Рішення № 21211162, 16.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/422

16.01.12

За позовом Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал-Інвест-Медіа"

про стягнення 2 112 000, 00 грн.

. Суддя Пригунова А.Б.

Представники :

від позивача: Рудь О.Г.

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал-Інвест-Медіа" про стягнення заборгованості за договором поставки № П-ЦВСВ (ОРВ-09.209)ю від 05.05.2009 р. у розмірі 2 112 000, 00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.11.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2011 р. продовжено строк розгляду справи на п’ятнадцять днів.

Розгляд справи переносився через нез’явлення у судове засідання повноважних представників сторін та неналежне виконання сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 16.01.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2009 р. між Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кепітал-Інвест-Медіа" укладено договір № П-ЦВСВ (ОРВ-09.209)ю, за умовами якого позивач зобов’язався поставити і передати на умовах договору, а відповідач –прийняти та своєчасно оплатити напіввагон чотиривісний моделі 12-9745 ТУ У 35.2.-01124454-032-2004 виробництва Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" в кількості 200 одиниць.

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. договору ціна на момент його підписання складає 192 000, 00 грн. з одиницю, що загалом становить 38 400 000, 00 грн.

Згідно з п. 4.1. договору відповідач має оплатити 100% вартості партії продукції протягом 30 банківських днів з дня її відвантаження, якою вважається дата штемпелю ст. Панютино на залізничній накладній.

Договір, відповідно до п. 11.8., діє з дати укладення до 31.12.2009 р.

Відповідно до специфікації № 1 від 05.05.2009 р. до договору № П-ЦВСВ (ОРВ-09.209)ю від 05.05.2009 р. позивач мав поставити відповідачу напіввагон чотиривісний моделі 12-9745 ТУ У 35.2.-01124454-032-2004 виробництва Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" в кількості 200 одиниць.

Як вбачається з матеріалів справи позивач передав, а відповідач прийняв 11 одиниць напіввагонів 12-9745 на загальну вартість 2 112 000, 00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі № 1 від 20.08.2009 р. та корінцем дорожньої відомості № 44799522, на якій міститься штемпель залізничної ст. Панютино Південної залізниці –20.08.2009 р.

07.07.2011 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № ЦВСВ 1/3817 від 07.07.2011 р. про оплату вартості поставлених на підставі договору № П-ЦВСВ (ОРВ-09.209)ю від 05.05.2009 р. напіввагонів 12-9745 у розмірі 2 112 000, 00 грн.

23.09.2011 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № ЦВСВ 1/7048 від 23.09.2011 р. про сплату заборгованості за договором № П-ЦВСВ (ОРВ-09.209)ю від 05.05.2009 р. у розмірі 2 112 000, 00 грн.

Як зазначає позивач, відповіді на претензію відповідач не надав та заборгованість не погасив.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено умови договору № П-ЦВСВ (ОРВ-09.209)ю від 05.05.2009 р. щодо оплати отриманого товару, у зв’язку з чим позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал-Інвест-Медіа" вартість поставлених напіввагонів 12-9745 у розмірі 2 112 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Проаналізувавши положення договору № П-ЦВСВ (ОРВ-09.209)ю від 05.05.2009 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою зазначений договір є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовами договору № П-ЦВСВ (ОРВ-09.209)ю від 05.05.2009 р. встановлено обов’язок відповідача оплатити 100% вартості продукції протягом 30 банківських днів з дня її відвантаження.

Судом встановлено, що товар, обумовлений договором № П-ЦВСВ (ОРВ-09.209)ю від 05.05.2009 р. відвантажено 20.08.2009 р., про що свідчить акт приймання-передачі № 1 від 20.08.2009 р. та залізнична відомість № 44799522, на якій міститься штемпель залізничної ст. Панютино Південної залізниці –20.08.2009 р., а тому відповідач зобов’язаний був оплатити вартість напіввагонів 12-9745 не пізніше 01.10.2009 р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів виконання ним зобов’язань за договором № П-ЦВСВ (ОРВ-09.209)ю від 05.05.2009 р. щодо оплати вартості отриманих напіввагонів 12-9745 не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № П-ЦВСВ (ОРВ-09.209)ю від 05.05.2009 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується поставка позивачем відповідачу напіввагонів 12-9745 за договором № П-ЦВСВ (ОРВ-09.209)ю від 05.05.2009 р., а відповідачем заявлених до нього вимог не спростовано та не надано доказів оплати отриманого товару, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення заборгованості у розмірі 2 112 000, 00 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал-Інвест-Медіа" (01103, м. Київ, вул. Драгомирова, 10/10, оф. 61, код ЄДРПОУ 35573270) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (64660, Харківська обл., м. Лозова, селище міського типу Панютине, вул. Леніна, 5, код ЄДРПОУ 01056362) заборгованість у розмірі 2 112 000, 00 (два мільйони сто дванадцять тисяч грн. 00 коп.) грн., 21 200, 00 (двадцять одна тисяча двісті грн. 00 коп.) грн. –державного мита та 236, 00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пригунова А.Б.

Повне рішення складено: 23.01.2012 р.