Постанова № 21210230, 30.01.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2012 р. Справа № 5023/4278/11 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Бернацької Ж.О. головуючого (доповідача),

Грека Б.М.,

Кривди Д.С.,

розглянувши касаційну скаргу

Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізпостач"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2011

у справі№5023/4278/11

за позовомДержавного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізпостач"

доСтатутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця"

простягнення 210263,08 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1.(дов. № ЦХП-18/2402 від 29.12.11),

ОСОБА_2. (дов. №ЦХП-18/36 від 11.01.12),

від відповідача: ОСОБА_3. (дов. № 222 від 06.01.12), ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 20.01.2012 № 03.10-05/10 Могила С.К., у звязку з перебуванням на лікарняному судді Капацин Н.В., керуючись частиною 4 статті 31 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та на виконання рішення зборів суддів Вищого господарського суду України від 15.12.2010 № 12 і розпорядження Голови Вищого господарського суду України від 07.12.2011 № 95-р сформована колегія суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Бернацька Ж.О. головуючий (доповідач), судді Грек Б.М. і Кривда Д.С. для перегляду в касаційному порядку: постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2011 у справі № 18/17, постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.10.2011 у справі № 5002-11/3380-2011, постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 26.10.2011 у справі № 16/53/2011/5003, постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 у справі № 5023/4278/11.

У судовому засіданні 23.01.2012 оголошена перерва до 30.01.2011.

Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" у травні 2011 року звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення зі Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" 210263,08 грн. заборгованості з оплати продукції, переданої за договором поставки № ЦХП-30208 від 29.12.2007, укладеного між сторонами у справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.08.2011 у справі № 5023/4278/11 (суддя Інте Т.В.) в позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з'ясовані судом та належним чином доведені відповідачем обставини виникнення недостачі товару в сумі 210263,08 грн. підтверджують відсутність вини відповідача та, відповідно, підстав для задоволення позову про стягнення з нього вартості недостачі вантажу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 року у справі № 5023/4278/11 (колегія суддів: Істоміна О.А. головуючий, Барбашова С.В., Білецька А.М.), рішення господарського суду Харківської області від 15.08.2011 у справі № 5023/4278/11 залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що відповідач правомірно не сплатив вартість недопоставленого дизельного палива (які склали недостачу), оскільки підтвердив належними доказами факт поставки позивачем продукції з недостачею. За таких обставин, позовні вимоги Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізпостач" правомірно визнані місцевим господарським судом необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізпостач" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 15.08.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 у справі № 5023/4278/11, і прийняти нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального права та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що правовідносини між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (надаліпостачальник, позивач) та Статутним територіально-галузевим об'єднанням "Південна залізниця" (надалі покупець, відповідач) виникли на підставі укладеного договору № ЦХП-30208 від 29.12.2007 (надалі договір), предметом якого є зобов'язання постачальника поставити та передати у власність покупця, а покупця прийняти і оплатити продукцію виробничо-технічного призначення, найменування, кількість та ціни якої вказуються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору та надаються додатково.

Умови розрахунків за поставлений товар, обумовлені розділом 6 договору, яким визначено, що для проведення розрахунків постачальник надає покупцю рахунок-фактуру, податкову накладну та сповіщення "авізо" на товар, який було поставлено покупцю; розрахунок за товар здійснюється протягом двох днів з дати отримання відповідних документів, згідно з наказом Укрзалізниці № 329-ЦЗ від 30.04.2004 "Про затвердження "Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між державним підприємством "Укрзалізничпостач" і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи", шляхом акцепту сповіщення "авізо" на поставлений товар.

Пунктом 1.1 вищенаведеного Порядку визначено, що на Державне підприємство "Укрзалізничпостач" покладені функції централізованого забезпечення підприємств залізничного транспорту товарно-матеріальними цінностями. Товарно-матеріальні цінності, які закуповуються ЦХП у постачальників відвантажуються постачальниками безпосередньо підприємствам залізничного транспорту, тобто транзитом.

