Рішення № 21210774, 24.01.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2012 р. Справа № 5010/2430/2011-3/114

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М. , при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ТзОВ "Іва-фарм",

вул. Вовчинецька,188, м.Івано-Франківськ, 76006

до відповідача: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Фонд комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська,

вул. Л.Курбаса, 2, м. Івано-Франківськ, 76000

-Івано-Франківська центральна міська клінічна лікарня,

вул.Г. Мазепи, 114, м. Івано-франківськ, 76025

про зобов"язання переукласти договір оренди

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність № б/н від 29.11.2011р. )

Від відповідача: ОСОБА_2 - спеціаліст 1 категорії юридичного відділу, (довіреність № 1769/01-20/67-в від 26.10.2011р.)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 - головний спеціаліст (юрист), (довіреність № 05/14 від 05.01.2012р.)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 - представник, (довіреність № б/н від 16.01.2012р.)

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ "Іва-фарм" заявило позовну вимогу до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про зобов"язання переукласти договір оренди нежитлових приміщеннь площею 211 кв.м. за адресою м.Івано-Франківськ, вул Гетьмана Мазепи,114. .

Ухвалою суду від 07.12.11 р. порушено провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 20.12.11 р.

Ухвалою суду від 20.09.11 р. відкладено розгляд справи на 05.01.12 р. та залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача - Фонд комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківськ ( вул. Курбаса Леся 2, м. Івано-Франківськ, 76000) та Центральну міську клінічну лікарню (вул. Гетьмана Мазепи, 114, м. Івано-Франківськ).

22.12.11р. від позивача до суду поступила уточнена позовна заява (вх№10940/11-свх), якою він в порядку ст.22 ГПК України змінив предмет позову, та просить суд зобов"язати виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради укласти з позивачем договір оренди нежитлових приміщень площею 211 кв.м. за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Гетьмана Мазепи,114.

Приписами ч.4 ст.22 ГПК України передбачено, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заявию

Таким чином, суд розглядає справу з урахуванням вимог викладених у вказаній вище заяві.

Ухвалою суду від 05.01.12 р. відкладено розгляд справи на 24.01.12 р. у зв"язку з неявкою представників відповідача та третіх осіб.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (10845/11 свх 20.12.11р.)

Представники третіх осіб у судовому засіданні 24.01.12р. проти позову заперечили, підтримавши позицію відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін в обґрунтування своїх доводів, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

19.04.11 р. між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Іва-Фарм" укладено договір оренди нежитлових приміщень площею 211 кв.м. за адресою м.Івано-Франківськ, вул Гетьмана Мазепи,114.(далі- договір)

Згідно п.6.1 договору термін дії договору сплив 30.11.11р.

В позовній заяві позивач просить суд зобов"язати виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради укласти з позивачем договір оренди нежитлових приміщень площею 211 кв.м. за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Гетьмана Мазепеи,114, на новий строк, вказуючи на його(позивача) переважне право перед іншими особами на укладення договру найму, як наймача, який належно виконувава свої обов"язки за договором найму.

В силу п. 3 ст. 17 Закону, після закінчення терміну договору оренди, орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов , на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника.

Аналогічне положення щодо переважного права на продовження строку оренди містить ст. 285 ГК України, в силу якої орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.

При цьому, ст. 777 ЦК України визначено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Зазначені норми встановлюють можливість для добросовісного орендаря реалізації переважного права на продовження(укладення) договору оренди перед іншими претендентами на оренду цього ж майна і за інших рівних з ними умов, а не автоматичного і беззаперечного продовження(укладення) договору оренди, як вважає позивач.

Натомість, судом встановлено, що в момент припинення дії договору оренди іншого договору оренди на зазначене приміщення укладено не було, а також заяв інших осіб на оренду приміщення, які були б задоволені, не надходило, що свідчить про те, що переважне право позивача на оренду спірного приміщення не є порушеним.

Судом взято до уваги і подані відповідачем докази /рішення Івано-Франківської міської ради від 10.06.2010р. № 141 та Статут комунального підприємства "Івано-Франківська муніципальна аптека"/, як свідчення того, що спірне приміщення відповідач має намір використувувати у власних цілях. Позивач не спростував цих доводів та не подав суду будь-яких доказів про те, що у відповідача є наміри укласти договір оренди з іншим орендарем. Без доведення наявності вказаних обставин відсутні підстави стверджувати про порушення переважного права на продовження орендних відносин.

Крім того, порядок укладення договорів оренди комунального майна визначається ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з нормою п. 1 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи відповідному орендодавцеві. Аналогічний порядок подання проекту договору на розгляд стороні передбачений і ст. 181 ГК України .

Проте, позивач, не надав суду доказів направлення на адресу відповідача заяви чи проекту договору, як це передбачено нормами ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 181 ГК України.

Вказаної вище правової позиції також дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 15.09.11р. по справі №5015/1200/11 та постанові від 27.07.11р. у справі №5020-7/070-12/061-7/171.

Крім того, статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Дана норма кореспондується з положеннями статі 20 Господарського кодексу України, в якій передбачено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів субєктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом та іншими законами України. Отже, чинним законодавством не передбачено такого способу захисту права, як зобов”язання укласти договір, відсутній і механізм виконання такого рішення.

З огляду на наведене законодавство випливає висновок про те, що суд при наявності правових підстав вправі тільки укласти договір, попередньо запропонований стороною, проте можливість суду зобов"язати укласти договір (як цього просить позивач) - законодавством не передбачена.

Верховним Судом України у постанові від 13.07.2004р. у справі № 10/732 викладено правову позицію,. згідно з якою суд дійшовши до висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження.

Суд дослідивши подані позивачем докази, а саме:

-копія угоди про внесення змін до Договору оренди нежитлових приміщень;

-копія Договору оренди нежитлових приміщень;

-копія листа №819/1 від 19.08.11р.;

-копія листа №928/1 від 28.09.11р.;

-копія листа №1026/2 від 26.10.11р.;

-копія листа №1115/6 від 15.11.11р.;

-копія листа №ФКВ -02/1449 від 23.11.11р.,

- рішення Івано-Франківської міської ради п"ятого демократичного скликання від 10.06.2010р. № 141,

- статут комунального підприємства "Івано-Франківська муніципальна аптека" -

визнав їх належними доказами в розумінні статтей ГПК України. На підставі цих доказів, з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про не обгрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача не обгрунтованими, а позов таким, в задоволенні якого слід відмовити.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

Керуючись Законом України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст.33,34,43,49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові товариства з обмеженою відповідальністю "Іва-фарм" (76006, м.Івано-Франківськ, вул.Вовчинецька,188, код 20534407) до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (76004, м.Івано-Франківськ, вул.Грушевського, 21) про зобов"язання укладення договору оренди нежитлових приміщень площею 211 кв.м. за адресою м.Івано-Франківськ, вул Гетьмана Мазепи,114. відмовити .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Фрич М. М.

Повне рішення складено 27.01.12

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Костів Я. Р. 27.01.12