Рішення № 21210896, 24.01.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2012 р. Справа № 5010/2420/2011-17/145

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Озарко Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна", вул. Стрілецька, 11, м. Ходорів, Жидачівський район, Львівська область, 81750; поштова адреса: вул. Чупринки, 6/1, м. Львів, 79013;

до відповідача-1: Дочірнього підприємства "Городенківська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард", вул. Винниченка, 164, м. Городенка, Івано-Франківська область, 78100;

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Авангард", вул. Щорса, 7/9, м. Київ, 03150;

про стягнення 729588 грн. 89 коп., в т.ч. 631118 грн. 15 коп. борг, 6003 грн. 39 коп. пеня, 1161 грн. 95 коп. 3 % річних, 91305 грн. 40 коп. збитки;

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність № 241111-1 від 24.11.11);

Від відповідача 1: не з'явилися;

Від відповідача 2: ОСОБА_2 - представник, (довіреність б/н від 03.01.12); ОСОБА_3 - представник, (довіреність б/н від 03.01.12);

ВСТАНОВИВ: про стягнення 729588 грн. 89 коп., в т.ч. 631118 грн. 15 коп. борг, 6003 грн. 39 коп. пеня, 1161 грн. 95 коп. 3 % річних, 91305 грн. 40 коп. збитки.

Заявою вх. № 55/2012-свх від 04.01.12 позивач зменшив розмір позовних вимог в частині відшкодування збитків. Просить суд стягнути з Дочірнього підприємства "Городенківська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард" збитки в розмірі 91305 грн. 40 коп., інші позовні вимоги залишити без змін.

Згідно вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, яка дає позивачу право до прийняття рішення зменшити розмір позовних вимог, суд приймає подану позивачем заяву вх. № 55/2012-свх від 04.01.12. Таким чином, позов розглядається господарським судом в обсязі визначеному вказаною заявою та позовною заявою.

Представник позивача в судовому засідання позивні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача-1 в судовому засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Представники відповідача-2 в судовому засіданні проти позову заперечують.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача, відповідача-2, господарський суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" та Дочірнім підприємством "Городенківська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард" укладено договір №1310/1 від 13.10.10, згідно якого позивач зобов'язується поставити і передати у власність відповідачу гофрокартонну продукцію (товар), а відповідач зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах, визначених договором.

У відповідності до п. 1.2. договору, найменування, асортимент, кількість, обсяг, термін поставки кожної окремої партії товару погоджуються сторонами до початку поставки та вказуються у Специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору і укладених на підставі погоджених заявок відповідача.

Згідно п. п. 3.1., 4.1. договору, ціни на товар погоджуються сторонами окремо на кожну партію поставки та встановлюються у гривнях у письмово погоджених ними специфікаціях та зазначаються у рахунках-фактурах та накладних позивача. товар поставляється на умовах, обумовлених в Специфікаціях по договору або в Заявках відповідача-1.

Згідно Специфікації № 3 від 04.04.11, сторони домовились змінити п. 3.2. договору №1310/1 від 13.10.10 та викласти його в наступній редакції: відповідач-1 має право на 100 % відтрермінування платежу на 30 календарних днів.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі замовлень відповідача-1 (а.с. 19-23), позивач поставив, а відповідач-1 одержав продукцію на загальну суму 631118 грн. 15 коп., що підтверджується видатковими накладними (24-28) та товарно-транспортними накладними (а.с. 41-45), підписаними та скріпленими печатками представниками сторін. Отримання товару представником відповідача-1 здійснювалось на підставі довіреностей № 991740 від 01.09.11, № 991749 від 01.10.11.

В порушення договірних зобов'язань, відповідач-1 за отриманий товар не розрахувався, внаслідок чого утворився борг в сумі 631118 грн. 15 коп.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобовязання. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Строки поставки, згідно статті 267 Господарського кодексу України, встановлюються сторонами в договорі.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. ст. 610, 625 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В заперечення позовних вимог, відповідач-1 вказує на п. 3.3. договору, згідно якого підставою для перерахування коштів за товар є рахунок-фактура позивача, оригінал якого надається при кожному відвантажені товару. Зазначає, що ним не отримувались рахунки позивача, тому порушення виконання зобов'язання по оплаті відповідача-1 за отриманий товар не відбулося.

Як вбачається з п. 4.3. договору, рахунки підлягали передачі відповідачу-1 одночасно з передачею кожної окремої партії товару разом з накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, посвідченням якості товару, що і було здійснено позивачем (а.с. 24-47). Будь-яких претензій щодо неодержання рахунків відповідач-1 не заявляв.