Пунктом 1.2 Порядку визначено, що відносини між залізницями та державним підприємством "Укрзалізничпостач" щодо постачання товарно-матеріальних цінностей регулюються шляхом укладання договорів.

Судами попередніх інстанції також встановлено, що відповідно до наданих до справи специфікацій №№ 1-8, 11 до договору (а.с. 26-34, т.1), сторони домовились про те, що поставка товару буде здійснюватись на умовах FCA правил ІНКОТЕРМС, відповідно до пункту 2 статті А4 яких датою поставки продукції вважається дата передачі товару у розпорядження перевізника.

Кількість товару, яка підлягає поставці за договором, відповідно до пункту 4.1, вказується у специфікаціях.

Згідно наданих до матеріалів справи залізничних накладних (а.с.54-59 т.1), на адресу відповідача вантажовідправником Феодосійським підприємством із забезпечення нафтопродуктами, зі станції відправлення "Айвазовська" Придніпровської залізниці в період з 10.09.2008 по 17.12.2008 відправлено відповідачу товар нафтопродукти на загальну суму, відповідно до виставлених позивачем рахунків - 12459216,39 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№ 45540743, 33333872, 33333871, 33333875, 45844492, 45644630.

Пунктом 3.4 договору сторонами передбачено, що поставка товару підтверджується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі, який покупець повинен підписати і повернути постачальнику протягом 5 (п'яти) робочих днів після його отримання.

Судами попередніх інстанції встановлено, що залізниця оплатила позивачу продукцію, відповідно до вимог пункту 6.2 вказаного договору, який передбачає оплату тільки фактично отриманої продукції, що відповідає пунктам 2.2, 2.6.1 Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між Державним підприємством "Укрзалізничпостач" і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи, затвердженого наказом Укрзалізниці №329-ЦЗ від 30.04.2004, у сумі 12248953,31 грн.

Також взято до уваги, що недостача поставленого відповідачу товару за залізничною накладною № 45540743 підтверджується комерційним актом № АК 446811/5 від 14.09.2008 (а.с. 26 т. 2), актами форми 5-НП від 14.09.2008 р. за № 61 та від 19.09.2008 р. за № 83 (а.с. 27, 28 т. 2) та шляхом оформлення претензії № Т-01/2317а від 22.10.2008 (а.с. 23 т. 2) з додаванням документів, підтверджуючих недостачу за переліком та з вимогою поставити одержувачу недопоставлену кількість дизельного палива, в порядку, передбаченому пунктом 4.3 та пунктом 4.4 договору поставки, яка направлена позивачу рекомендованим листом і отримана позивачем (а.с. 128 т. 1).

В сповіщенні № 7508 від 10.09.2008, копія якого додавалася до претензійних матеріалів, виставлена сума акцептована частково на суму 1800433,28 грн. Різниця в сумі виставленої та акцептованої складає 63 413,66 грн., що відповідає відомостям, наданим позивачем у розрахунку суми позову (а.с. 16 т.1). Відповідно до даних розрахункової відомості отриманого дизельного палива від Державного підприємства "Укрзалізничпостач" у вересні 2008 року з недостачею (а.с. 31 т.2), вказана сума складає вартість дизельного палива, якого не вистачало в цистерні № 72351075.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що недостача поставленого товару за залізничною накладною № 00000871 підтверджується комерційним актом № АА 058604/79 від 03.11.2008 р. (а.с. 38 т. 2), актами форми 5-НП від 03.11.2008 р. за № 47 та від 06.11.2008 р. за № 48 (а.с. 40, 42 т. 2) та шляхом оформлення претензії № Т-01/2509 від 17.11.2008 р. (а.с. 23 т. 2) з додаванням документів, підтверджуючих недостачу за переліком та з вимогою поставити одержувачу недопоставлену кількість дизельного палива, в порядку, передбаченому пунктом 4.3 та пунктом 4.4 договору поставки, яка направлена позивачу рекомендованим листом та отримана позивачем (а.с. 128 т. 1).

