалось тлумачення, що саме розуміється під терміном "економічно ефективне функціонування та використання комплексу" та які саме критерії повинні бути застосовані.

Щодо збільшення щороку не менше ніж на 15% фінансових показників господарської діяльності у порівнянні з базовим роком за рахунок збільшення інтенсивності пропуску контейнерів та надання додаткових послуг, Відповідач зауважує, що аналіз фінансового стану проводиться на підставі річних та квартальних бухгалтерських звітів, які взагалі у спільній діяльності відсутні, та включає до себе оцінку багатьох показників господарювання, жодний з яких не наведений Позивачем та який Позивачем не розраховувалися. Відповідно, відсутність таких показників взагалі виключає можливість спору щодо досягнення належного їх рівня чи їх виконання або невиконання.

Крім того ,Відповідач зазначає, що власний прибуток Порту, ніяким чином не має відношення до дій ТОВ "Алді" та ТОВ "Алді" взагалі не має можливості його контролювати чи на нього впливати.

Згідно тверджень Відповідача "недопущення зменшення абсолютною величини прибутку у порівнянні з поточним роком" є недопущення отримання збитків (від'ємного значення прибутку) у будь-якому поточному кварталі, що може призвести до його зменшення при розрахунку наростаючим підсумком.

Відповідач також зазначив, що з метою надання додаткових доходів ТОВ "Алді" неодноразово зверталось до Позивача з пропозицією щодо надання додаткових площ та передачу їх у спільну діяльність. Відповідач вважає, що саме бездіяльність Позивача не дала можливості отримати сторонам додатковий прибуток від спільної діяльності.

Листом від 14.06.2011 р. №116/162-05 ДП "ІМТП" звернулось до голови Державної митної служби де вказує, що на території порту створена необхідна інфраструктура (у тому числі і Комплекс), але саме митницею порушуються встановлені законодавством часові нормативи контрольних процедур. Таким чином, саме митні органи є органами, які своїми діями не дали можливості учасникам спільної діяльності ще більше збільшити якість надання послуг в межах Договору №97-0.

Стосовно доказів нанесення шкоди Позивачу протиправною поведінкою ТОВ "Алді", Відповідач зауважив, що позовна заява не містить розрахунків того, на що Позивач сподівався при укладенні цього договору, тому такі твердження є безпідставними.

Міністерство інфраструктури України , як третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача, в письмових поясненнях наданих суду, позовні вимоги ДП "Іллічівський морський торговельний порт" підтримує в повному обсязі.

Позивач в письмових поясненнях від 23.01.2012 р. за вх. № 2069 зазначає, що п. 2.1.12. наказу Міністерства економіки України № 290 від 06.09.2006 р. "Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення бізнес-плану підприємств" не поширюються на спірні правовідносини, що виникли між сторонами за договором № 97-о від 17.04.2002 р.

Позивач наполягає на тому, що саме на ТОВ "АЛДІ" покладено обов'язок забезпечення одержання прибутку ДП "ІМТП" від спільної діяльності за Договором СД, а Відповідачем не надано доказів виконання вищевказаних умов Договору СД.

Позивач також вказує, що у відповідності до п.п.2.1. п.2 Договору СД на ТОВ "АЛДІ" було покладено обов'язок щодо організації реєстрації спільної діяльності та ведення бухгалтерського та податкового обліку. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку. Порядок податкового обліку та звітності про результати спільної діяльності встановлюється центральним органом державної податкової служби. З урахуванням викладеного, на думку Позивача, Відповідач був не тільки обізнаний про результати спільної діяльності за Договором СД (доходи, витрати, прибуток від спільної діяльності, який розподілено або підлягає розподіленню між учасниками протягом звітного (податкового) періоду тощо), а й зобов'язаний вести облік результатів спільної діяльності, складати та подавати податкову звітність результатів спільної діяльності.

У позовній заяві ТОВ "Алді" за вх. № 8017/2012 від 30.12.2011 р. (справа № 5017/2/2012, яка була об'єднана із дійсною справою), ТОВ "Алді" зазначає, що 17.08.2005 р. Портом та ТОВ "Алді" була складена та підписана Додаткова угода №5 до Договору, відповідно до умов якої розділ 3.3. Договору СД, де вказаний порядок внесків у спільну діяльність Товариства, був доповнений наступними пунктами:

"3.3.27. Збільшувати щороку не менш ніж на 15% фінансові показники господарської діяльності у порівнянні з базовим роком за рахунок збільшення інтенсивності пропуску контейнерів через Комплекс та надання додаткових послуг".