Крім того, слід зазначити, що строк оплати за отриманий товар чітко визначений в п. 3.2. договору №1310/1 від 13.10.10 (із врахуванням змін до договору).

З огляду на викладене, твердження відповідача-1 щодо неотримання ним рахунків як підстави для невиконання обов'язку по оплаті за отриманий товар є безпідставними та не обґрунтованими.

Відповідачем не враховано, що така господарська операція як поставка товарів фіксується у низці первинних бухгалтерських документів. Отже, для встановлення факту чи мали місце такі господарські операції, слід досліджувати та оцінювати у сукупності всі надані сторонами первинні бухгалтерські документи. Позивачем надано суду низку первинних бухгалтерських та інших документів, в тому числі договір, замовлення на одержання продукції рахунки, видаткові накладні, довіреності відповідача ДП "Городенківська птахофабрика "Авангард" на одержання товаро-матеріальних цінностей, податкові накладні, товаро-транспортні накладні. Дослідивши всі вказані докази у сукупності, господарський суд дійшов висновку про підтвердження факту поставки товару.

Таким чином, відповідачем-1 не спростовано доводи позивача щодо наявності боргу перед позивачем в розмірі 631118 грн. 15 коп.

13.10.12 між Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Авангард" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" укладено договір поруки № 131/010-2 до договору поставки №1310/1 від 13.10.10.

У відповідності до п. 1.1. договору поруки, відповідач-2 (поручитель) поручається перед позивачем (кредитором) за виконання обов'язку відповідачем-1 (боржником) щодо виконання зобов'язань за договором поставки гофрокартонної продукції №1310/1 від 13.10.10 (основний договір), укладеним між позивачем та відповідачем-1.

Згідно п. 1.2. договору поруки, у разі порушення відповідачем-1 обов'язку за основним договором відповідач-1 та відповідач-2 відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Таким чином, відповідач-2 є поручителем перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором поставки №1310/1 від 13.10.10 та несе солідарну відповідальність за невиконання зобов'язань за вказаним договором перед позивачем.

Пунктом 1 статті 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. договору поруки, відповідальність відповідача-2 перед позивачем обмежується сумою основного договору. Відповідач-2 не відповідає за відшкодування відповідачем-1 збитків та сплату процентів, неустойки (штрафу, пені) за основним договором.

Таким чином, сторони встановили в договорі обсяг відповідальності поручителя перед кредитором, що обмежується сумою основного договору.

З огляду на встановлені судом факти наявності боргу відповідача-1 перед позивачем, позовні вимоги позивача щодо солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 суми основного боргу в розмірі 631118 грн. 15 коп. обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем-1, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку 3 % річних.

З огляду на обґрунтованість позовних вимог в цій частині та правильність поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 1161 грн. 95 коп. 3 % річних підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 5.2. договору сторони передбачили, що за порушення термінів по оплаті кожної конкретної партії товару, відповідач-1 зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості відвантаженого але не оплаченого в термін товару за кожний календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється на протязі усього періоду прострочення виконання зобов'язання від його тривалості.

Таким чином, сторони в договорі погодили інший строк нарахування пені, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Вказане не суперечить вимогам законодавства, тому нарахування пені здійснюється в порядку встановленому сторонами в договорі.

На підставі вказаного пункту договору за порушення термінів по оплаті за кожну партію товару, позивач просить стягнути з відповідача-1 пеню за весь період прострочення виконання зобов'язання в сумі, що становить 6003 грн. 39 коп.

З огляду на обґрунтованість поданих розрахунків, позовні вимоги про стягнення 6003 грн. 39 коп. пені підлягають задоволенню.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача-1 збитків в розмірі 91305 грн. 40 коп.

В обґрунтування вказаної вимоги посилається на п. 4.2. договору, згідно якого, позивач зобов'язується забезпечити на складі постійну наявність сировини для виготовлення товару згідно замовлення в об'ємі 1 машинної норми.

Як зазначає позивач, на виконання передбаченого п. 4.2. договору зобов'язання, ним заготовлено сировину, достатню для виготовлення 10580 одиниць товару, що відповідає 1 машинній нормі, однак відповідач-1 не надав позивачу належним чином оформлене замовлення на чергову партію товару, що призвело до заподіяння позивачу матеріальних збитків.

Вимога позивача про стягнення з відповідача-1 матеріальних збитків не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З пункту 4.2. договору, вбачається, що сторони погодили обов'язок позивача забезпечити постійну наявність на складі сировини для виготовлення товару згідно замовлення відповідача-1, а не наявність самого товару - гофроящиків.

