Рішення № 21211156, 23.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/50623.01.12

За позовом закритого акціонерного товариства «Теплосервіс»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітет

Шіркеті»

про стягнення 816329, 81 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: фінансовий директор ОСОБА_1. (довіреність № 8 від 24.11.2011 року)

відповідача: представник ОСОБА_2. (довіреність № б/н від 25.11.2011 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Закрите акціонерне товариство «Теплосервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітет Шіркеті»816329, 81 грн. (у тому числі 630679, 11 грн. сума від курсової різниці грн./євро, 20018, 50 грн. 3 % річних, 26144, 24 грн. інфляційні втрати, 139487, 96 грн. пеня).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

08.11.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №23/506 та призначено її розгляд на 29.11.2011 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у письмовому відзиві проти позову заперечував, зазначаючи про те, що Позивач припускався відступів від умов контракту при його виконанні в частині якісного виконання робіт та дотримання графіку виконання робіт. Щодо вимоги про стягнення пені просив суд застосувати строки позовної давності на підставі статті 267 Цивільного кодексу України.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.01.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 05.10.2006 року укладено контракт № 007-25, відповідно до якого Позивач зобовязався виконати будівельно-монтажні роботи по обєкту «Розширення та реконструкція центральних очисних споруд лівого берега м. Запоріжжя», а Відповідач зобовязався їх оплатити.

Відповідно до пункту 2.1 контракту № 007-25 від 05.10.2006 року договірна ціна склала 15652890, 00 грн., що еквівалентно 2422116, 26 євро по курсу 6, 462485 євро.

У пункті 1.5 контракту № 007-25 від 05.10.2006 року сторони погодили етапи виконання робіт, зокрема, перший етап - 110 календарних днів з моменту підписання договору, тобто до 22.01.2007 року, другий 176 календарних днів після виконання робіт по першому етапу, згідно графіку проведення робіт, погодженого з Відповідачем.

Додатковою угодою сторони продовжили термін дії контракту № 007-25 від 05.10.2006 року, включаючи строки гарантійних зобовязань до 01.03.2009 року.

Факт виконання будівельно-монтажних робіт з боку Позивача у період з грудня 2006 року по липень 2008 року підтверджено наданими суду актами виконаних робіт (копії залучені до матеріалів справи), підписані Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобовязань за контрактом № 007-25 від 05.10.2006 року.

Відповідно до пункту 4.2 контракту № 007-25 від 05.10.2006 року закінчені роботи сплачуються щомісячно за звітний місяць згідно ціни за одиницю продукції. Проміжні платежі виконаного обєму робіт здійснюються Відповідачем не пізніше 25 календарних днів після підписання акту виконаних робіт.

Пунктом 4.6 контракту № 007-25 від 05.10.2006 року встановлено, що 7 % будуть утримуватись від необхідної суми оплати Позивачу за виконані роботи. Сума зазначених утримань сплачується Позивачу в наступному місяці після утримання одночасно з місячною оплатою, але не пізніше 45 календарних днів від дати утримання.

З матеріалів справи вбачається, що 25.06.2011 року сторонами у справі укладена додаткова угода до контракту № 007-25 від 05.10.2006 року щодо проведення остаточних розрахунків, згідно пункту 2, Відповідач, проводить остаточний розрахунок з Позивачем щодо сплати утриманої суми компенсації за контрактом у сумі 195759, 13 грн. двома траншами, зокрема, перший транш у розмірі 50 % від суми, а саме 97879, 56 грн. проводить до 08.07.2011 року, другий транш у розмірі 97879, 56 грн. до 08.08.2011 року.

Відповідач, в порушення умов контракту № 007-25 від 05.10.2006 року повністю не виконав свої зобовязання за виконані роботи.

На виконання умов контракту № 007-25 від 05.10.2006 року Відповідач перерахував Позивачу грошові кошти у розмірі 5689379, 63 грн., заборгованість Відповідача на момент розгляду спору становить 2377, 37 грн.

