Рішення № 21210824, 24.01.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2012 р. Справа № 5010/2423/2011-2/152

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О. М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна", вул. Стрілецька, 11, м. Ходорів, Жидачівський район, Львівська область, 81750; адреса для кореспонденції: АО "Arzinger", вул.Г.Чупринки, 6/1, м. Львів, 79013

до відповідача: Дочірнього підприємства "Рогатинська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард", с.Залужжя, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77006

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Авангард" вул. Щорса, 7/9, м. Київ-150, 03150

про стягнення заборгованості за Договором поставки №1811/1 від 18.11.2010р. у сумі 218 815,68 грн., з яких: 124 852,46 грн. - основний борг; 2226,82 грн. - пеня; 431,00 - 3% річних; 91 305,40 грн. - збитки

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність № 241111-1 від 24.11.2011р.)

від відповідача Дочірнього підприємства "Рогатинська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард": ОСОБА_2 - представник, (довіреність №3/01 від 12.01.2012р.)

від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Авангард":

ОСОБА_2 - представник, (довіреність б/н від 03.01.2012р.).

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№3197 від 26.09.11.11 про стягнення з відповідача у сумі 218 815,68 грн., з яких: 124 852,46 грн. - основний борг; 2226,82 грн. - пеня за період прострочки з 15.10.11 по 25.11.11; 431,00 - 3% річних за період з 15.10.11 по 25.11.11; 91 305,40 грн. - збитки, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог б/н від 21.12.2011р. (а.с.58-59), відповідно до якої просив зменшити розмір збитків, а інші позовні вимоги залишити без змін.

Враховуючи закріплений ст.129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Суд ухвалою від 22.12.11 прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, оскільки ці дії не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідачів визнав суму основного боргу, проти решту позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву за вих.№241 від 23.01.2012р., зокрема, зазначив, що у позивача відсутні правові підстави для нарахування збитків та штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

18.11.10 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дунапак Україна" та Дочірнім підприємством "Рогатинська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард" укладено договір поставки №1811/1 та №1001/01 від 0.01.2011р.

За умовами п.1.1 договору Постачальник (позивач) брав на себе зобовязання поставити і передати у власність Покупця (відповідач) гофрокартонну продукцію, а Покупець зобовязувався його прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

У відповідності до ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На виконання умов вказаного договору, відповідно до замовлення №4 та специфікації №4 (а.с.24-25) позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 124852,46 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною №W103439 від 14.09.11 та довіреністю серії ААГ №347430 від 08.09.11 (а.с.26-27).

Відповідно до умов договору, а саме п.3.2, оплата за товар проводиться у розмірі 100% вартості даної партії напротязі 14 календарних днів з моменту отримання товару, шляхом перерахування коштів у гривнях на розрахунковий рахунок Постачальника. Відповідно до п.3.3 договору підставою для перерахування коштів за товар є рахунок-фактура постачальника, оригінал якого надається при кожному відвантаженні товару, що позивачем було зроблено (рахунок на оплату №103603 від 14.09.11 - а.с.28), однак відповідач його не оплатив, чим порушив умови договору.

Відповідно до ст.ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Якщо у зобов”язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобовязання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Враховуючи вищенаведене та визнання основного боргу представником відповідачів, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 124 852,46 грн. заборгованості за поставлений товар обгрунтованою і такою, що підлягає задоволенню .

Окрім того, 18.11.10 між між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дунапак Україна" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Авангард" (поручитель) укладено договір поруки № 181/010 до Договору поставки №1811/1 від 18.11.10.

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель(лі) відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ст. 543 ЦК України).

Відповідно до п.3.1 договору поруки відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сумою основного боргу, а пунктом 3.2 договору передбачено, що поручитель не відповідає за відшкодування боржником збитків та сплату процентів, неустойки (штрафу, пені) за основним договором.

Таким чином, слід стягнути солідарно з Дочірнього підприємства "Рогатинська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Авангард" 124 852,46 грн. заборгованості за поставлений товар.

Слід визнати обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача (Дочірнього підприємства "Рогатинська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард") 2226,82 грн. пені та 431,00 - 3% річних, враховуючи наступне:

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2 Договору за несвоєчасне проведення покупцем оплати передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення від вартості відвантаженого та неоплаченого в термін товару, що мало місце в даному випадку.

Щодо стягнення збитків в сумі 91 305,40 грн. суд зазначає наступне:

Відповідно до положень ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до положень ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

За приписами частини 1 статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За змістом ст.ст.224, 225, 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, за загальними принципами цивільного та господарського права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Позивачем не наведено суду належних та допустимих доказів того, що відповідачем було завдано збитків саме в заявленій сумі, не підтверджено наявність вини відповідача та не відображено яким чином збитки обраховані.

Також позивач в позовній заяві просить стягнути 32040 грн. вират на правову допомогу.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи в суді, платіжного доручення або іншого фінансового документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до п.10 Роз"яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/78 від 04.03.98 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до ст. 33 Правил адвокатської етики, гонорар, отриманий адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення, та розумно обґрунтованим за розміром. Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе, зокрема, обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачем понесені витрати на правову допомогу в сумі 11591,22 грн. по розгляду даної справи в господарському суді Івано-Франківської області, про що свідчать наявні в матеріалах справи Договір про надання юридичних послуг №1115 від 24.09.10, додаткова угода №2 Про внесення змін до Договору про надання юридичних послуг №1115 від 24.09.10, платіжним дорученням №400245837 від 20.01.12 про оплату наданих послуг на суму 11591,22 грн. (заявлено 32040 грн.).

За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позову суд вважає за правильне понесені позивачем витрати на оплату послуг адвоката віднести на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам, що становить 6754,54 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, слід стягнути солідарно з Дочірнього підприємства "Рогатинська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Авангард" 124 852,46 грн. заборгованості за поставлений товар, а з Дочірнього підприємства "Рогатинська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард" - 2226,82 грн. пені та 431,00 - 3% річних

Відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 2550,2 грн. судового збору та 6754,54 грн. витрат на послуги адвоката.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 224-226, 230, 232 ГК України, ст.ст.22, 509, 526, 530, 546, 549, 553-554, 623, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" до Дочірнього підприємства "Рогатинська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Авангард" про стягнення 124 852,46 грн. основного боргу- задовольнити.

Стягнути солідарно з Дочірнього підприємства "Рогатинська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард" (с.Залужжя, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77006, код 34158783) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Авангард" (вул. Щорса, 7/9, м. Київ-150, 03150, код 34935412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" (вул.Стрілецька, 11, м. Ходорів, Жидачівський район, Львівська область, 81750, код 30028622) 124 852 (сто двадцять чотири тисячі вісімсот п"ятдесят дві) грн. 46 коп. основного боргу, 2497 (дві тисячі чотириста дев"яносто сім) грн. 05 коп судового збору та 6613 (шість тисяч шістсот тринадцять) грн. 75 коп. витрат на послуги адвоката.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" до Дочірнього підприємства "Рогатинська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард" про стягнення 2226,82 грн. пені; 431,00 - 3% річних та 91 305,40 грн. збитків- задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Рогатинська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард" (с.Залужжя, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77006, код 34158783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" (вул.Стрілецька, 11, м. Ходорів, Жидачівський район, Львівська область, 81750, код 30028622) 2226 (дві тисячі двісті двадцять шість) грн. 82 коп. пені; 431 (чотириста тридцять одну) грн. 00 коп. - 3% річних 53 (п"ятдесят три) грн. 15 коп. судового збору та 140 (сто сорок ) грн. 79 коп. витрат на послуги адвоката.

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" до Дочірнього підприємства "Рогатинська птахофабрика" Публічного акціонерного товариства "Авангард" про стягнення 91 305,40 грн. збитків - відмовити.

Видати накази позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяКруглова О. М.

повне рішення складено 30.01.12

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

_помічник судді Шунтов О. М. 30.01.12