Ухвала суду № 21209431, 25.01.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

"25" січня 2012 р. Справа № 27/102-10-3775

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В. Овечкін –головуючого,

Є. Чернов

В. Цвігун

розглянув касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю

"ОЛМІ-РС"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду

від 24 березня 2011 р.

у справі№ 27/102-10-3775 господарського суду Одеської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ОЛМІ-РС"

до

за участюВиконавчого комітету Одеської міської ради

Прокуратура м. Одеса

прозміну договору

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, в редакції на час подання скарги, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Згідно з частиною п'ятою ст. 105 ГПК України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскаржувана постанова апеляційної інстанції прийнята 24.03.2011 р., тому строк на її касаційне оскарження закінчився 13.04.2011 р..

Як вбачається з штампа вхідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду (вх.№ 2540-к від 20.12.2011 р.), касаційну скаргу подано 20.12.2011р., тобто з пропуском встановленого ст. 110 ГПК України строку.

Скаржник просить відновити пропущений строк з огляду на необізнаність з оскаржуваною постановою, яку він не отримував, про час та місце розгляду справи апеляційною інстанцією його не повідомлено.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.

Разом з тим, як вбачається з ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 р. про поновлення апеляційного провадження у справі та призначення розгляду справи учасники судового процесу, зокрема, скаржник, повідомлені, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України від 10.12.2002 р. № 75 та повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендоване) (Одеса 82 № 6508202118556). Так, з зазначеного повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення вбачається, що ухвала була доставлена адресату 03.02.2011 р. та отримана особою, підпис якої це засвідчує.

Суд критично оцінює доводи скаржника про неотримання цієї ухвали як і оскаржуваної постанови.

Так, скаржник ініціював перегляд судового рішення господарського суду першої інстанції, звернувшись з апеляційною скаргою. Процесуальні документи суду, зокрема, ухвали апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 08.12.2010 р., про зупинення від 28.01.2011 р. та про поновлення апеляційного провадження від 14.03.2011 р. надсилалися на одну і ту ж адресу скаржника, що відповідає його місцезнаходженню, вказаному ним же в апеляційній скарзі, та отримувалися однією особою, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

Наведені обставини доводять вчинення судом відповідного повідомлення у встановленому порядку.

Згідно вимог господарського процесуального кодексу України суд повинен повідомити учасника судового процесу про час та місце розгляду справи як і про наслідки такого розгляду, однак не покладено на суд обов'язок переконуватися, що адресат отримав поштові повідомлення, які йому адресовані судом.

За змістом ст. 22 ГПК України скаржник вправі ознайомлюватися з матеріалами справи, а згідно з ст. 87 ГПК України вправі звернутися до суду та отримати процесуальні документи.

Обставин, які б перешкоджали скаржнику користуватися належними процесуальними правами не доведено.

Таким чином, касаційна інстанція не вбачає підстав для прийняття до уваги доводів скаржника про наявність об'єктивних обставин, що зумовили необізнаність скаржника з розглядом справи судом апеляційної інстанції, оскільки судом вжито заходів для повідомлення скаржника у встановленому порядку.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 ГПК України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.

Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

До поданої касаційної скарги долучено квитанцію № ПН90946 від 19.12.2011р. як доказ про сплату 658, 70 грн. судового збору, який підлягає поверненню.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 86, 107-109, п. 5 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги відхилити.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛМІ-РС" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24 березня 2011 р. у справі № 27/102-10-3775 господарського суду Одеської області не приймати до розгляду і повернути скаржнику.

Повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛМІ-РС" з Державного бюджету з Державного бюджету України, рахунок № 31211254700007, банк –ГУ ДКСУ у м. Києві, банк –ГУ ДКСУ у м. Києві, одержувач - УДКСУ у Печерському районім. Києва, код банку–820019, код за ЄДРПОУ–38004897, 658 (шістсот п'ятдесят вісім) грн. 70 коп. судового збору.

Головуючий суддя                                                                                 В. Овечкін

судді                                                                                                     Є. Чернов

                                                                                                              В. Цвігун