Постанова № 21207320, 19.01.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.12 Справа № 3/21-271

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіКордюк Г.Т.

суддівДавид Л.Л.

Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Великоберезовицької селищної ради

та ОСОБА_2

на рішення господарського суду Тернопільської області від 19.03.2009 року

у справі № 3/21-271

за позовом: Приватного підприємства «Онікс», смт. Велика Березовиця Тернопільського району

до відповідача-1: Тернопільського районного бюро технічної інвентаризації, м. Тернопіль

до відповідача-2: Великоберезовицької селищної ради, смт. Велика Березовиця Тернопільського району

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, с. Петрики Тернопільського району

про визнання права власності

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 директор, ОСОБА_4 представник

від відповідача-1: не зявився

від відповідача-2: не зявився

від третьої особи: ОСОБА_2, ОСОБА_5 представник

Права та обовязки сторін і третіх осіб передбачені ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України розяснено, заяви про відвід суддів не поступали. Третьою особою подано клопотання від 17.01.2012 року про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2011 року та справу передано на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 19.03.2009 року у справі №3/21-271 (суддя Турецький І.М.) задоволено позовні вимоги ПП «Онікс»: визнано право власності за ПП «Онікс»на нерухоме майно нежитлові приміщення та споруди (за переліком, визначеним у резолютивній частині рішення).

Приймаючи у справі рішення, місцевий господарський суд, виходив з того, що згідно ст.20 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», майно належить сільськогосподарському кооперативу на праві власності, а отже ТВ «Поділля»до дня його реорганізації було єдиним власником майна зазначеного в позовній заяві. Внаслідок приєднання ТВ «Поділля»до ПП «Онікс»згідно рішення загальних зборів членів ТВ «Поділля»від 31.10.2007 року, всі активи та зобовязання останнього перейшли згідно передавального акту до ПП «Онікс», а тому останнє правомірно набуло у власність майно ТВ «Поділля».

Що стосується прав членів ТВ «Поділля»на нерухоме майно, то судом зроблено висновок, що колишні члени мають отримати його у натурі або компенсацію коштами за нього в разі виходу зі товариства власників «Поділля». Крім того, місцевим господарським судом зроблено висновок, що майновий пай не має речових ознак, вимірюється лише у вартісному вираженні, а тому не може бути обєктом права власності.

Враховуючи, що виконавчим комітетом Великоберезовицької селищної ради своїм рішенням № 116 від 05.11.2008 року, відмовлено ПП «Онікс»в оформлені права власності на нерухоме майно, яке останній набув в процесі правонаступництва, та Тернопільським РБТІ відмовлено позивачу у виготовленні технічної документації, місцевим господарським судом зроблено висновок, що задоволення позову ПП «Онікс», способом встановленим ст. 16 ЦК України, про визнання за останнім права власності на нерухоме майно є обґрунтовано і підлягає до задоволення.

Крім того, місцевим господарським судом зроблено висновок, що власники майнових паїв згідно Статуту Товариства власників «Поділля»мають право вимагати майновий пай в грошовому виразі або в натурі в правонаступника ПП «Онікс», а тому будь-які рішення суду загальної юрисдикції щодо витребування майнового паю не будуть мати преюдиційного значення щодо права власності на майно юридичної особи ПП «Онікс», тому місцевий господарський суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі.

Не погоджуючись з рішення місцевого господарського суду, Великоберезовицька селищна рада подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, в позові відмовити (том ІІ, а.с. 32-33).

Відповідач-2 покликається на те, що місцевим господарським судом застосовано норми глави 26, ст.ст. 355-372 ЦК України, які визначають порядок на право та управління майном, що є у спільній частковій власності, оскільки на підставі протоколу № 1 від 23.03.2001 року, загальних зборів уповноважених представників ТВ «Поділля»було проведено розпаювання та складено список осіб, які мають право на отримання майнових сертифікатів кількості 332 осіб, а тому відбувся перехід права власності на майно пайового фонду від юридичної особи до фізичних осіб. Таким чином, відповідно до Указу Президента України № 62/2001 від 29.01.2001 року, ст.ст. 112-116, 128, 131-137 ЦК України (в редакції 1963 року) власників майнових сертифікатів позбавили права спільної часткової власності на майно пайового фонду.

На зборах, якими було вирішено приєднати майно пайового фонду ПП «Онікс»були присутні лише 84 відсотки співвласників майна.

Крім того, зазначає апелянт, в рішенні суд першої інстанції не правомірно покликався на ст. 20 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» та Тимчасове положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/51від 07.02.2002 року та господарським судом не враховано п. 18 Порядку оформлення правонаступництва за зобовязаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.04.2001року за № 306/5497, в якому вказується що до статутних фондів підприємств правонаступників колективних сільськогосподарських підприємств передається лише майно в частині вартості майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств засновників, такої юридичної особи правонаступника.

Фізичні особи, які прийняли рішення про приєднання до ПП «Онікс»не являються засновниками ПП «Онікс», а тому не можуть передавати до статутного фонду нерухоме майно, яке знаходилось на позабалансовому рахунку ТВ «Поділля». За таких обставин, сільська рада не мала достатньої правової підстави для видачі свідоцтва на обєкти права власності нерухомого майна, так як документи, які подані позивачем не відповідають розділу № 6 вищевказаного Положення.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та відмовити позивачу в позові (том ІІ, а.с. 111-112).