В сповіщенні № 8763 від 29.10.08 р. (а.с. 38 т.1), виставлена позивачем сума акцептована частково внаслідок того, що за даним сповіщенням відповідачем зафіксовано три недостачі в трьох відправлених за сповіщенням цистернах. Відповідно до даних розрахункової відомості отриманого дизельного палива від Державного підприємства "Укрзалізничпостач" в листопаді 2008 року з недостачею (а.с. 113 т.1) частину недоакцептованої суми складає вартість дизельного палива, якого не вистачало в цистерні № 74007626.

Також за залізничною накладною № 33333875 недостача поставленого товару підтверджена комерційним актом № АК 446812/6 від 02.11.2008 (а.с. 55 т. 2), актами форми 5-НП від 02.11.2008 р. за № 75 та від 06.11.2008 за № 78 (а.с. 50, 52 т. 2) та шляхом оформлення претензії № Т-01/2508 від 17.11.2008 (а.с. 47 т. 2) з додаванням документів, підтверджуючих недостачу за переліком та з вимогою поставити одержувачу недопоставлену кількість дизельного палива, в порядку передбаченому пунктом 4.3 та пунктом 4.4 договору поставки, яка була направлена позивачу рекомендованим листом та отримана позивачем (а.с. 128 т. 1).

В сповіщенні № 8763 від 29.10.2008 (а.с. 38 т.1), виставлена позивачем сума акцептована частково внаслідок того, що за даним сповіщенням відповідачем зафіксовано три недостачі в трьох відправлених за сповіщенням цистернах. Відповідно до даних розрахункової відомості отриманого дизельного палива від Державного підприємства "Укрзалізничпостач" в листопаді 2008 року з недостачею (а.с. 117 т.1), частину недоакцептованої суми складає вартість дизельного палива, якого не вистачало в цистерні № 72787054.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за залізничною накладною № 33333872 недостача поставленого товару підтверджується комерційним актом № 156268/3 від 01.11.2008 р. (а.с. 17 т. 2), актами форми 5-НП від 01.11.2008 за № 90 та шляхом оформлення претензії № НРП-04/1920 від 14.11.2008 (а.с. 14 т. 2) з додаванням документів, підтверджуючих недостачу за переліком та з вимогою поставити одержувачу недопоставлену кількість дизельного палива, в порядку передбаченому пунктом 4.3 та пунктом 4.4 договору поставки, яка направлена позивачу рекомендованим листом та отримана позивачем (а.с. 128 т. 1).

На підставі вищевикладеного, виставлена в сповіщенні № 8763 від 29.10.08 р. (а.с. 38 т. 1) сума в розмірі 6155596,70 грн. акцептована частково. Всього за сповіщенням сплачено 6109928,05 грн.

Неакцептовану суму складають: повна вартість недопоставленого дизельного палива в цистернах 72787054 (на суму 11598,76 грн.), 74007626 (на суму 14 182,12 грн.), та частково несплачена вартість недопоставленого дизельного палива в цистерні № 74198656 (на суму 19 887,77 грн.) (а.с.95 т.1).

Недостача поставленого відповідачу товару за залізничною накладною № 45644492 підтверджується актами приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю форми 5-НП від 02.11.2008 за № 204 та № 207 від 17.12.2008 (а.с. 59, 61 т. 2) та шляхом оформлення претензії № Т-01/2753 від 29.12.2008 (а.с. 56 т. 2) з додаванням документів, підтверджуючих недостачу за переліком та з вимогою поставити одержувачу недопоставлену кількість дизельного палива, в порядку передбаченому пунктом 4.3 та пунктом 4.4 договору поставки, яка направлена позивачу рекомендованим листом та отримана позивачем (а.с. 128 т. 1).