"3.3.28. Не допускати зменшення абсолютної величини прибутку Порту проти досягнутого рівня поточного року".

Посилаючись на ст.229 ЦК України. ТОВ "Алді" зазначає, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

ТОВ "Алді" вважає Додаткову угода № 5 недійсною, та зазначає, що остання суттєво змінює предмет договору, вводячи замість мети договору - "запровадження вдосконалених схем", зовсім іншу мету - забезпечення прибутку та фінансово-економічних показників Порту та Товариства. Також укладена Додаткова угода має метою збільшення інтенсивності обробки контейнерів, при тому що у рамках договору обробляються вантажі, які вивозяться автотранспортом, тому вона змінює призначення комплексу, окрім того угода наділяє Товариство контролем над фінансово-господарською діяльністю Порта, помилково в якості внеску зобов'язує Товариство здійснювати організаційно-розпорядчі функції. Окрім того ТОВ "Алді"наполягає на тому, що Додаткова угода зачіпає природу договору спільної діяльності.

З урахуванням зазначеного ТОВ "Алді" просить суд визнати недійсною з моменту укладення Додаткову угоду №5 від 17.08.2005 р. до Договору спільної діяльності № 97-0 від 17.04.2002 р.

Позивач проти позовних вимог заявлених ТОВ "Алді" заперечує, 06.01.2011 р. за вх. № 404/2012 надав заяву про застосування строків позовної давності, у відзиві на позов зазначає, що посилання ТОВ "Алді" на те, що метою Договору СД не є обробка контейнерів, не відповідають п.п. 1.1., 1.4. Договору СД, твердження про те, що Додаткова угода підмінює мету Договору СД такими, що, суперечать п.п. 3.3.10, 3.3.12, 3.3.25 р. 3 Договору СД, п. 1 додаткової угоди № 1 від 29.03.2001 р. до Договору СД.

Окрім того ДП "ІМТП" наполягає на тому, що твердження ТОВ "Алді" про те, що збільшення щороку не менше ніж на 15% фінансових показників у порівнянні з базовим, як передбачено п.п. 3.3.27 Договору СД з врахуванням додаткової угоди № 5 від 17.08.2005 р. не є та не може бути внеском до спільної діяльності та викривлює природу договору про спільну діяльність, таким що суперечить змісту самого Договору СД.

З урахуванням вищевикладеного ДП "ІМТП" просить суд відмовити ТОВ "Алді" у задоволенні позовних вимог про визнання недійсною з моменту укладання Додаткової угоди №5 від 17.08.2005 р.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Стосовно заявлених ТОВ "Алді" позовних вимог про визнання недійсною з моменту укладання Додаткової угоди №5 від 17.08.2005 р.

Як вбачається з наявних матеріалів справи 17.04.2002 р. між ДП "ІМТП", ТОВ "АЛДІ" і ДП "База матеріально-технічного забезпечення" був укладений договір № 97-о про спільну діяльність, відповідно до п.1.1. п.1 якого Сторони Договору здійснюють спільну діяльність зі створення та експлуатації комплексу для організації здійснення посадовими особами державних органів митного санітарного, екологічного та інших видів контролю та пропуску через державний кордон України імпортних і транзитних вантажів, що вивозяться з ДП "ІМТП" автотранспортом з виконанням при цьому вантажно-розвантажувальних робіт, необхідних для контрольних операцій, тимчасового зберігання затриманих вантажів та автотранспорту, експедиційного і агентського обслуговування вантажів та автотранспорту та надання інших послуг, що випливають з необхідності митного контролю та оформлення.

Відповідно до підп.1.2 п. 1 Договору СД (в редакції додаткової угоди від 14.12.2007 р.) реконструкція та створення Комплексу здійснюється на території складу № 27 Порту загальною площею 2.2606 га, у тому числі 5 760 кв.м. критої складської площі.

Підпунктами 1.3., 1.4. п. 1 Договору СД передбачено, що витрати на розвиток інфраструктури Комплексу, відновлення і модернізацію устаткування Сторони несуть з урахуванням положень цього Договору. Метою спільної діяльності є запровадження вдосконалених технологічних схем пропуску вантажів та автотранспорту через кордон України, створення необхідних умов та забезпечення ефективного прискорення виконання процедур з митного контролю і оформлення вантажів та транспортних засобів.

