Ухвала суду № 21210669, 02.02.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 110

УХВАЛА

<Список (При необходимости выбрать) >

<Список (При необходимости выбрать) >

02.02.2012Справа №5002-4/5119.1-2011 За заявою ініціюючого кредитора - Красноперекопської ОДПІ в АР Крим (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Північна, 2)

до боржника Малого приватного підприємства «Кондор» (96012, АР Крим, м. Армнськ, вул. Промислова, 2)

про банкрутство.

Суддя І.К.Бєлоглазова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від ініціюючого кредитора не зявився.

Від боржника не зявився.

Ліквідатор не зявився.

Обставини справи: Красноперекопська ОДПІ в АР Крим, м. Красноперекопськ, звернулась до господарського суду АР Крим із заявою про порушення справи про банкрутство відносно боржника - Малого приватного підприємства «Кондор», м. Армянськ, в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Свої вимоги кредитор мотивує тим, що Мале приватне підприємство «Кондор» має заборгованість перед бюджетом у розмірі 168,80 грн., відсутній за юридичною адресою, та не надає податкової звітності до Красноперекопської ОДПІ більше року.

Ухвалою ГС АРК від 30.08.2010 р. порушено провадження у справі № 5002-3/4300-2010.

Постановою господарського суду АРК від 05.10.2010 р. боржник - Мале приватне підприємство «Кондор», м. Армянськ, визнаний банкрутом, визнані грошові вимоги Красноперекопської ОДПІ у розмірі 168,80 грн. Відносно боржника було відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Кириліна Михайла Володимировича (ліцензія серії НОМЕР_1 від 29.03.2010 р.; мешкає за адресою: АДРЕСА_1).

Ухвалою господарського суду АР Крим від 28.04.2011 р. затверджено звіт ліквідатора Кириліна М.В. та ліквідаційний баланс МПП «Кондор», м. Армянськ, банкрута МПП «Кондор» ліквідовано з виключенням із Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців та Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Вимоги кредиторів, не задоволені за відсутністю майна, вважано погашеними та провадження у справі припинено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 р. апеляційна скарга Красноперекопської ОДПІ задоволена частково, ухвала господарського суду АР Крим від 28.04.2011 р. у справі №5002-3/4300-2010 скасована, провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2011 р. касаційна скарга арбітражного керуючого Кириліна М.В. задоволена, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 р. у справі №5002-3/4300-2010 скасована та справу передано на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.10.2011 р. апеляційна скарга Красноперекопської ОДПІ задоволена частково, ухвала господарського суду АР Крим від 28.04.2011 р. у справі №5002-3/4300-2010 скасована, справу направлено на розгляд до господарського суду АР Крим.

Справу № 5002-3/4300-2010 за результатами розподілення автоматизованою системою документообігу (протокол розподілу справ від 22.11.2011 р.) передано на розгляд судді ГС АР Крим Бєлоглазовій І.К. під номером № 5002-4/5119.1-2011.

05.12.2011 р. до господарського суду АР Крим від ліквідатора МПП «Кондор» надійшла заява про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку з тим, що за банкрутом існує заборгованість, яка складається зі штрафних санкцій. Також ліквідатор просить стягнути з Красноперекопської ОДПІ на користь арбітражного керуючого Кириліна М.В. оплату послуг ліквідатора у сумі 7119,93 грн.

У своїх поясненнях від 13.12.2011 р. Красноперекопська ОДПІ проти припинення провадження у справі не заперечувала, але висловилася проти клопотання арбітражного керуючого Кириліна М.В. стосовно оплати його послуг, посилаючись на те, що порядок оплати послуг арбітражного керуючого (без затвердження звіту ліквідатора) не було предметом розгляду суду першої інстанції, а тому не може мати місце таке відшкодування.

Відповідно до вимог статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 р. (зі змінами та доповненнями) заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника і строку виконання зобовязань та за умови наявності доказів нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема, у звязку з його відсутністю за місцезнаходженням.

Обовязковою умовою для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є визначена ч. 1 та ч. 3 ст. 6 Закону наявність безспірних вимог до боржника.