Згідно пункту 2.3 контракту № 007-25 від 05.10.2006 року ціни за виконані роботи, які підлягають до сплати в майбутньому підлягають індексації, якщо на момент платежу за виконані роботи чи на момент наступної оплати робіт по контракту курс НБУ євро на момент платежу збільшився більше ніж на 0, 25 % порівняно з курсом НБУ євро, згідно з курсом контракту. При вищезазначених умовах зміни курсу НБУ євро, Відповідач зобовязаний сплатити Позивачу в гривнях за виконані роботи проіндексовану ціну плюс ПДВ в розмірі 20 %.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт виконання будівельно-монтажних робіт підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано позовна вимога про стягнення з Відповідача грошових коштів, повязаних з зміною офіційного курсу НБУ грн./євро підлягає задоволенню у розмірі 630679, 11 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Пунктом 2 статті 614 Цивільного кодексу України обовязок доведення відсутності своєї вини покладено на особу, яка порушила господарське зобовязання. Відповідачем не надано суду будь-яких пояснень та підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобовязання сталось не з його вини.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до позовної заяви Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 139487, 96 грн. за несвоєчасне виконання Відповідачем своїх зобовязань щодо здійснення оплати виконаних робіт.

Пунктом 8.4 контракту № 007-25 від 05.10.2006 року встановлено, що при несвоєчасній оплаті з вини Відповідача за виконані роботи, останній сплачує Позивачу пеню в розмірі 0, 15 % від вартості несплачених робіт за кожен день прострочки, але не більше розміру, передбаченого діючим законодавством України.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог щодо стягнення з нього пені та наполягає на застосуванні наслідків спливу позовної давності.

Відповідно до пункту 4.2 контракту № 007-25 від 05.10.2006 року проміжні платежі виконаного обєму робіт здійснюються Відповідачем не пізніше 25 календарних днів після підписання акту виконаних робіт.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведене та пункт 4.2 контракту № 007-25 від 05.10.2006 року, правомірним було б нарахування пені за період з 18.08.2008 року по 17.02.2009 року.

Відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Таким чином, строк позовної давності щодо стягнення пені з Відповідача згідно контракту № 007-25 від 05.10.2006 року сплинув у лютому 2009 року.

Згідно пунктів 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, оскільки строк позовної давності щодо вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені сплинув та Відповідачем заявлено відповідне письмове клопотання про застосування судом наслідків позовної давності до винесення судового рішення, суд відмовляє у задоволення зазначеної позовної вимоги.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат, які нараховуються на суму курсової різниці грн./євро. Зазначена вимога задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Офіційний індекс інфляції розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Аналогічні висновки у випадку стягнення інфляційних втрат коли заборгованість проіндексована відносно грошової одиниці євро містяться у постанові Вищого Господарського суду України від 13.10.2010 року у справі № 53/640.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши вимогу про стягнення 3 % річних суд приходить до висновку про задоволення вимоги в цій частині, а тому до стягнення з Відповідача підлягає 3 % річних у розмірі 20018, 50 грн., за період з 31.12.2008 року по 30.09.2011 року, з урахуванням часткової оплати.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені закритим акціонерним товариством «Теплосервіс»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітет Шіркеті»(02002, м. Київ, вулиця М. Раскової, б. 11, оф. 610, ідентифікаційний код 33107319) на користь закритого акціонерного товариства «Теплосервіс» (69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Адмірала Нахімова, будинок, 4-А, ідентифікаційний код 20492287) 630679 (шістсот тридцять тисяч шістсот сімдесят девять) грн. 11 коп. сума від курсової різниці грн./євро, 20018 (двадцять тисяч вісімнадцять) грн. 50 коп. - 3 % річних, 6506 (шість тисяч пятсот шість) грн. 98 коп. - державного мита та 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 12 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Суддя Кирилюк Т.Ю.