Постанова № 21207524, 24.01.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2012 р. Справа № 5004/2314/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Коломис В.В. , суддя Тимошенко О.М. при секретарі судового засідання Ващук К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Волиньтурист", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояві" на рішення господарського суду Волинської області від 29.11.11 р. у справі № 5004/2314/11 (суддя Гончар Марія Михайлівна)

за позовом Прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації

до Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Волиньтурист"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояві"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Світязької сільської ради

про визнання недійсним договору оренди від 10.07.2009 р., припинення неправомірного використання земельних ділянок, повернення земель до державної власності, стягнення шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №2218/57/2-11 від 20.04.2011р.; ОСОБА_2, довіреність №6380/57/2-11 від 24.11.2011р.

відповідача 1 - не з'явився

відповідача 2 - не з'явився

третьої особи - не з'явився

прокуратури - Кривецька - Люліч Т.А., посв. НОМЕР_1 від 12.05.2011р.

В судовому засіданні 24.01.2012 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура Волинської області в інтересах держави в особі Волинської обласної Державної адміністрації звернулась з позовом до Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Волиньтурист", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояві", третя особа на стороні позивача без самостійних вимог: Світязька сільська рада, про визнання недійсним п. 1.3 договору оренди від 10.07.2009 року, припинення неправомірного використання земельних ділянок, повернення земель до державної власності, стягнення шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Волинської області від 29.11.2011 року у справі № 5004/2314/11 позов задоволено повністю. Визнано недійсним п. 1.3 договору оренди від 10.07.2009, укладеного між ЗАТ "Волиньтурист" та ТзОВ "Вояві", в частині передачі ЗАТ "Волиньтурист" ТзОВ "Вояві" права користування земельною ділянкою, площею 4,1194 га рекреаційного призначення, яка розташована в урочищі "Гушово" за межами населених пунктів Світязької сільської ради Шацького району. Зобовязано ЗАТ "Волиньтурист" та ТзОВ "Вояві" повернути земельну ділянку рекреаційного призначення та земель технічної інфраструктури, загальною площею 16,05 га, яка розташована в урочищі "Гушово" за межами населених пунктів Світязької сільської ради Шацького району до державної власності органу державної влади Волинської обласної державної адміністрації. Стягнуто з ТзОВ "Вояві" шкоду в сумі 71017,66 грн., завдану внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, на розрахунковий рахунок Світязької сільської ради Шацького району. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Волинське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Волиньтурист" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Волинської області у справі № 5004/2314/11 від 29.11.2011 року скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. При цьому апелянт, як на підставу для скасування рішення місцевого господарського суду, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема, зазначає, що рішення Світязької сільської ради № 1/4 від 29.01.2001 року є чинним; ані позивачем, ані прокурором не доведено факту втрати чинності державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії 1-ВЛ № 001821. Апелянтом заявлено про застосування строків позовної давності.

До Рівненського апеляційного господарського суду також звернулось ТзОВ "Вояві" із апеляційною скаргою, відповідно до якої скаржник просить скасувати рішення господарського суду Волинської області у справі № 5004/2314/11 від 29.11.2011 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Прокуратурою Волинської області та Волинською обласною державною адміністрацією надано відзиви на подані апеляційні скарги. Відповідно до останніх позивач та прокуратура вважають оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, просять залишити його без змін, апеляційні скарги без задоволення.

В судовому засіданні прокурор та позивач підтримали позицію викладену у відповідних відзивах на апеляційні скарги.

На адресу суду від ЗАТ "Волиньтурист" надійшло клопотання про залучення до участі в справі Федерації професійних спілок України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, про залучення до участі у справі пансіонату "Шацькі озера" в якості співвідповідача, та про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

За урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зауважує, що заявник (відповідач) не зазначив на яких саме підставах слід залучити до участі у справі третю особу та яким чином рішення суду може вплинути на права та обов'язки Федерації професійних спілок України. Відсутні підстави і для залучення співвідповідача. Таким чином, підстав для залучення до участі у справі третьої особи та співвідповідача не має, а відтак, відсутні і підстави для відкладення розгляду справи, адже справу може бути розглянуто в судовому засіданні за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Крім того, від відповідача - ЗАТ “Волиньтурист” надійшло ще одне клопотання про витребування доказів по справі - належним чином засвідчених копій документів на які посилається позивач.

Судова колегія відмовляє в задоволені зазначеного клопотання з огляду на наступне. Відповідно до п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст. 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК України. Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. Правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору. Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності). Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема додатків до позовної заяви, всі докази подані прокуратурою Волинської області в обґрунтування позовної заяви скріплені печаткою секретаріату Прокуратури Волинської області, відтиском печатки "Копія згідно з оригіналом" та підписом посадової особи.

