Рішення № 21211532, 30.01.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.12 Справа № 6/266/2011

За позовом

Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” в особі Артемівського відділення, м. Артемівськ Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Арм-сервіс”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 478 724 грн. 52 коп.

Суддя Василенко Т.А.

Представники сторін у судове засідання не з’явились.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 478 724 грн. 52 коп., у тому числі: заборгованість по кредиту у сумі 450 681 грн. 12 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 28 043 грн. 40 коп. на підставі договору про надання відновлювальної кредитної лінії від 08.08.2008 №45-05/55.

Позивач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні, але надав до канцелярії суду додаткові пояснення від 12.01.2012 №49-01/15, за якими позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу за умови відсутності повноважного представника.

Відповідач явку повноважного та компетентного представника у судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату та час його проведення, про що, в тому числі, свідчить і підпис повноважного представника відповідача в записі про відкладення розгляду справи від 03.01.2012.

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 03.01.2012 проти позову заперечує та зазначає, що в період з 26.08.2011 по 23.12.2011 директор ТОВ «АРМ-Сервіс»був затриманий і знаходився в СІЗО м. Артемівська. Всі бухгалтерські документи, печатки та штампи підприємства, а також оргтехніка були вилучені працівниками правоохоронних органів. Крім цього, рахунки товариства були арештовані. На думку відповідача, вказані обставини є «форс-мажорними»та звільняють останнього від відповідальності зобов’язань за кредитним договором

Позивач з доводами відповідача не погодився та надав відповідні пояснення від 12.01.12.

За таких обставин, суд вважає що відсутність представників сторін не є перешкодою для розгляду справи та відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк»відповідно до п. 1.2 Статуту, (кредитор за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю „АРМ-Сервіс”, (позичальник за договором, відповідач у справі) був укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 45-05/55 від 08.08.2008.

Відповідно до п. 1.1. договору, позивач, як кредитор, зобов'язався надати відповідачу грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Відповідно до п.1.1 договору надання кредиту будуть здійснюватися окремими частинами - траншами зі сплатою 20 процентів річних і згідно додатків до договору в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом в сумі 500 000 грн.00 коп., з наступним зниженням максимального ліміту заборгованості відповідно до графіка, що міститься в Додатку № 2 до договору та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 03 серпня 2009.

Відповідно до п. 1.2. вказаного договору кредит був наданий на поповнення обігових коштів.

Зобов'язання позивача за договором були виконані в сумі 499 900 грн. 00 коп., що підтверджується відповідними меморіальними ордерами.

29.12.2009 між сторонами у справі був укладений договір про внесення змін та доповнень до договору кредиту, за яким: змінено назву договору на договір невідновлювальної кредитної лінії № 45-05/55. Також, було змінено кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше 03.02.2011, встановлений новий графік зниження максимального ліміту основної заборгованості, та внесено інші зміни.

Відповідно до п. 2.4., п. 3.3.6. кредитного договору відповідач зобов'язався до 05 числа місяця наступного за звітним сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

15.09.2010 між сторонами у справі була укладена Додаткова угода № 1 про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 45-05/55 від 08.08.2008, згідно якої, встановлений новий кінцевий термін повернення кредиту - до 02.02.2012 (п.2.1) та внесено інші зміни до договору.

У зв’язку з простроченням відповідачем строку виконання зобов’язань за кредитним договором, позивачем на адресу відповідача направлено лист-претензію №49-04/951 від 16.11.2011 про погашення заборгованості за кредитом та процентами у сумі 448 067 грн.22 коп. Вказаний лист відповідачем був залишений без відповіді та задоволення.

Оскільки сума заборгованості за кредитним договором відповідачем у добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач за відзивом на позовну заяву проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві та викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи представників сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Як було вказано вище, 08.08.2008 між сторонами у справі був укладений кредитний договір № 45-05/55 та додаткові угоди до нього. На виконання умов вказаного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 499 900 грн. 00 коп., що підтверджується відповідними меморіальними ордерами:

1) меморіальним ордером № 5 від 17.10.2008 на суму 169 500 грн. 00 коп.

2) меморіальним ордером № 6 від 17.10.2008 на суму 123 000 грн.00 коп.

3) меморіальним ордером № 7 від 17.10.2008 на суму 140 000 грн.00 коп.

4) меморіальним ордером № 9 від 17.10.2008 на суму 25 000 грн.00 коп.

5) меморіальним ордером № 10 від 17.10.2008 на суму 4 000 грн.00 коп.

6) меморіальним ордером № 11 від 17.10.2008 на суму 38 400 грн.00 коп.

Відповідач, в свою чергу зобов’язання щодо своєчасності повернення кредиту та сплати відсотків виконував неналежним чином, у зв’язку з чим за розрахунком позивача, утворилась заборгованість за кредитом в сумі 450 681 грн. 12 коп. та заборгованість за відсотками в сумі 28 043 грн. 40 коп.

Відповідачем факт отримання кредитних коштів не оспорений та доводи позивача в цій частині не спростовані.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів належного виконання умов кредитного договору не надав, доказів оплати заборгованості за кредитами та процентами суду також не представив.

Наслідки порушення договору позичальником передбачені ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054ЦК України відповідно до яких, якщо договором передбачений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, які належать йому згідно ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З метою отримання заборгованості за кредитним договором позивач направив відповідачу лист-претензію від 16.11.2011, який був залишений без відповіді та задоволення.

Відповідач доказів належного виконання умов кредитного договору не надав, доказів оплати заборгованості за кредитами та процентами суду також не представив.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню

В той же час, доводи відповідача, за відзивом судом відхиляються виходячи з наступного.

Пунктом 5.1 договору сторони узгодили, що звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов’язань за цим договором у разі настання дії обставини, що знаходяться поза межами компетенції сторін, на які сторони не могли перебачити або запобігти.

Згідно п. 5.3 договору визначено, що у разі настання обставин, визначених у п. 5.1 цього договору, строк виконання зобов’язань відсувається на строк дії таких обставин.

Відповідно до ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, слід зазначити, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання , а не від виконання самого зобов’язання.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Тобто, виходячи з наведених вище обставин справи та норм діючого законодавства зобов’язання повинно бути виконано належним чином.

Відповідач доказів належного виконання зобов’язань за кредитним договором не надав, у зв’язку з чим позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Виходячи з наведеного, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 450 681 грн.12 коп. та заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 28 043 грн. 40 коп. слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44,49 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АРМ-Сервіс”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Донецька, б.37 А, код 23473764, на користь:

- Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ, вул.Ковпака,б.29 код 00039019, в особі Артемівського відділення, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Радянська,б.37, код 09334010 заборгованість за кредитом в сумі 450 681 грн. 12 коп., заборгованість за відсотками в сумі 28 043 грн. 40 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 9 574 грн. 49 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 02.02.2012.

Суддя Т.А. Василенко