Рішення № 21210484, 30.01.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

30.01.2012Справа №5002-15/5202-2011 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

До відповідача Білогірської міської ради (97600, АР Крим, м. Білогірськ, вул. Луначарського, 13, ідентифікаційний код 36393069)

За участю у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 (АДРЕСА_2).

Про визнання недійсним рішення та договору

Суддя Іщенко І.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_3., представник, довіреність №2663 від 13.12.2011

Від відповідача не з'явився

Від третьої особи не зявився

Обставини справи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Білогірської міської ради, в якому просить суд:

1.Визнати незаконним та відмінити рішення Білогірської міської ради №128/7 від 28.03.2007 про передачу ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 0,2857 га по АДРЕСА_1 для стоянки автомобілів та складування будівельних матеріалів;

2.Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,2857 га по АДРЕСА_1 для стоянки автомобілів та складування будівельних матеріалів, укладений між Білогірською міською радою та ОСОБА_2.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.12.2011 залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Третя особа до судового засідання не з'явився, надіслав до суду письмові пояснення по справі та телеграму з проханням відкласти розгляд справи.

Судом не вбачається підстав для відкладення розгляду справи з огляду на закінчення строків розгляду спору встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у позові вказує, що в жовтні 2011 року він звернувся до відповідача із заявою про виділення земельної ділянки для обслуговування придбаного ним нерухомого майна, однак отримав відмову, у звязку з тим, що земельна ділянка, на якій знаходиться нерухоме майно позивача, рішенням Білогірської міської ради №128/7 від 28.03.2007 передана в оренду громадянину ОСОБА_2 для стоянки автомобілів та складування будівельних матеріалів, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду. Однак, позивач не представив суду вищевказані документи.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2008 по справі №2-21/10412-2008 визнано дійсним договір купівлі-продажу аукціонних основних засобів від 20.12.2007 нежитлової будівлі адміністративна будівля (літер “А”) диспетчерська АТП, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з: літер “А” адміністративний корпус площею 224,1 кв. м., “подА” підвал, “.” вхід в підвал, “уА” крильцо, “А1” пристройка, “а” навіс, “под а” оглядова яма, “уА1” крильцо, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Білогірським районним споживчим товариством та визнано за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно нежитлову будівлю адміністративну будівлю (літер “А”) диспетчерська АТП, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та яке складається з: літер “А” адміністративний корпус площею 224,1 кв. м., “подА” підвал, “.” вхід в підвал, “уА” крильцо, “А1” пристройка, “а” навіс, “под а” оглядова яма, “уА1” крильцо (а.с.10-13).

З витягу КРП «СМБТІ» №21453438 від 30.12.2008 вбачається, що право власності на нежитлову будівлю (літер «А» - адміністративний корпус площею 224,1 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (а.с.14).

10.10.2011 позивач звернувся до Білогірського міського голови ОСОБА_4. із заявою наступного змісту «Прошу з виходом на місце вирішити спірне питання по використанню земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 із суміжним землекористувачем ОСОБА_2, так як він використовує належний мені на праві приватної власності земельну ділянку під навісом та оглядовою ямою» (а.с.38).

Листом №1566/03-16 відповідач повідомив позивача про те, що підставою для розірвання договору може бути рішення суду або домовленість сторін (а.с.15).

Рішенням 13 сесії 5 скликання Білогірської міської ради №259/3 від 27.06.2007 «Про передачу в оренду земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 для стоянки автомобілів та складування будівельних матеріалів в АДРЕСА_1, площею 0,2857 га» передано в оренду земельну ділянку площею 0,2857 га строком на 49 років громадянину ОСОБА_2 для стоянки автомобілів та складування будівельних матеріалів в АДРЕСА_1 (а.с.49).

На підставі рішення Білогірської міської ради №259/3 від 27.06.2007, між Білогірською міською радою та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки №16/07 від 12.07.2007. Вказаний Договір зареєстровано в Білогірському відділі КРФ ДП «ЦДЗК» при ДКУ по ЗР 26.11.2007 за №040700500061. (а.с.59-60).

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить суд визнати незаконним та відмінити рішення Білогірської міської ради №128/7 від 28.03.2007 про передачу ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 0,2857 га по АДРЕСА_1 для стоянки автомобілів та складування будівельних матеріалів, однак, з матеріалів справи вбачається, що земельну ділянку площею 0,2857 га передано в оренду громадянину ОСОБА_2 для стоянки автомобілів та складування будівельних матеріалів в АДРЕСА_1 на підставі рішення 13 сесії 5 скликання Білогірської міської ради №259/3 від 27.06.2007 «Про передачу в оренду земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 для стоянки автомобілів та складування будівельних матеріалів в АДРЕСА_1, площею 0,2857 га».

