Рішення № 21211063, 24.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/43324.01.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСТАР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-медійне агентство "АС Медіа"

про стягнення заборгованості 17 482,27 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю б/н від 03.01.12 р.

від відповідача: не зявився.

У судовому засіданні 24.01.12 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСТАР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-медійне агентство "АС Медіа"про стягнення заборгованості 17 482,27 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за оренду нежитлового приміщення відповідно до договору суборенди № 280202 від 28.02.11. Внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 17 482,27 грн, з них 8 832,66 грн - по орендній платі, 8 649,61 грн - пеня.

Ухвалою суду від 09.12.11 порушено провадження у справі №40/433 та призначено до розгляду на 22.12.11.

Ухвалою суду від 22.12.11 відкладено розгляд справи на 24.01.12 у звязку з неявкою Сторін.

16.01.12 Позивач через службу діловодства суду подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Відповідача 8832,66 грн заборгованість по орендній платі, 889,46 пеню, 183,17 грн - 3 % річних.

16.01.12 представник Позивача через службу діловодства суду подав документи на виконання вимог ухвали суду для долучення їх до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 24.01.12, представник Позивача зявився, вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засіданні не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобовязує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

28.02.11 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техностар" (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламно-медійне агентство "АС Медіа" (Суборендар) було укладено договір суборенди №280202 від 28.02.11 (Договір), відповідно до умов якого Орендар передає, а Суборендар приймає у тимчасове оплатне користування (суборенду) нежитлові приміщення у вигляді кімнати №506 площею 33,7 кв.м, розташовану на 5 поверсі в будівлі літ. «Б-6»за адресою: 61001, м. Харків, вул. Молодої Гвардії, 15/17.

Відповідно до п.3.1.1 Договору Позивачзобовязався не пізніше 04.03.11 р. надати Суборендарю обєкт суборенди для контрольного огляду і підписання акту прийому-передачі приміщень в суборенду, в якому вказується технічний стан Обєкта суборенди та іншого майна, яке знаходиться в Обєкті суборенди. А Відповідач, в свою чергу, зобовязався прийняти обєкт суборенди в користування та своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі за цим договором (п.4.1.1, п..4.1.2 Договору).

Передача Позивачем в суборенду нежитлове приміщення Відповідачу підтверджується Актом приймання-передачі приміщень в суборенду від 09.03.11 р.

Розділом 2, а саме п.2.1 Договору встановлено, що термін суборенди встановлюється з 04.03.11 по 31.12.11 включно.

Листом №109/юр від 15.08.11 р. Позивач повідомив Відповідача про дострокове розірвання договору суборенди №280202 від 28.02.11 у звязку з несплатою ним орендної плати з березня 2011 р.

Згідно з п.5.1 Договору щомісячна орендна плата за користування обєктом суборенди в цілому складає 50 грн в т.ч. ПДВ за 1 кв. м на місяць. Орендна плата за весь Обєкт суборенди складає 1685 грн в т.ч. ПДВ на місяць.

Орендна плата перераховується Суборендарем на поточний банківський рахунок Орендаря авансом не пізніше 25-го числа календарного місяця, що передує розрахунковому (п.5.2 Договору).

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що оплата за перший і останній місяць здійснюється протягом трьох календарних днів після підписання Акту прийому-передачі приміщень в суборенду в якості забезпечення виконання зобовязань Суборендарем по збереженню Обєкту суборенду, повернення його в строк, а також забезпечення виконання інших зобовязань, прийнятих Суборендарем на себе за цим Договором.

Орендна плата та інші платежі за договором сплачуються Суборендарем щомісячно на поточний рахунок Орендаря з дня підписання акту прийому-передачі приміщень в суборенду і по день підписання обома Сторонами акту прийому-передачі з суборенди включно ( п.5.6 Договору).

Позивач стверджує, що Відповідач не виконав належним чином своїх зобовязань щодо сплати орендної плати, передбачених договором суборенди №280202 від 28.02.11 р., внаслідок чого у нього виникла заборгованість за березень 2011 р. серпень 2011 р. у розмірі 8 832,66 грн.

Позивач листом (претензія) №95/юр від 19.07.11 р. звернувся до Відповідача, в якому попередив про наявність заборгованості за послуги суборенди, поставив вимогу сплатити її у повному обсязі у вказаний термін.

Проте на час звернення Позивача до суду з даним позовом, Відповідач так і не виконав вимоги, поставлені у них.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що спір у справі виник з причин порушення відповідачем умов договору суборенди №280202 від 28.02.11 р., зокрема, щодо обовязку оплати суборендарем орендної плати та необхідності, у звязку з цим, застосування штрафних санкцій.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що за несплату або затримку оплати орендної плати пізніше дати, зазначеної в п.5.2 цього Договору, або вартості комунальних і експлуатаційних витрат пізніше дати, зазначеної в п.5.4 цього Договору, Суборендар сплачує Орендареві пеню у розмірі 1% від суми своєчасно несплаченого грошового зобовязання за кожен день прострочення платежу. Сторони домовилися, що для даного пункту Договору, обмеження, передбачені п.6 ст.232 ГК України не застосовуються.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22 листопада 1996 року розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом здійснено перерахунок розміру пені:

Сума боргу

(грн)Період ппростроченняКількість днів простроченняРозмір облікової

ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ

в деньСума пені за

період прострочення

1250.1613.03.2011 - 30.12.20112937.7500 %0.042 %*155.55

168526.04.2011 -31.12.20112507.7500 %0.042 %*178.89

168526.05.2011 - 31.12.20112207.7500 %0.042 %*157.42

168526.06.2011 - 31.12.20111897.7500 %0.042 %*135.24

168526.07.2011 - 31.12.20111597.7500 %0.042 %*113.77

842.5026.08.2011 - 31.12.20111287.7500 %0.042 %*45.80 Відповідно до вищезазначеного розрахунку суду стягненню підлягає пеня у розмірі 786,67 грн.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь 3% річних у розмірі 183,17 грн.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Судом здійснено перерахунок розміру 3 % річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

1250.1613.03.2011 - 30.12.20112933 %30.11

168526.03.2011 - 30.12.20112803 %38.78

168526.04.2011 - 31.12.20112503 %34.62

168526.05.2011 - 31.12.20112203 %30.47

168526.06.2011 - 31.12.20111893 %26.18

842.5026.07.2011 - 31.12.20111593 %11.01 Відповідно до вищезазначеного розрахунку суду стягненню підлягає 3 % річних у розмірі 171,17 грн.

Відповідачем не надано в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України доказів на спростування позовних вимог.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню за розрахунком Позивача.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75,80 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСТАР" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-медійне агентство "АС Медіа" (02098, м. Київ, Дніпровський район, вул. Дніпровська Набережна, буд.11, кв.112, ідентифікаційний код 37500775) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСТАР" (61017, Харківська обл., м. Харків, вул. Котлова, буд.168, ідентифікаційний код 30884393) суму заборгованості по орендній платі у розмірі 8 832 (вісім тисяч вісімсот тридцять дві) грн 66 коп., пеню у розмірі 786 (сімсот вісімдесят шість) грн 67 коп., 3 % річних у розмірі 171 (сто сімдесят одну) грн 17 коп., судовий збір у розмірі 1395 (одну тисячу триста девяносто пять) грн 14 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 24.01.2012 р.