Рішення № 21210471, 26.01.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

26.01.2012Справа №5002-12/5370-2011 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алмі -Трейд» (65007, м. Одеса, вул. Болгарська, 1)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер» (49035 Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 72)

про стягнення 87039,50 грн.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - ОСОБА_1., представник, довіреність від 30.12.2011р.

Від відповідача - не з'явився

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Алмі -Трейд» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер» про стягнення 87039,50 грн. заборгованості за договором поставки №45116 від 01.07.2011 р„ а саме: 84121,55 грн. суми основного боргу, суми процентів річних у розмірі 465,01, суми інфляційних у розмірі 50,33 грн., суми пені у розмірі 2402,61 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача умов договору поставки продукції у частині оплати отриманого товару.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку повноваженого представника в судове засідання не забезпечив, сповіщений належним чином, про причини незявлення суд не повідомив, відзиву на позов не представлено.

В ході розгляду справи судом було встановлено обставини щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в частині місцезнаходження відповідача, так станом на 10.01.2012 р. відповідач значиться за адресою: 49035, м. Дніпропетровськ, вулиця Криворізька, будинок 72. На час порушення провадження у справі місцезнаходженням відповідача було зазначено м. Сімферополь.

Частиною 3 статті 17 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

З огляду на те, що відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , суд

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Алмі-Трейд» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Стайер» (Покупець) укладений договір поставки № 45116 (надалі Договір, а.с. 15-32)

Згідно пункту 1.1 Договору, Постачальник зобовязується поставити товар в терміни, обумовлені цим договором, згідно замовлення Покупця, який є невідємною частиною Договору, а Покупець прийняти і оплатити його на умовах, визначених у додатку № 4 до даного договору «Додаткові умови», яка є невідємною частиною договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору асортимент і ціна Товару узгоджуються в специфікації до Договору. Специфікація затверджується сторонами у встановленої формі і є невідємною частиною Договору.

Відповідно до пункту 2.3. Договору (з урахуванням протоколу розбіжностей) право власності на товар переходить від позивача до відповідача в момент підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, що засвідчує факт передачі товару.

Умови поставки та передачі товару передбачені сторонами у третьому розділі Договору.

Відповідно до пункту 7.1., загальна сума Договору становить суму Товару, отриманого за всіма накладними.

Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в строк, встановлений сторонами у пункті 6 додатку № 4 до даного Договору «Додаткові умови» - не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки товарів (пункт 7.2. Договору).

Пунктом 7.6. Договору передбачено, що днем здійснення платежу є той день, коли сума, яка підлягає оплаті, списується з розрахункового рахунка Покупця.

На виконання умов Договору, позивачем була здійснена поставка товару на адресу відповідача, однак, відповідач несвоєчасно здійснив оплату поставленого товару та не повністю сплатив поставки, у звязку з чим, виникла заборгованість на суму 84121,55 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, копії яких додано до справи (а.с. 46-60).

Станом на 31 жовтня 2011 року сторонами був складений, підписаний та скріплений печатками Акт звірки взаєморозрахунків, яким підтверджується основна сума заборгованості в розмірі 84121,55 грн. (а.с. 62).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобовязання, а також підстави його виникнення. Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів погашення основної суми заборгованості за отриманий товар відповідачем надано не було.

Відповідно до ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобовязанням є його невиконання, або виконання с порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Згідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до частини 3 статті 198 Господарського кодексу України відсотки за грошовими зобовязаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 8.9. Договору передбачено, що відповідач зобовязаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку суми позову, загальна сума процентів за договором складає 465,01 грн., сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 50,39 грн., сума пені за договором складає 2402,61 грн. Наведені розрахунки не спростовувались відповідачем.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє їх у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер (49035 Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 72, код ЄДРПОУ 32973371) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Алмі-Трейд» (65007, м. Одеса, вул. Болгарська, 1 код ЄДРПОУ 37550276) суму боргу в розмірі 84121,55 грн., 3% річних в розмірі 465,01 грн., інфляційні витрати в розмірі 50,33 грн., пеню в розмірі 2402,61 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 1740,79 грн.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 31.01.2012 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІллічов М.М.