Статтею 430 ЦК УРСР закріплено, що за договором про сумісну діяльність сторони зобов'язуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети, як-то: будівництво і експлуатація міжколгоспного або державно-колгоспного підприємства або установи (що не передаються в оперативне управління організації, яка є юридичною особою), будування водогосподарських споруд і пристроїв, будівництво шляхів, спортивних споруд, шкіл, родильних будинків, жилих будинків і т. ін. Громадяни можуть укладати договір про сумісну діяльність лише для задоволення своїх особистих побутових потреб. Договори про сумісну діяльність між громадянами і соціалістичними організаціями не допускаються.

Статтею 1130 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Статтею 1132 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

У звязку з тим, що державну реєстрацію ДП "База матеріально-технічного забезпечення" було скасовано, 29.03.2003 р. між ДП "ІМТП" і ТОВ "АЛДІ" була укладена додаткова угода № 1 до Договору СД, відповідно до п. 1 якої було внесено зміни до преамбули Договору СД і її було викладено в наступній редакції:

Сторони договору є субєктами господарської діяльності зі статусом юридичної особи:

Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт", Україна, платник податку на прибуток на загальних умовах, в особі начальника порту Єрьоменко Анатолія Васильовича, який діє на підставі Статуту порту, надалі "Порт", з однієї сторони,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алді", платник податку на прибуток на загальних умовах, в особі директора Гудко Дмитра Валентиновича, який діє на підставі Статуту товариства, надалі "Товариство", з другої сторони, що спільно іменуються надалі "Сторони", виходячи з принципів рівноправного і взаємовигідного співробітництва при дотриманні діючого законодавства України, визнаючи, що співробітництво буде сприяти збільшенню обсягів фінансово-господарської діяльності Сторін та її ефективності, уклали даний Договір про нижченаведене:

Підпунктами п.п. 3.3.10, 3.3.12, 3.3.25 р. 3 Договору СД передбачено обовязок ТОВ "АЛДІ":

- забезпечити економічно ефективне функціонування і використання Комплексу для кожної з Сторін спільної діяльності;

- залучати клієнтуру та укладати з нею договори на виконання робіт і надання послуг при експлуатації Комплексу;

- сприяти виявленню нових ринків збуту робіт і послуг, що виконуються спільно з ДП "ІМТП"

Додатковою угодою № 5 від 17.08.2005 р. було доповнено розділ 3.3. Договору СД наступними пунктами

"3.3.27. Збільшувати щороку не менш ніж на 15% фінансові показники господарської діяльності у порівнянні з базовим роком за рахунок збільшення інтенсивності пропуску контейнерів через Комплекс та надання додаткових послуг".

"3.3.28. Не допускати зменшення абсолютної величини прибутку Порту проти досягнутого рівня поточного року".

ТОВ "Алді наполягає на тому, що Додаткову угоду №5 від 17.08.2005 р. ним було укладено помилково.

Відповідно до положень ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 19 Постанови пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 р. визначено, що відповідно до статей 229 - 233 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов'язань, які виникли з правочину, і не пов'язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

З правової позиції Верховного Суду України, викладеній у листі від 24.11.2008 р. про практику розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними, вбачається, що вчинення правочину під впливом помилки має місце, коли воля особи до вчинення правочину і результат правочину не узгоджуються в разі помилки, якщо вона має істотне значення. Такими, зокрема, є помилки щодо правової природи правочину, його змісту, предмета, ціни, сторони, якості об'єкта тощо.

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати або, навпаки, бути відсутніми саме на момент вчинення правочину. Сторона на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка насправді мала місце, тобто надати докази, які б свідчили про її помилку щодо істотних обставин правочину.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Аналіз вищезазначених приписів чинного законодавства та взаємних відносин сторін дозволяє дійти висновку про необґрунтованість заявлених ТОВ "Алді" вимог, оскільки його твердження спростовуються обставинами справи та змістом самого договору про сумісну діяльність.

Судом також не приймається до уваги заява ДП "ІМТП" про застосування строків позовної давності, оскільки Додаткової угоди №5 від 17.08.2005 р. була укладена сторонами правомірно, а її зміст не суперечить приписам чинного законодавства.

Стосовно позовних вимог ДП "ІМТП" про розірвання Договору № 97-о від 17.04.2002 р. про спільну діяльність, укладеного ДП "ІМТП" та ТОВ "Алді" слід зазначити наступне.

Як вже було зазначено вище, 17.04.2002 р. між ДП "ІМТП", ТОВ "АЛДІ" та ДП "База матеріально-технічного забезпечення" був укладений договір № 97-о про спільну діяльність, відповідно до п.1.1. п.1 якого Сторони Договору здійснюють спільну діяльність зі створення та експлуатації комплексу для організації здійснення посадовими особами державних органів митного санітарного, екологічного та інших видів контролю та пропуску через державний кордон України імпортних і транзитних вантажів, що вивозяться з ДП "ІМТП" автотранспортом з виконанням при цьому вантажно-розвантажувальних робіт, необхідних для контрольних операцій, тимчасового зберігання затриманих вантажів та автотранспорту, експедиційного і агентського обслуговування вантажів та автотранспорту та надання інших послуг, що випливають з необхідності митного контролю та оформлення.