До початку судового засідання на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшла телеграма ТзОВ "Вояві" про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечення явки повноважного представника заявника.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 3.9.2. Постанови "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 зазначає, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відповідачем не доведено суду неможливість розгляду справи без участі представника, тому в апеляційного господарського суду відсутні підстави для задоволення поданого клопотання.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Прокуратурою Волинської області проведено перевірку додержання вимог чинного законодавства щодо використання державного майна та землі, які перебувають у володінні профспілок України та створених нею субєктів господарювання.

В ході перевірки встановлено, що на виконання постанови Президії Федерації Профспілок України № П-23-4 від 04.10.1995 року "Про затвердження Концепції вдосконалення структури управління загально профспілковим майном Федерації Профспілок України", постанови Ради акціонерного товариства "Укрпрофтур" від 24.11.1995 року, протоколу № 20 "Про затвердження Положення про порядок акціонування дочірніх підприємств" АТ "Укрпрофтур", з метою поліпшення використання матеріальної бази профспілкового туризму створено Волинське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Волиньтурист", шляхом реорганізації обласного дочірнього підприємства "Волиньтурист" та передано до статутного фонду ЗАТ "Волиньтурист" за балансовою вартість станом на 01.07.1998 року майно та інші цінності, закріплені на правах повного господарського відання за обласним дочірнім підприємством "Волиньтурист".

10.07.2009 року Волинським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Волиньтурист" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вояві" укладено договір оренди частини приміщень пансіонату "Шацькі озера" на 10 років (корпус № 4 площею 262,9 кв.м. з прилеглою територією 0,25 га; корпус № 5 площею 659,4 кв.м. з прилеглою територією 0,75 га; корпус № 6 площею 643,4 кв.м. з прилеглою територією 0,75 га; корпус № 7 площею 666,3 кв.м. з прилеглою територією 0,75 га; відкритий танцювальний майданчик площею 100 кв.м.; тимчасова споруда № 1 площею 82 кв.м. з прилеглою територією 0,323 га; тимчасова споруда № 2 площею 82 кв.м. з прилеглою територією 0,323 га; тимчасова споруда № 3 площею 82 кв.м. з прилеглою територією 0,323 га, тимчасова споруда № 4 площею 82 кв.м. з прилеглою територією 0,323 га; тимчасова споруда № 31 площею 92 кв.м. з прилеглою територією 0,15 га; тимчасова споруда № 32 площею 92 кв.м. з прилеглою територією 0,18 га.).

Перевіркою встановлено, що рішенням виконавчого комітету Світязької сільської ради № 4 від 29.01.2001 року "Про оформлення права власності на обєкти нерухомого майна" за Волинським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Волиньтурист" оформлено право власності на головний корпус, клуб-їдальню, корпуси № 1-7, що знаходяться в с. Світязь на території пансіонату “Шацькі озера”. Оформлення права власності органами місцевого самоврядування на обєкти нерухомого майна юридичним особам відповідно до п. 4.1. Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 121 від 09.06.1998 року, здійснюється на підставі документів, встановлених законодавством, які підтверджують їх право власності на обєкти нерухомого майна. В рішенні виконавчого комітету сільської ради № 4 від 29.01.2001 року в порушення ст. 97 ЦК України, ст. 25 Закону України "Про власність" не зазначено, на підставі яких саме документів, що свідчать про наявність підстав для оформлення права власності на вказані обєкти нерухомого майна саме за Волинським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Волиньтурист", воно прийняте. Земельна ділянка під зазначеними обєктами нерухомого майна згідно державного акту 1-ВЛ від 02.02.1998 року перебуває в постійному користуванні іншої юридичної особи - пансіонату "Шацькі озера".

З правом найму майна ТзОВ "Вояві" надано право користування земельною ділянкою, на якій розміщене орендоване майно, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до обєкта оренди, загальним розміром 4,1194 га. (п. 1.3 договору оренди від 10.07.2009 року).

Передача ТзОВ "Вояві" у користування земельної ділянки проведена в порушення вимог ст. 92 Земельного кодексу України.

Управлінням Держкомзему в Любомльському районі складено акти перевірки від 16.08.2011 року та від 18.08.2011 року, які підтверджують, що ЗАТ "Волиньтурист" використовує земельну ділянку площею 17,05 га без будь-яких правовстановлюючих документів. ТзОВ "Вояві" самовільно використовує ділянку загальною площею 0,2844 га під орендованим майном та земельну ділянку площею 4,1194 га прилеглої території, що є порушенням ст. 125 Земельного кодексу України.

Управлінням Держкомзему в Любомльському районі керівникам ЗАТ "Волиньтурист" та ТзОВ "Вояві" 18.08.2011 року внесено приписи про усунення порушень вимог земельного законодавства.

