Рішення № 21211397, 24.01.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.12 Справа № 18/178/2011

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом приватного підприємця ОСОБА_1, м. Бахмачі Чернігівської області

до державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 22514,12 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 підприємець, паспорт, свідоцтво про реєстрацію;

від відповідача: ОСОБА_2 за дов. від 30.12.2011.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про відшкодування з відповідача збитків, заподіяних нестачею вантажу в сумі 22514,12 грн., який був відправлений відповідачем залізницею.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 28.11.2011 № 1935 проти позову заперечує посилаючись на те, що його вини у нестачі вантажу немає.

Заявою від 10.01.2011 позивач зменшив розмір заявлених до відшкодування збитків до суми 21085 грн.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору поставки від 13.07.2010 № 167 з специфікацією, укладеному між позивачем та ТОВ «ДТЕК Трейдинг», останнє зобовязалося поставити позивачу 969 тонн вугілля АМ 13-25 вартістю 715 грн. за 1 тонну (без ПДВ) на загальну суму 858000 грн. (вартість з ПДВ).

Відповідно до умов вказаного договору та специфікації до нього, вантажовідправником є ДП «Ровенькиантрацит»- відповідач по справі.

Позивач, в свою чергу, зобовязався здійснити передоплату вугілля та оплатити залізничний тариф.

На виконання вказаного договору позивач оплатив ТОВ «ДТЕК Трейдинг»вартість вугілля в сумі 880408,30 грн. та залізничний тариф в сумі 66902,40 грн., всього 947310,70 грн., що підтверджується платіжними дорученнями позивача від 14.07.2010 № 5 та від 27.07.2010 № 7.

15.07.2010 відправником вантажу відповідачем по справі, на підставі залізничної накладної на групу вагонів № 52601262 позивачу (одержувачу вантажу) Донецькою залізницею (станція відправлення «Фащівка»Донецької залізниці) було відправлено вугілля «Антрацит»у трьох вагонах:

-№ 66601451 маса вантажу 69000 кг.;

-№ 66446907 маса вантажу 69000 кг.;

-№ 66864562 маса вантажу 69000 кг.

19.07.2010 на станції призначення «Бахмач-Гомельський»Південно-західної залізниці, при прийнятті вантажу було встановлено нестачу вантажу:

-у вагоні № 66601451 нестача вантажу (вугілля) у розмірі 4200 кг.;

-у вагоні № 66446907 нестача вантажу (вугілля) у розмірі 7200 кг.;

-у вагоні № 66864562 нестача вантажу (вугілля) у розмірі 13700 кг.,

що підтверджується комерційними актами від 19.07.2010 № 005429/3, № 005428/2, № 005427/1.

При прийнятті вантажу також було встановлено, що вагони № 66446907 та № 66864562 є технічно несправними, що підтверджується актами про технічний стан вагону від 19.07.2010 № 1 та № 2.

Позивач у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог зазначив, що з урахуванням норм природної втрати (договором поставки встановлена норма природної втрати у розмірі 1 % від маси нетто вугілля, вказаної у залізничній накладній) загальна нестача вугілля з трьох вагонів склала 23030 кг.

За договором вартість однієї тонни вугілля складає 858 грн. з ПДВ (715 грн. + 143 ПДВ).

Тому, загальна вартість вугілля, якого недостає, складає 19759,74 грн. (858 х 23,03).

На підставі вказаних доводів, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 10.01.2011, позивачем заявлено вимоги про відшкодування з відповідача збитків, заподіяних нестачею вантажу, в загальній сумі 21085 грн., з яких нестача вугілля 19759,74 грн., залізничний тариф в сумі 1325,15 грн. (пропорційно маси вантажу, якого не достає, так як маса вантажу входить до структури залізничного тарифу).

Відповідач відзивом на позовну заяву від 28.11.2011 № 1935 проти позову заперечує посилаючись на те, що його вини у нестачі вантажу немає, так як вугілля було здано залізниці до перевезення у технічно справних вагонах.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав:

Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

У випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю (абз. 3 п. 9 розяснення президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»від 29.05.2002 № 04-5/601).

Із вищевказаних актів про технічний стан вагону від 19.07.2010 № 1 та № 2 витікає, що:

-у вагоні № 66864562 виявлена несправність у вигляді зазору між кришкою люка та поперечною балкою розміром 150 мм х 800 мм з правою сторони та розміром 150 мм х 800 мм з лівої сторони. Ця несправність має старе походження. Наслідками цієї несправності може бути втрата вантажу.

-у вагоні № 66446907 виявлена відсутність трьох листів перекриття (4 люк ліва сторона, 6 люк ліва сторона та 5 люк права сторона). Ця несправність має старе походження. Наслідками цієї несправності може бути втрата вантажу.

На думку суду вказаний у зазначених актах характер несправностей свідчить про те, що ці технічні несправності не мали прихований характер та не виникли у процесі перевезення вантажу (про це свідчать: висновок в актах про старе походження цих несправностей; великий розмір зазору між кришкою люка та поперечною балкою вагону; відсутність кількох листів перекриття у вагоні. Враховуючи розмір цих несправностей, вони не могли бути прихованими, і їх можливо було встановити при візуальному огляді вагонів).

В комерційних актах від 19.07.2010 № 005428/3 та № 005427/1 зазначено, що вагони № 66864562 та № 66446907 прибули в технічно несправному стані з поглибленнями на поверхні вантажу та з порушеним маркуванням у місцях поглиблень.

Таким чином, із вищевказаних матеріалів справи витікає, що під завантаження відповідачу залізницею були подані два несправні за своїм технічним станом вагони, а відправник (відповідач) не відмовився від їх використання.

Відповідно, відповідальність за втрату (недостачу) вантажу покладається на відповідача.

Комерційним актом від 19.07.2012 № 005429/3 встановлено факт нестачі вантажу (вугілля) у вагоні № 66601451 у розмірі 4200 кг. проти ваги вказаної у залізничній накладній.

Тобто відповідач у порушення умов договору перевезення (залізнична накладна згідно п. 6 Статуту залізниць України є обов'язковою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача) поставив позивачу вантаж (вугілля) у меншій кількості, ніж встановлено договором (накладною).

При цьому, позивачем вартість вантажу була оплачена повністю (оригінали платіжних доручень позивача від 14.07.2010 № 5 та від 27.07.2010 № 7 залучені до матеріалів справи).

Згідно ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 ГК України).

Згідно обґрунтованому розрахунку позивача (викладеному у заяві про зменшення розміру позовних вимог від 10.01.2012) збитки відповідача склали 21085 грн. з яких:

-збитки від нестачі вантажу 19759,74 грн. (23030 кг (маса вугілля якого недостає) х 858 грн. (вартість 1 тонни вугілля));

-збитки від надмірно сплаченого залізничного тарифу 1325,15 грн. (пропорційно маси вантажу, якого не достає) так як згідно п. 1.1.4. та п. 4 розділу II Тарифного керівництва № 1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356, маса вантажу входить до структури залізничного тарифу (тобто від маси вантажу залежить розмір плати за перевезення).

За таких обставин, позовні вимоги про відшкодування з відповідача збитків в сумі 21085 грн. підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, якими він заперечує проти позову (про те, що його вини у нестачі вантажу немає) не приймаються судом до уваги в звязку з тим, що ці доводи спростовуються вищевказаними матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 210,85 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області, вул. Комуністична, 6, ідентифікаційний код 32320704, на користь приватного підприємця ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, збитки в сумі 21085 грн. заподіяні нестачею вантажу, витрати на державне мито в сумі 210,85 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.; наказ видати.

24 січня 2012 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 30 січня 2012 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко