Рішення № 21210795, 24.01.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2012 р. Справа № 5010/2191/2011-19/118

Господарський суд Івано-Франківської області у складі , , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Груп ІФ", вул. Крайківського, 1-б, м. Івано-Франківськ,76018

до відповідача: приватного підприємства "Зорос", вул. Тролейбусна, 19/89, м. Івано-Франківськ,76018

вул. Крайківського,1-б, м.Івано-Франківськ, 76018

про стягнення 19 055,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_1, (довіреність № б/н від 31.10.11. )

від відповідача: не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон Груп ІФ" звернулось в суд із позовом до приватного підприємства "Зорос" про стягнення 19 055,00 грн. Позивач обґрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов"язань щодо оплати поставленого товару - бетону та вапняного розчину.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтвердив в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, причин нез"явлення суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та місце судового засідання ухвалою суду від 16.01.12, яка вручена відповідачу 19.01.12 та 21.01.12, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №22156460 та 22156451.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

На день розгляду справи в судове засідання 24.01.12, письмових заяв та клопотань від представників сторін про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, подані позивачем та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

На підставі накладних № 27050021 від 27.05.11- на суму 4500, 00грн.,№ 27050022 від 27.05.11- на суму 4 500,00 грн., № 28050006 від 28.05.11- на суму 4430,00 грн., № 28050009 від 28.05.11- 2400, 00 грн., №9060022 від 09.06.11 на суму 3708,00 грн, №9060024 від 09.06.11 на суму 3708,00 грн.,№9060018 від 09.06.11 на суму 1560,00 грн., №15060016 від 15.06.11 на суму 1560,00 грн., №17060014 від 17.06.11 на суму 1560,00 грн., №18060005 від 18.06.11 на суму 3090,00 грн., №22060019 від 22.06.11 на суму 1560,00 грн., № 14060011 від 14.06.11- на суму 1560,00 грн., №16060013 від 16.06.11 на суму 1560,00 грн., № 20060015 від 20.06.11 - 1560,00 грн. № 24060016 від 24.06.11- на суму 1560, 00 грн., № 29060008 від 29.06.11- на суму 1560,00 грн. , №30060024 від 30.06.11 на суму 1560,00 грн., № 1070018 від 01.07.11 на суму 4944,00 грн., №5070008 від 05.07.11 на суму 3708,00 грн., №14070024 від 14.07.11 на суму 1560,00 грн., №20070000025 від 20.07.11 на суму 4944,00 грн., №26070000021 від 26.07.11 на суму 4326,00 грн., №26070000013 від 26.07.11 на суму 4326,00 грн., №26070000011 від 26.07.11 на суму 1560,00 грн., копії яких долучені до матеріалів справи, позивачем поставлено відповідачу товар (будівельні матеріали) на загальну суму 67304,00 грн.

Відповідачем проведена часткова оплата отриманої бетонної продукції в сумі 38306,00 грн., що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.31-37).

У відзиві на позов вх.№10635/2011-свх від 13.12.11 (а.с.52) відповідач заперечив існування заборгованості із підстав невідповідності накладних та довіреностей вимогам чинного законодавства.

Господарським судом, з метою зясування дійсної суми заборгованості, 13.12.11 та 16.01.12 був надісланий запит до ДПА в м. Івано-Франківську про надання інформації щодо включення відповідачем до податкового кредиту суми згідно виписаних позивачем податкових накладних за спірний період.

У відповідь на запит суду 29.12.11 за № 33631/10/10-039/2009 від 28.12.11(а.с.59) та 24.01.12 за № 1633/10/10-039/89 від 23.01.12 від ДПІ в м. Івано-Франківську надійшли листи, якими підтверджено те, що відповідачем до податкового кредиту включено податкові накладні сформовані позивачем на підставі видаткових накладних, долучених до матеріалів справи за спірний період.

Враховуючи дані обставини, суд, встановлюючи дійсну суму заборгованості за спірний період виходить із внесених відповідачем до податкового кредиту сум.

Таким чином, основна сума заборгованості, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача становить 28998,00 грн.

Відповідно до ст.15-16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов"язки виникають, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов"язків , зокрема, є договори та інші правочини (ст.11 ЦК України та 174 ГК України).

Отримання відповідачем (в особі його представника) товару від позивача, свідчить про існування між сторонами зобов"язань з приводу поставки товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що договір на поставку товару між сторонами не укладено, зобов"язання по оплаті вказаної суми виникло у відповідача перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про оплату. Такою вимогою є претензія №66 від 23.09.11, яка направлена відповідачу 26.09.11 та отримана відповідачем 30.09.11 що підтверджується поштовою квитанцією та повідомленням про вручення №04282412 (а.с.39). Отже, боржник зобов"язаний був виконати зобов"язання до 08.10.11.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, беручи до часткову оплату 26.09.11 в сумі 10000,00 грн., заборгованість відповідача перед позивачем становить 18998,00 грн.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобовязань не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобовязання, щодо оплати поставленого товару, тому вимога позивача про стягнення 18998,00 грн. боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов"язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

На підставі вказаної норми закону, позивачем, за період з 27.09.11 по 31.10.11 нараховані три відсотки річних в сумі 54,65грн. та інфляційні втрати в сумі 2,53 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Зважаючи на викладене, суд самостійно здійснив перерахунок річних, оскільки позивачем 3% річних нараховано за більший період існування боргу з 27.09.11, а не з 08.10.11. Згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом (а.с.102 ), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки річних в сумі 34,35 грн. В решті суми 3% річних слід відмовити.

Також, господарським судом перевірено правильність нарахування позивачем інфляційних втрат .

Згідно з розрахунком суду (а.с.102 ), у жовтні 2011 року індекс інфляції становив 100%, тому у стягненні суми інфляційних втрат за період 08.10.11 по 31.10.11 слід відмовити за відсутності інфляційного збільшення суми боргу.

За таких обставин суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: 18998,00 грн. - основного боргу, 34,35 грн. - 3% річних .

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи пропорційно до задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 121 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 525, 526, 530, 612, 614, 625 Цивільного Кодексу України, 174 ГК України, керуючись ст.ст.4-7, 22, 43, 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Груп ІФ" до приватного підприємства "Зорос" про стягнення 19055,00 грн. задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Зорос", вул. Тролейбусна, 19/89, м. Івано-Франківськ,76018, вул. Крайківського,1-б, м.Івано-Франківськ, 76018 (код 35277497) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Груп ІФ", вул. Крайківського, 1-б, м. Івано-Франківськ,76018 (код 37183330) - 18998,00 (вісімнадцять тисяч дев"ятсот дев"яносто вісім гривень) - заборгованості, 34,35 (тридцять чотири гривні тридцять п"ять копійок ) - 3 % річних, а також 190,32 (сто дев"яносто гривень тридцять дві копійки) -державного мита та 235,72 (двісті тридцять п"ять гривень сімдесят дві копійки) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Максимів Т. В.

Повне рішення складено 30.01.12

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Максимів Т. В. 30.01.12