Стосовно керівника ЗАТ "Волиньтурист" складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП.

Згідно з ст. 14 Конституції України, ст.ст. 148-153 Господарського кодексу України визначено, що земля є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави. Земля є обєктом права власності Українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Субєктами господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством. Субєкт господарювання зобовязаний здійснювати господарську діяльність без порушення прав інших власників та користувачів природних ресурсів; відшкодувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам природних ресурсів.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб.

Згідно з ч.1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 12 Розділу 10 Земельного кодексу України, до розмежування земель державної а комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

З довідки Управління Держкомзему в Шацькому районі № 1014 від 27.10.2011 року вбачається що згідно звіту по формі 6-зем в користуванні пансіонату "Шацькі озера" знаходиться земельна ділянка загальною площею 17,05 га, з них 2,09 га - очисні споруди за межами населених пунктів на території Світязьської сільської ради (землі технічної інфраструктури), 13,96 га земель рекреаційного призначення для обслуговування кемпінгів, будинків відпочинку за межами населених пунктів на території Світязьської сільської ради.

Земельні ділянки загальною площею 16,05 га земель рекреаційного призначення та технічної інфраструктури знаходяться за межами населених пунктів на території Світязьської сільської ради, розпорядження ними здійснює Волинська обласна державна адміністрація, яка є розпорядником земель вказаної категорії.

Пунктом 2.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 року № 6 (із змінами та доповненнями) передбачено, що порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам визначено статтею 123 ЗК України. Статтею 92 ЗК передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації. Однак ця норма не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 року (Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005). У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід враховувати, що земельні ділянки із земель державної або комунальної власності надаються у постійне користування безоплатно у порядку відведення. Право постійного користування земельними ділянками посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Державний акт серії 1-ВЛ №001821 на право постійного користування землею видано пансіонату "Шацькі озера" Волинського обласного дочірнього підприємства "Волиньтурист" розташованого на території Світязької сільської ради.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами (ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України).

Пансіонат "Шацькі озера" є дочірнім підприємством ЗАТ "Волиньтурист". З урахуванням приписів ст. 126, ч. 8 ст. 63 ГК України дочірнє підприємство є окремою юридичною особою.

Таким чином, судом встановлено, що у ЗАТ "Волиньтурист" відсутні документи, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою; відсутнє також рішення уповноваженого органу - Волинської обласної державної адміністрації на передання земельної ділянки у постійне користування.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо неправомірності укладення оспорюваного договору оренди; користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

У відповідності до п. 1 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 року) ця методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам , на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Управлінням Державного комітету земельних ресурсів у Любомльському районі нарахована шкода за самовільне зайняття земельної ділянки площею 4,4038 га у відповідності до зазначеної Методики у розмірі 71017,66 грн. Відповідно до п. 7 Методики розрахунок розміру шкоди, заподіяно державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель та її територіальними органами. Згідно з п. 7.1. Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом № 110 від 12.09.2007 року, Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель, кошти за шкоду, що заподіяна державі, зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, місцевим судом правомірно та обґрунтовано задоволено позовні вимоги щодо стягнення шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Щодо відмови суду в застосуванні строків позовної давності, як підстави для відмови в позові, колегія суддів зазначає наступне. Приписами ч. 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. В матеріалах справи відсутні будь-які заяви чи клопотання сторін про застосування строків позовної давності. Чинне законодавство не передбачає застосування строків позовної давності судом апеляційної інстанції, якщо відповідне клопотання не заявлялось сторонами у справі в суді першої інстанції.

Інші посилання скаржників викладені ними в апеляційній скарзі, також є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржники, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довели тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Крім того, суд зауважує, що ЗАТ "Волиньтурист" звернулось із апеляційною скаргою на рішення суду із вимогами майнового та немайнового характеру, додавши до апеляційної скарги документ про сплату судового збору на суму 470,50 грн.

Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" (із змінами і доповненнями) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За подання апеляційної скарги на рішення судів сплачується судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"). З урахуванням вищевказаного, суд вважає за необхідне стягнути з ЗАТ "Волиньтурист" недоплачену суму судового збору за вимогу майнового характеру.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у звязку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Волиньтурист", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояві" залишити без задоволення, рішення господарського суду Волинської області від 29.11.2011 року у справі № 5004/2314/11 - без змін.

2. Стягнути з Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Волиньтурист" 710,18 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду (отримувач коштів: УДК у м. Рівне; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012714; банк отримувача: ГУДКУ у Рівненській області; код банку отримувача (МФО): 833017; рахунок отримувача: 31217206700002; код класифікації доходів бюджету: 22030001) до спеціального фонду Державного бюджету України.

3. Доручити господарському суду Волинської області видати накази.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.

01-12/1108/12 1108/12