Рішення № 21210775, 24.01.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2012 р. Справа № 5010/2432/2011-П-2/153

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Військового прокурора Західного регіону України, вул. Клепарівська, 20, м. Львів, 79058, в інтересах держави-Міністерства внутрішніх справ України в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, вул.Народного Ополчення, 9а, м. Київ, 03151

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКомСервіс", вул.Промислова, 11, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

про стягнення коштів у сумі 1 457 553,46 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність № 3/20-129 від 07.02.2011р.)

Від військової прокуратури: ОСОБА_2 - помічник військового прокурора, (доручення №32-3436 вих.11 від 24.10.2011р.)

Від відповідача: представники не з"явилися

Військовий прокурор Західного регіону України в інтересах держави - Міністерства внутрішніх справ України в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (далі Позивач) звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКомСервіс" (далі Відповідач) про стягнення коштів у сумі 1 457 553,46 грн.

Представники позивача та військової прокуратури в засіданні суду позов підтримали з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами суду від 07.12.11 та 27.12.11, які направлялись за його місцезнаходженням згідно поданого прокурором витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.13-15).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, хоча в даній справі судом з"ясовувалось місце реєстрації відповідача (витяг про включення відповідача в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - (а.с.13-15).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача та військової прокуратури, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

30.08.05 між Головним управлінням внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (далі - ГУВВ МВС України), ТзОВ «ТрансКомСервіс»та управлінням розквартирування і капітального будівництва Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України укладено договір № 174 та додаткові угоди № 1 від 17.04.2006, № 2 від 18.04.2006 та № 3 від 14.11.2007.

Предметом вищевказаного договору було будівництво 140 квартирного житлового будинку у м. Івано-Франківську по вул.Тролейбусній, 21 (далі - Об'єкт).

Відповідно до пунктів 1.1.-1.3 договору Головне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України прийняло на себе зобов'язання забезпечити фінансування своєї частки в Об'єкті.

Пунктом 4.1 договору визначено, що позивач через Управління розквартирування і капітального будівництва ГУВВ МВС України здійснює фінансування Об'єкта у межах своєї частки.

На виконання умов договору позивач через Управління розквартирування і капітального будівництва ГУВВ МВС України перерахував ТзОВ ТрансКомСервіс» 9 065 125,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 07.11.05 № 24, від 18.04.06 № 11, від 21.12.06 № 6 та від 18.12.07 року № 16 (а.с.29-32).

Додатковою угодою № 3 від 14.11.2007 (додаток №2) визначено адресний перелік житла, який належить їм в Об'єкті та відповідає обсягам фактичного фінансування будівництва, зокрема, частку позивача в Об'єкті визначено у кількості 33 квартир, а саме квартири: №№ 4, 8, 12, 20, 24, 28, 31-39, 45, 51-53, 56, 57, 60, 61, 63-65, 68, 69, 72-76 (а.с.28).

Крім цього, між позивачем та відповідачем 14.05.09 за №№ 14 та 15 підписано акти приймання-передачі вищевказаних квартир (а.с.33-35).

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 03.03.09 № 101 Об'єкту присвоєно поштову адресу: м. Івано-Франківськ, вул. Тролейбусна, 22.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.11 у справі № 18/54-22/54-16/3-16/14-26/63, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.08.11, задоволено позов ВАТ «Івано-Франківськцемент»до ТзОВ «ТрансКомСервіс»і визнано за ВАТ «Івано-Франківськцемент»право на отримання 18 квартир в Об'єкті, в тому числі на квартири №№ 4, 8, 12, 52, 56, за будівництво яких ГУВВ МВС України здійснив розрахунки з відповідачем, а останній підписав відповідні акти приймання-передачі.

Також рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.11 у справі №9/83, яке набрало законної сили, задоволено частково позов ВАТ «Івано-Франківськцемент»та визнано недійсним договір від 30.05.05 №174 в частині зобов'язання ТзОВ "ТрансКомСервіс" після введення будинку №22 по вул.Тролейбусній,22 у м.Івано-Франківську в експлуатацію передати ГУВВ МВС України квартири № 4, 8 , 12, 52, 56.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, відповідач повинен повернути ГУВВ МВС України зайво сплачені кошти, що становить вартість п'яти квартир №№4,8,12,52,56, а саме: 1 457 553,46 грн., які визначені виходячи з наступного: 9 065 120,50 грн. (сума, яка була перерахована Відповідачу за Договором) - 7 607 567,04 грн. (вартість фактично отриманих позивачем 28 квартир) = 1 457 553,46 грн. Розрахунок вартості квартир №№4,8,12,52,56 (а.с.61) здійснений відповідно до розрахунку вартості спорудження квартир в житловому будинку по вул.Тролейбусній,21 у м.Івано-Франківську (І пусковий комплекс) з оздоблювальними роботами (а.с.36).

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений (що має місце в спірному випадку) або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов"язання по оплаті 1 457 553,46 грн. виникло у відповідача відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про оплату. Такою вимогою являється лист №3/20/1-4123 від 24.10.11. (а.с.62-63), який направлений відповідачу 24.10.11 цінним листом (а.с.64-65), однак останній залишив його без відповіді і задоволення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Приписами пункту 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

На час розгляду справи в суді відповідачем не подано доказу оплати 1 457 553,46 грн. зайво сплачених коштів чи будь-яких заперечень в спростування позовних вимог, тому суд вважає її обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме 29151,07 грн. судового збору .

Керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.ст.216, 530, 610, 612, 614 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави -Міністерства внутрішніх справ України в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКомСервіс" про стягнення 1 457 553,46 грн. заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКомСервіс" (вул.Промислова, 11, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код 22178299) на користь Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (вул.Народного Ополчення, 9а, м.Київ, 03151, код 08803498) 1 457 553 (один мільйон чотириста п"ятдесят сім тисяч п"ятсот тридцять три) грн. 46 коп. основного боргу.

Наказ суду видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКомСервіс" (вул.Промислова, 11, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код 22178299) в доход Державного бюджету ( одержувач: Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську; банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, МФО одержувача: 836014, номер рахунку: 31214206700002, код ЄДРПОУ одержувача: 37952250 , код ЄДРПОУ суду 03499939) - 29151 (двадцять дев"ять тисяч сто п"ятдесят одну) грн. 07 коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяКруглова О. М.

повне рішення складено 27.01.12

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

_помічник судді Шунтов О. М. 27.01.12