В сповіщенні № 9576 від 09.12.08 р.( а.с.38 т.1, а.с. 64 т.2), виставлена позивачем сума в розмірі 1881690,18 грн. акцептована частково на суму 1831275,82 грн. Відповідно до даних розрахункової відомості отриманого дизельного палива від Державного підприємства "Укрзалізничпостач" в грудні 2008 року з недостачею (а.с. 63 т.2), частину недоакцептованої суми складає вартість дизельного палива, якого не вистачало в цистерні № 79549747.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що недостача поставленого відповідачу товару за залізничною накладною № 45644630 підтверджується актами приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю форми 5-НП від 21.12.2008 р. за № 394 та № 297 від 25.12.2008 р. (а.с. 72, 73 т. 2) та шляхом оформлення претензії № Т-01/104 від 20.01.2009 р. (а.с. 66 т. 2) з додаванням документів, підтверджуючих недостачу за переліком та з вимогою поставити одержувачу недопоставлену кількість дизельного палива, в порядку передбаченому пунктом 4.3 та пунктом 4.4 договору поставки.

В сповіщенні № 9688 від 17.12.2008 (а.с.43 т.1, а.с. 75 т.2), виставлена позивачем сума в розмірі 2558082,57 грн. акцептована частково на суму 2507316,15 грн. Відповідно до даних розрахункової відомості отриманого дизельного палива від Державного підприємства "Укрзалізничпостач" в грудні 2008 року з недостачею (а.с. 75 т.2), частину недоакцептованої суми складає вартість дизельного палива, якого не вистачало в цистерні № 74034612.

Судами попередніх інстанції встановлено, що згідно комерційних актів та актів про технічний стан вагонів вбачається, що вагони прибули у справному стані, за справними ЗПУ вантажовідправника (який завантажував цистерни своїми засобами без участі залізниці), без слідів доступу до вантажу сторонніх осіб, тобто перевезення було справним, і недостача виникла не з вини перевізника - вантажоодержувача державного підприємства "Придніпровська залізниця". Приймання відповідачем товару здійснено у відповідності до пункту 5.2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та звязку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.08 р. № 281/171/578/155, зареєстрованого в МЮ України 02.09.08 р. за № 15496.

Відповідно до статті 924 ЦК України та статті 127 Статуту Залізниць України, залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.

Згідно статті 129 Статуту Залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно статті 111 Статуту Залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, зокрема, у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника.

Статтею 114 Статуту Залізниць України передбачено, що відповідальність за втрату чи недостачу вантажу може бути покладена на залізницю лише за наявності її вини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що складеними при отриманні відповідачем вантажу комерційними актами підтверджується справність перевезення, надходження вантажу до відповідача в неушкоджених цистернах, з непорушними пломбами та ЗПУ відправника.

Вказане свідчить, що недостача товару в сумі 210263,08 грн. сталася не з вини відповідача.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що про виявлену недостачу товару та причини часткової несплати по виставлених позивачем рахунках і сповіщеннях відповідач своєчасно повідомив позивача з урахуванням пункту 4.3 договору.

Розрахунки відповідача з позивачем проведені у відповідності до пунктів 6.2, 6.4 договору та пункту 2.6.1 Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП "Укрзалізничпостач" і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи, затвердженого наказом Укрзалізниці № 329-ЦЗ від 30.04.2004, яким передбачено, що вантажоодержувач акцептує авізо на суму фактично отриманих ТМЦ, які відповідають специфікації до договору поставки, за виключенням неякісної продукції, нестач або бракованої продукції згідно складених рекламацій.

Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості у сумі 210263,08 грн., оскільки позивачем поставлено товару в меншій кількості, ніж передбачено умовами договору, у зв'язку з чим у останнього не виник обов'язок щодо оплати недопоставленого товару.

З огляду на вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і обєктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізпостач" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 у справі № 5023/4278/11 залишити без змін.

Головуючий, суддя:Бернацька Ж.О.

Судді: Грек Б.М. Кривда Д.С.