Заявою від 19.12.2011 позивач просив суд витребувати у відповідача рішення 13 сесії 5 скликання Білогірської міської ради №259/3 від 27.06.2007 «Про передачу в оренду земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 для стоянки автомобілів та складування будівельних матеріалів в АДРЕСА_1, площею 0,2857 га». Дане рішення було надане відповідачем та залучено до матеріалів справи.

Представник позивача 27.01.2012 ознайомлений з матеріалами справи №5002-15/5202-2011, однак, своїм правом передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався.

Таким чином, позивачем суду не представлено рішення Білогірської міської ради №128/7 від 28.03.2007, яке він просить суд визнати незаконним та відмінити, та не доведено, яким чином дане рішення зачіпає його охоронювані законом права та інтереси.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, вимоги позивача про визнання незаконним та відміни рішення Білогірської міської ради №128/7 від 28.03.2007 про передачу ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 0,2857 га по АДРЕСА_1 для стоянки автомобілів та складування будівельних матеріалів задоволенню не підлягають.

Відносно позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,2857 га по АДРЕСА_1 для стоянки автомобілів та складування будівельних матеріалів, укладений між Білогірською міською радою та ОСОБА_2, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

12.07.2007 між Білогірською міською радою та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки №16/07 (далі Договір, а.с.59-60).

Вказаний Договір зареєстровано в Білогірському відділі КРФ ДП «ЦДЗК» при ДКУ по ЗР 26.11.2007 за №040700500061.

Відповідно до пункту 1.1 Договору, орендодавець на підставі рішення Білогірської міської ради №259/3 від 27.06.2007 передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку з земель м. Білогірськ для стоянки автомобілів та складування будівельних матеріалів, яка знаходиться по АДРЕСА_1.

Згідно пункту 4 Договору, на земельній ділянці знаходяться обєкти нерухомого майна: нежилі приміщення.

Стверджуючи, що договір оренди земельної ділянки від 12.07.2007 укладений з порушенням вимог чинного законодавства, позивач просить суд визнати недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,2857 га по АДРЕСА_1 для стоянки автомобілів та складування будівельних матеріалів, укладений між Білогірською міською радою та ОСОБА_2.

З матеріалів справи вбачається, що орендарем по Договору є ОСОБА_2 як фізична особа. Жодного посилання на те, що при укладенні договору оренди земельної ділянки №16/07 від 12.07.2007 ОСОБА_2 виступав як фізична особа-підприємець, за текстом самого договору не вбачається.

Приймаючи до уваги вищевикладене, разом з Білогірською міською радою у даному судовому спорі відповідачем має бути ОСОБА_2 саме як фізична особа, а не фізична особа-підприємець.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

Підвідомчість справ господарським судам встановлена статтею 12 Господарського процесуального кодексу України, але підвідомчість господарських спорів господарським судам і відмежування її від підвідомчості інших юрисдикційних органів визначається на підставі правових ознак. Такими ознаками є характер спірних правових відносин, субєктний склад спору, їх місце знаходження.

Виходячи з субєктного складу, слід відмітити, що відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Чинним законодавством встановлено підстави для участі фізичних осіб у господарському процесі.

По-перше: коли фізична особа здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набула статусу субєкта підприємницької діяльності.

По-друге: коли фізична особа є кредитором боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство у відповідності із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

По-третє: справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

У свою чергу, враховуючи те, що спірний договір було укладено з ОСОБА_2, як фізичною особою, то другим відповідачем у цій справі має бути ОСОБА_2, як фізична особа.

Однак керуючись приписами статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не має повноважень, необхідних для залучення зазначеної фізичної особи до участі у справі як відповідача.

З огляду на наведене, суд дійшов до висновку, що даний спір в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,2857 га по АДРЕСА_1 для стоянки автомобілів та складування будівельних матеріалів, укладений між Білогірською міською радою та ОСОБА_2 не підлягає вирішенню в господарських судах України, у звязку із чим, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір».

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.У задоволенні позову в частині визнання незаконним та відміни рішення Білогірської міської ради №128/7 від 28.03.2007 про передачу ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 0,2857 га по АДРЕСА_1 для стоянки автомобілів та складування будівельних матеріалів, відмовити.

2.В частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,2857 га по АДРЕСА_1 для стоянки автомобілів та складування будівельних матеріалів, укладений між Білогірською міською радою та ОСОБА_2 провадження у справі припинити.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 01.02.2012.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.