Рішення № 21211208, 24.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/42824.01.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В."

до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"

про стягнення 37 717,04 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники cторін:

від позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю №084 від 29.12.11 р.

від відповідача: не зявився.

У судовому засіданні 24.01.12 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"про стягнення 37 717,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.05.11 року між сторонами було укладено договір оренди майна (оперативної оренди) № 11.35, відповідно до п.1.1 якого позивач прийняв на себе зобовязання надати відповідачу у тимчасове платне користування елементи будівельної опалубки, а відповідач взяв на себе зобовязання прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.

За твердженням позивача відповідач не виконав належним чином зобов'язання щодо сплати орендних платежів за договором оренди майна №11.35 від 26.05.11 р. Зокрема, за користування майном за договором відповідач сплатив лише частину суми орендної плати в розмірі 120 000 грн, тоді як загальна сума нарахованої орендної плати відповідно до актів наданих послуг по оренді майна складає суму в розмірі 157 717,04 грн. Отже, станом на момент звернення позивача з цим позовом до суду загальна сума заборгованості відповідача складає 37717,04 грн.

Ухвалою суду від 07.12.11 порушено провадження у справі №40/428 та призначено до розгляду на 22.12.11.

Ухвалою суду від 22.12.11 відкладено розгляд справи на 24.01.12 за клопотанням представника Відповідача.

У судове засідання, призначене на 24.01.12, представник Позивача зявився, вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засіданні не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобовязує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

26.05.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.” (Орендодавець) та Відокремленим структурним підрозділом (філія) ПАТ «Мостобуд» Мостобудівельний загін № 60 (Орендар) було укладено договір оренди майна (оперативна оренда) № 11.35 (Договір), відповідно до п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове користування та за плату будівельну опалубку (Майно), асортимент, ціна та кількість якої визначені в Специфікації, що є невідємною частиною цього Договору. Орендар зобовязується прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.

Вказане в п.1.1 Договору Майно передається у тимчасове користування Орендарю для проведення будівельно-монтажних робіт (п.1.2 Договору).

Строк орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі Майна або його частини Орендарю і діє до моменту повернення Орендарем майна у повному обсязі. Для цілей ч.1 цього пункту, під моментом фактичної передачі майна сторони будуть розуміти відвантаження майна або його частини Орендарю з оформленням необхідної товаророзпорядчої документації (накладна), (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.2.2 Договору закінчення встановленого п. 10.1 договору строку його дії, у випадку неповернення майна з орендного користування, не припиняє орендних правовідносин та не звільняє Орендаря від обовязку сплати орендних платежів у повному обсязі за фактичний термін перебування майна у орендаря.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що загальний розмір платежів за тимчасове користування Майном (орендна плата) розраховується за фактичний строк перебування Майна в оренді, але в будь-якому разі не менше ніж за 1 календарний місяць та становить, згідно Додатку 1 до Договору, суму у розмірі 197024,42 грн, у тому числі ПДВ: 32837,41 грн на місяць.

Відповідно до п. 3.2 Договору у разі передачі у тимчасове користування частини майна, інших або додаткових елементів, розмір орендної плати змінюється пропорційно зміні комплектації Майна, що фактично передане.

Згідно з п. 3.4 Договору фактичний обсяг Майна, що передається Орендодавцем Орендарю підтверджується відповідними товаророзпорядчими документами (накладна).

Орендна плата (п.п.3.1,3.2) щомісяця перераховується Орендарем на поточний рахунок Орендодавця з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні Орендаря, до 20-го числа кожного місяця, наступного за поточним місяцем орендних правовідносин. При цьому, Орендар зобовязується сплатити Орендодавцю шляхом передоплати орендну плату у розмірі, передбаченому п.3.1 Договору за перший та останній місяці орендних правовідносин, протягом 3-х банківських днів з моменту підписання цього Договору, або додаткових Специфікацій до нього (п.3.6 Договору).

Відповідно до п.10.1 Договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 26.07.2011 року, але в будь-якому разі до повного виконання ними взятих на себе зобовязань.

Пунктом 7.1.1. договору встановлено обовязок Орендаря своєчасно здійснювати перерахування орендної плати за тимчасове користування майном.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання зобовязань за договором оренди майна № 11.35 від 26.05.11 передав відповідачу майно передбачене в додатку 1 та додатку 2 від 06.06.11 (Специфікація елементів опалубки), що підтверджується накладними на переміщення № ДК-006326 від 03.06.11, № ДК-006325 від 03.06.11, № ДК-006327 від 03.06.11, №ДК-006330 від 06.06.11, №ДК-006332 від 06.06.11, №ДК-006342 від 07.06.11, №ДК-006341 від 07.06.11, №ДК-006369 від 14.06.11, №ДК-006391 від 17.06.11, а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей № 2 від 02.06.11, № 159 від 02.06.11, №168 від 19.06.11, №49 від 17.06.11.

В матеріалах справи наявні підписані сторонами та скріплені печатками акти наданих послуг по оренді майна:

- за червень 2011 року № -000000188 від 30.06.11 на суму 109 358,00 грн.,

- за липень 2011 року № -000000222 від 31.07.11 на суму 40 365,72 грн.,

- за серпень 2011 року №-000000245 від 31.08.11 на суму 6 858,40 грн.,

- за вересень 2011 року №-000000345 від 30.09.11 на суму 1 134,92 грн;

Всього на суму 157 717,04 грн.

Позивач стверджує, що відповідач на виконання своїх зобовязань за договором оренди майна № 11.35 від 26.05.11 сплатив на рахунок позивача орендну плату на загальну суму 120 000,00 грн., що менше суми вартості наданих позивачем послуг з оренди майна на 37717,04 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав зобовязання по сплаті орендних платежів за договором оренди майна №11.35 від 26.05.11, що підтверджується наявним в матеріалах справи документами, відповідно до яких сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 01.12.11 року складає 37 717,04 грн.

Факт наявності заборгованості зі сплати орендних платежів за договором оренди майна № 11.35 від 26.05.11 в сумі 37717,04 грн відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних платежів відповідачем суду не надано.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається при задоволенні позову на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"(01033 м. Київ, Голосіївський район, вул. Панківська, буд.5, ідентифікаційний код 01386326) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.” (04210 м. Київ, Оболонський район, просп. Героїв Сталінграда, 20-а, ідентифікаційний код 30530955) суму заборгованості по орендній платі в розмірі 37 717 (тридцять сім тисяч сімсот сімнадцять) грн 04 коп., судовий збір у розмірі 1 411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 25.01.2012 р.