ОСОБА_2, як на підставу скасування рішення суду, покликається на те, що позивачем для розгляду справи надано суду додаток № 1 «Розшифровка розділу «Основні засоби»передавального акту від 31.10.2007 року, акт передачі основних засобів від ТВ «Поділля»до ПП«Онікс». В даному акті під номером 124 записано «Силосні ями ферми № 2 с. Петриків»на суму 2565,00 грн., які належать ОСОБА_2

Судом першої інстанції через поверхневий розгляд справи не було залучено осіб, які мають безпосереднє відношення до майна, яке отримав правонаступник.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2009 року залучено до участі у справі ОСОБА_2 третьою особою (том ІІ, а.с. 117).

Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року (том ІІІ, а.с. 251), скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2011 року та справу передано на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

В постанові, Вищий господарський суд України вказав на те, що Львівським апеляційним господарським судом не перевірено та не надано оцінки доводам апеляційної скарги Великоберезовицької селищної ради, а також не перевірено та не надано оцінки доводам апеляційної скарги ОСОБА_2, який у скарзі вказує на те, що прийняття місцевим господарським судом рішення, яким визнано право власності на певне майно колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Аргофірма «Поділля», реорганізованого у ТВ «Поділля», за позивачем, зачіпає його права та інтереси.

Відповідач-1 Тернопільське районне бюро технічної інвентаризації, в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (долучені до матеріалів справи).

Розглянувши апеляційні скарги, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в них докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін та третьої особи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Великоберезовицької селищної ради та ОСОБА_2 підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Як вбачається із позовної заяви ПП «Онікс», предметом заявленого ним позову є визнання права власності за ПП «Онікс»на перелічене в позовній заяві майно.

Підставою заявленого позову позивач вказує на те, що ПП «Онікс» звернулось листом №26 від 10.07.2008 року до виконавчого комітету Великоберезовицької селищної ради про прийняття рішення про визнання права власності на будівлі та споруди, які знаходяться на території селищної ради та перебувають на балансі ПП «Онікс»у звязку з набуттям підприємством правонаступництва ТВ «Поділля»та дати згоду Бюро технічної інвентаризації та виготовлення інвентарних справ. Однак, виконавчим комітетом Великоберезовицької селищної ради рішенням № 116 від 05.11.2008 року відмовлено ПП «Онікс»в праві власності на майно. А тому, він вважає, що на підстав ст. 328 ЦК країни, набув право власності на майно правомірно і просить суд захистити таке право способом визнання за ним такого права.

Статтею 392 ЦК України, встановлено, що власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Такий позов може бути предявлено до будь-якої особи, яка словами чи діями заявила про свої претензії на річ, яка перебуває у власності іншої особи. Позивач, предявляючи такий позов повинен подати докази вчинення відповідачем дій, у тому числі його висловлювань, які можуть бути розцінені як невизнання чи оспорювання права власності.

Спеціальне визнання судом права власності на майно необхідне і тоді, коли щодо його належності у позивача відсутні правовстановлюючі документи, і це право оспорює відповідач (коментар до ст. 392 ЦК України під редакцією проф.. Ротань В.Г.).

Частиною 1 ст. 182 ЦК України, встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч. 1 ст. 182 ЦК України).

Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 року № 1952-IV, в редакції Закону від 11.02.2010 року №1878-VI, встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Пунктом 3 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»та інших законодавчих актів України»від 11.02.2010 року № 1878-VI, встановлено, що до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2010 року №1692/5, державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ.

Згідно п. 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, встановлено, що оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування.

Розділом 2 та 3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, встановлено порядок подання документів для проведення державної реєстрації прав та порядок проведення державної реєстрації прав.

Як вбачається із матеріалів справи та доводів позовної заяви, Великоберезовицька селищна рада, яка виступає відповідачем-2 та Тернопільське районне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації не перебувають з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном, щодо якого заявлені правові вимоги про визнання права власності, та не оспорюють та не претендують на таке право. Виконавчим комітетом Великоберезовицької селищної ради відмовлено ПП «Онікс» в оформленні права власності у звязку з відсутністю відповідної документації (технічної документації).

Таким чином, встановивши, що відповідач не оспорює право власності на нерухоме майно, а відмовляє в його реєстрації та оформленні з підстав неподання для оформлення такого права всіх документів, місцевий господарський суд передчасно прийшов до висновку про задоволення позову.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується із практикою Верховного Суду України (постанова від 12.09.2011 року у справі № 16/55, постанова від 20.06.2011 року у справі №16/257).

Крім того, апеляційна інстанція вважає, що позов про визнання права власності не може бути задоволений за рахунок відповідача-1 Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації.

Згідно з п. 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, бюро технічної інвентаризації лише проводить державну реєстрацію обєктів нерухомого майна і не може бути відповідачем за позовами про визнання права власності на обєкти нерухомого майна.