Як свідчать матеріали справи, ініціюючим кредитором в якості грошових зобовязань боржника визначений податковий борг у сумі 168,80 грн., який складається із сум штрафних санкцій за несвоєчасне подання декларацій з податку на прибуток підприємств (т. 1, а.с.13).

Згідно ст.. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» грошове зобовязання це зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Однак до складу грошових зобовязань боржника не зараховуються недоїмка (штраф та пеня).

Ч.1 ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р., чинного на момент звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Малого приватного підприємства «Кондор», визначено, що під податком і збором (обовязковим платежом) слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснений платником в порядку і на умовах, що визначаються Законами України про оподаткування.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про систему оподаткування» будь-які податки і збори (обовязкові платежі, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Податки і збори (обовязкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

Згідно зі ст.. 13 Закону України «Про систему оподаткування» в Україні справляються: загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

Отже, Закон не відносив суми неустойки (штрафу, пені) і фінансових санкцій, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до складу грошового зобовязання, що складає кредиторські вимоги до боржника (у тому числі безспірні), не зараховується пеня та штрафні санкції.

Оскільки визначені кредитором у даній справі грошові вимоги до боржника у розмірі 168,80 грн. складаються лише з сум штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, то такі вимоги не повинні зараховуватися до складу грошового зобовязання, що покладаються в основу кредиторських вимог відповідно до ст.. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому провадження у справі підлягає припиненню як помилково порушене.

У п. 36 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. №15 «Про судову практику в справах про банкрутство» розяснено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Такої ж думки дотримується Севастопольській апеляційний господарський суд у своєї постанові від 21.06.2011 р. у справі №5002-3/4300-2010 та Вищий господарський суд України у своєї постанові від 31.10.2011 р. у справі №5002-3/4300-2010 (т. 1, а.с 120-129, 141-144).

Таким чином, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про відсутність наявності ознак неплатоспроможності відсутнього боржника та відповідно і підстав для подальшої судової процедури банкрутства, у звязку з чим провадження у справі підлягає припиненню.

Що стосується заперечень ініціюючого кредитора стосовно оплати послуг арбітражного керуючого, то вони є хибними з наступних підстав.

Згідно зі ст. 3-1 Закону про банкрутство надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

При цьому право арбітражного керуючого на отримання винагороди за свої послуги нормами Закону про банкрутство не ставиться у залежність від підстав припинення провадження у справі про банкрутство, про що зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 21.09.2011 р. у справі №5002-3/4300-2010.

Частиною 10 ст. 3-1 Закону про банкрутство передбачено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у звязку з виконанням ним своїх обовязків здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Також відповідно до ч. 12 ст. 3-1 Закону про банкрутство оплата послуг арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом.

Оскільки провадження у даній справі здійснювалось за особливою процедурою банкрутства відсутнього боржника (ст. 52 Закону про банкрутство), яка не передбачає створення комітету кредиторів, то в даному випадку суд вправі самостійно встановити порядок оплати послуг арбітражного керуючого, який виконує обов'язки ліквідатора боржника.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 12.01.2011 р. у справі №5002-3/4300-2010 затверджено оплату послуг арбітражного керуючому Кириліну М.В. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним обовязків ліквідатора у справі про банкрутство Малого приватного підприємства «Кондор», але не було визначено джерело оплати послуг ліквідатора.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 02.02.2012 р. затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Кириліна М.В. за здійснення ним повноважень ліквідатора Малого приватного підприємства «Кондор» за період з 05.10.2010 р. по 31.01.2011 р. у сумі 7119,93 грн. за рахунок коштів кредитора Красноперекопської ОДПІ.

На підставі викладеного, керуючись 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 1-1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Провадження у справі припинити.

2.Стягнути з Красноперекопської ОДПІ, (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Северна, 2, ЄДРПОУ 23191929) на користь арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича, (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2) в рахунок оплати його послуг як ліквідатора Малого приватного підприємства «Кондор» 7119,93 грн.

Видати наказ.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБєлоглазова І.К.