Пунктом 1.2. договору, передбачено, що найменування, асортимент, кількість, обсяг, термін поставки кожної окремої партії товару погоджуються сторонами до початку поставки та вказуються у Специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору і укладених на підставі погоджених заявок відповідача.

Отже договором №1310/1 від 13.10.10 не визначено загальний обсяг продукції, що повинен поставлятися відповідачу-1, а також не передбачено обов'язку відповідача-1 робити замовлення на чергову партію товару в межах певних строків. За умовами договору у відповідача-1 відсутній обов'язок здійснювати замовлення на сировину, достатню для виготовлення 10580 одиниць товару, що відповідає 1 машинній нормі.

З огляду на викладене, в задоволені вимоги про відшкодування збитків в сумі 91305 грн. 40 коп. слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю, оскільки позивачем не доведено склад господарського правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

З огляду на встановлені судом обставини, слід стягнути з солідарно з Дочірнього підприємства "Городенківська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Авангард" 631118 грн. 15 коп. основного боргу, а з Дочірнього підприємства "Городенківська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард" 6003 грн. 39 коп. пені, 1161 грн. 95 коп. 3 % річних. В решті позову - відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Частиною 3 ст. 48 ГПК України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Статтею 12 Закону України “Про адвокатуру” передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. Судом встановлено, що між позивачем та адвокатським об'єднанням "Агріцентр" укладено договір про надання юридичних послуг № 1115 від 24.09.10 та додаткову угоду № 2 про внесення змін до договору № 1115 від 24.09.10. Як вбачається з платіжного доручення № 400245836 від 20.01.12, за надані адвокатським об'єднанням "Агріцентр" послуги по підготовці процесуальних документів і представництва в судових засіданнях позивачем було сплачено на 11282 грн. 72 коп. Таким чином, матеріалами справи підтверджуються понесені позивачем витрати на оплату послуг адвоката пов"язані із розглядом даної справи в розмірі 11282 грн. 72 коп.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України відшкодуванню підлягають витрати на оплату послуг адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, враховуючи часткове задоволення позову, відшкодуванню за рахунок відповідачів підлягають витрати на правову допомогу в розмірі 9870 грн. 73 коп.

Керуючись ст.ст.14, 509, 525, 526, 553,554, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193,218, 224, 230, 265, 267 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" до Дочірнього підприємства "Городенківська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Авангард" про стягнення в солідарному порядку 631118 грн. 15 коп. основного боргу задовольнити.

Стягнути солідарно з Дочірнього підприємства "Городенківська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард", вул. Винниченка, 164, м. Городенка, Івано-Франківська область, 78100 (ідентифікаційний код 34161115) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Авангард" вул. Щорса, 7/9, м. Київ, 03150 (ідентифікаційний код 34935412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна", вул. Стрілецька, 11, м. Ходорів, Жидачівський район, Львівська область, 81750 (ідентифікаційний код 30028622) 631118 грн. 15 коп. (шістсот тридцять одну тисячу, сто вісімнадцять гривень, п'ятнадцять копійок) - основного боргу, 12622 грн. 36 коп. (дванадцять тисяч шістсот двадцять дві гривні, тридцять шість копійок) - судового збору, 9759 грн. 42 коп. (дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять гривень, сорок дві копійки) - витрат на оплату послуг адвоката, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" до Дочірнього підприємства "Городенківська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард" про стягнення 6003 грн. 39 коп. - пені, 1161 грн. 95 коп. 3 % річних, 91305 грн. 40 коп. збитків задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Городенківська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард", вул. Винниченка, 164, м. Городенка, Івано-Франківська область, 78100 (ідентифікаційний код 34161115) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" вул. Стрілецька, 11, м. Ходорів, Жидачівський район, Львівська область, 81750 (ідентифікаційний код 30028622) 6003 грн. 39 коп. (шість тисяч три гривні, тридцять дев'ять копійок) - пені, 1161 грн. 95 коп. (одну тисячу сто шістдесят одну гривню, дев'яносто п'ять копійок) - 3 % річних, 143 грн. 31 коп. (сто сорок три гривні, тридцять одна копійок) - судового збору, 110 грн. 54 коп. (сто десять гривень, п"ятдесят чотири копійки) - витрат на оплату послуг адвоката, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" до Дочірнього підприємства "Городенківська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард" про стягнення 91305 грн. 40 коп. збитків - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Неверовська Л. М.

Повне рішення складено 31.01.12

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Озарко Л. Р. 31.01.12