Відповідно до підп.1.2 п. 1 Договору СД (в редакції додаткової угоди від 14.12.2007 р.) реконструкція та створення Комплексу здійснюється на території складу № 27 Порту загальною площею 2.2606 га, у тому числі, 5 760 кв.м. критої складської площі.

Згідно до підп. 1.3., 1.4. п. 1 Договору СД передбачено, що витрати на розвиток інфраструктури Комплексу, відновлення і модернізацію устаткування Сторони несуть з урахуванням положень цього Договору. Метою спільної діяльності є запровадження вдосконалених технологічних схем пропуску вантажів та автотранспорту через кордон України, створення необхідних умов та забезпечення ефективного прискорення виконання процедур з митного контролю і оформлення вантажів та транспортних засобів.

У зв'язку і скасуванням державної реєстрації ДП "База матеріально-технічного забезпечення", 29.03.2003 р. між ДП "ІМТП" і ТОВ "АЛДІ" була укладена додаткова угода № 1 до Договору СД, відповідно до п. 1 якої було внесено зміни до преамбули Договору СД і її було викладено в наступній редакції:

"Сторони договору є субєктами господарської діяльності зі статусом юридичної особи:

Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт", Україна, платник податку на прибуток на загальних умовах, в особі начальника порту Єрьоменко Анатолія Васильовича, який діє на підставі Статуту порту, надалі "Порт", з однієї сторони,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алді", платник податку на прибуток на загальних умовах, в особі директора Гудко Дмитра Валентиновича, який діє на підставі Статуту товариства, надалі "Товариство", з другої сторони, що спільно іменуються надалі "Сторони", виходячи з принципів рівноправного і взаємовигідного співробітництва при дотриманні діючого законодавства України, визнаючи, що співробітництво буде сприяти збільшенню обсягів фінансово-господарської діяльності Сторін та її ефективності, уклали даний Договір .

Окрім того, підп. 2.1. п. 2 Договору СД закріплено, що організація реєстрації спільної діяльності та ведення бухгалтерського та податкового обліку покладено на Відповідача.

Підпунктами 3.3.25, 3.3.27 і 3.3.28 п. 3 Договору СД (в редакції додаткової угоди № 5 від 17.08.2005 р.), п.п. 4.2. п. 4 Договору СД (в редакції додаткової угоди від 16.07.2007 р.) встановлено обов'язок ТОВ "Алді":

- забезпечити економічно ефективне функціонування і використання Комплексу для коленої з Сторін спільної діяльності;

- збільшувати щороку не менше ніж на 15% фінансові показники господарської діяльності у порівнянні з базовим роком за рахунок збільшення інтенсивності пропуску контейнерів через Комплекс та надання додаткових послуг;

- не допускати зменшення абсолютної величини прибутку Порту проти досягнутого рівня поточного року.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

З довідок фінансово-економічних показників СД між ДП «ІМТП»та ТОВ «АЛДІ»,звітів про виконання договорів про сумісну діяльність, які підписані оперативним керуючим СД та надавались ТОВ «АЛДІ»до ДП «ІМТП»за 2009-2010 рік та 9 місяців 2011 року , а також звітів про виконання договорів про сумісну діяльність за 2010 рік та за 9 місяців 2011 року вбачається, що ТОВ "Алді" умови п.п. 3.3.10, 3.3.25, 3.3.27, 3.3.28 п. 3 Договору належним чином не виконувались.

Так, відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наслідки порушення зобов'язання встановлені ст. 611 ЦК України, так, зокрема, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки - припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1141 Цивільного кодексу України договір простого товариства припиняється у разі відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників.

Окрім того у відповідності до положень ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДП "ІМТП" про розірвання Договору № 97-о від 17.04.2002 р. про спільну діяльність підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок сторін, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" задовольнити.

2.Розірвати договір № 97-о про спільну діяльність, укладений між державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" (код 01125672) та товариством з обмеженою відповідальністю "АЛДІ" (код 30504197).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛДІ" (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 3, код 30504197) на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код 01125672) - 941 грн. судового збору.

4.В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "АЛДІ" - відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 27.01.2012 р.

Суддя Власова С.Г.