Ухвала суду № 21210578, 01.02.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

95003, Автономна Республіка Крим, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

УХВАЛА

<Список (При необходимости выбрать) >

<Список (При необходимости выбрать) >

01.02.2012№02-21-328 Суддя ГС АР Крим Білоус М.О., розглянувши матеріали За позовом Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного обєднення Железнодорожнього району м. Сімферополя ( 95006, м. Сімферополь, вул. Дзюбанова,13, ідентифікаційний код 05480542)

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

Про розірвання договору оренди нежитлового приміщення, стягнення 8901,86 грн. та спонукання до виконання певних дій.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційного обєднення Железнодорожнього району м. Сімферополя звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій просить:

ѕ розірвати договір оренди нежитлового приміщення №137 від 12.05.2009р. по АДРЕСА_2 укладеного між Комунальним підприємством Житлово-експлуатаційного обєднення Железнодорожнього району м. Сімферополя та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;

ѕстягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного обєднення Железнодорожнього району м. Сімферополя плату за користування нежитловим приміщенням у розмірі 8901,86 грн.

ѕзобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити нежитлове приміщення загальною площею 130 кв.м., що росташоване за адресою: АДРЕСА_2 та передати його по акту приймання передачі Комунальному підприємству Житлово-експлуатаційного обєднення Железнодорожнього району м. Сімферополя.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви відповідно до статті 61 Господарського процесуального кодексу України (далі Кодексу) суддя перевіряє відповідність поданої заяви вимогам закону, а саме: статтям 54-58 ГПК України.

Не додержання позивачем встановлених вимог до позовної заяви, тягне передбачені Кодексом наслідки, у даному випадку статтею 63 ГПК України.

Відповідно до п.5.ст. 63 ГПК України, суд повертає позовної заяву, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів у відповідності з вимогами ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.

Так, у ч.1 ст. 56 ГПК України (в редакції Закону України №3382-УІ від 19.05.2011р., який набрав чинності 18.06.2011р., тобто до подання відповідного позову),зазначено, що позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

При цьому, докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, в силу п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, мають додаватись до позовної заяви.

До доказів в господарському процесі предявляються певні вимоги. Зокрема, відповідно до ч.2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, зважаючи на положення ч.1 ст. 56 ГПК України щодо обовязку направити копію позовної заяви саме листом з описом вкладення, допустимим доказом виконання відповідного обовязку є саме опис вкладення у відповідний лист.

Між тим, до поданої позовної заяви доданий лише фіскальний чек, а опису вкладення у відповідний лист позивачем до поданої позовної заяви не додано, у звязку з чим відсутні підстави вважати, що відповідачу направлялась саме копія поданої позовної заяви з відповідними додатками.

Таким чином, подані позивачем докази не є допустимими доказами направлення копії позовної заяви відповідачу; інших доказів позивачем до позовної заяви не додано.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ст.. 54 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви має бути доданий обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Так, до матеріалів позовної заяви не додані докази на підтвердження викладених в позові обставин, зокрема, позивач не надав детально обґрунтованого розрахунку стягуємої суми.

Також суд звертає увагу позивача на те, що при сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту “Зараховано в доход бюджету ____ грн. Дата”. Цей надпис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної встанови з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Позивачем до позовної заяви були додані платіжні доручення № 138 та №139 від 24.01.2012р., на яких взагалі відсутня вищевказана відмітка кредитної установи, що є порушенням п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України та не є доказом сплати судового збору у встановленому порядку та є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Вказані порушення є підставою для повернення поданої позовної заяви.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до відповідного господарського суду після усунення недоліків.

Керуючись п. 3, 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовні матеріали повернути позивачу.

Додаток: матеріали позовної заяви на 19 арк.

Суддя Білоус М.О.