Такий висновок узгоджується із практикою Верховного Суду України (постанова № 2-12/6245.2-2009 від 02.04.2010 року) та п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1623/2011 від 21.11.2011 року.

У звязку з викладеним, рішення місцевого господарського суду ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, при неповному дослідженні всіх обставин справи підлягає скасуванню, а в позові ПП «Онікс»належить відмовити саме з вищенаведених апеляційною інстанцією підстав.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 (том ІІ, а.с. 111-112), що він є власником споруди силосних ям, яке посвідчене свідоцтвом про право приватної власності, видане на підставі рішення виконавчого комітету Петриківської сільської ради № 45 від 29.04.2003 року, а позивачем для розгляду справи подано суду додаток № 1 «Розшифровка розділу «Основні засоби»передавального акту від 31.10.2007 року основних засобів від ТВ «Поділля»до ПП«Онікс», номером 124 запису «силосні ями ферми № 2 с. Петриків, які належать ОСОБА_2, апеляційна інстанція погоджується, що рішення господарського суду Тернопільської області від 19.03.2009 року зачіпає права та інтереси ОСОБА_2, а тому останній підставно залучений апеляційною інстанцією третьою особою у справі. Однак, ОСОБА_2 не може бути стороною (відповідачем) у господарському процесі, у справі з таким предметом позову. А тому, спір щодо нерухомого майна (споруд силосних ям с. Петриків) між ПП «Онікс»та ОСОБА_2, який оскаржує право власності ПП «Онікс»на це майно і претендує на нього, може бути предметом розгляду в суді загальної юрисдикції, право на звернення до якого закріплено у ч. 1 ст. 55 Конституції України.

Крім того, апеляційна інстанція вважає передчасним висновок місцевого господарського суду щодо правомірності набуття ПП «Онікс»нерухомого майна ТВ «Поділля»в процесі приєднання (реорганізації) останнього (до ПП «Онікс»), та набуття ПП «Онікс»права власності на підставі ст. 328 ЦК України.

Стаття 328 ЦК України є загальною нормою, яка закріплює презумпцію правомірності набуття права власності.

Однак, конкретні підстави набуття права власності встановленні ст.ст. 329-345 ЦК України.

Підстави і порядок оформлення правонаступництва реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств регулюються Указом Президента України від 29.01.2001року № 62/2001 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки»та Порядком оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України 14.03.2001 року № 63 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2001року за № 306/5497.

Відповідно до п. 14 вищевказаного Порядку, у процесі реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства кожен з членів КСП має право прийняти одне з таких рішень:

приєднатися до однієї з ініціативних груп із створення нового підприємства;

приєднатися до відповідної установчої угоди і прийняти участь у створенні підприємства-правонаступника;

здійснити у процесі реорганізації вихід з КСП з отриманням індивідуально визначеного майна для господарських потреб, створення селянського (фермерського) господарства, здійснення підприємницької діяльності тощо;

отримати майно спільно з іншими членами КСП шляхом укладання договору про спільне володіння та користування майном з подальшою передачею його в оренду єдиним комплексом;

поступитись належним йому майновим паєм на користь будь-якого іншого члена підприємства або третьої особи за згодою інших співвласників.

Відповідно до п. 15 Порядку, майно, на загальну суму невитребуваних паїв (майнові паї членів КСП, які не прийняли жодного із зазначених у пункті 14 рішень) залишається на балансі юридичних осіб правонаступників, створених у процесі реорганізації КСП, разом із кредиторською заборгованістю перед співвласниками, які не отримали своїх майнових паїв у натурі в процесі вирішення майнових питань.

Позивачем не доведено, які із членів КСП вийшли із нього та отримали індивідуально визначене майно, а також яке майно на суму не витребуваних паїв залишилось на балансі ПП «Онікс».

Крім того, відповідно до п. 18 Порядку, до статутних фондів підприємств - правонаступників КСП передається майно лише в частині, вартість якої дорівнює сукупній вартості майнових паїв членів КСП - засновників такої юридичної особи-правонаступника.

Позивачем не доведено, що вартість майна, на яке позивач просить визнати право власності, дорівнює сукупній вартості майнового паю члена КСП засновника ПП «Онікс»ОСОБА_3.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 99, 101, 103 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Великоберезовицької селищної ради та ОСОБА_2 задоволити.

2.Рішення господарського суду Тернопільської області від 19.03.2009 року скасувати.

Прийняти нове рішення. В позові ПП «Онікс» відмовити.

3.Стягнути з ПП «Онікс»(47724, Тернопільська область, Тернопільський район, смт.В.Березовиця, вул. С.Бандери, 26, код ЄДРПОУ 30280995) на користь Великоберезовицької селищної ради (47724, Тернопільська область, Тернопільський район, смт.В.Березовиця, вул.С.Бандери, 26) 42,50 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4. Стягнути з ПП «Онікс»(47724, Тернопільська область, Тернопільський район, смт.В.Березовиця, вул. С.Бандери, 26, код ЄДРПОУ 30280995) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) 42,50 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Доручити місцевому господарському суду видати відповідні накази.

5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддяКордюк Г.Т..

суддяДавид Л.Л.

суддяМурська Х.В.