Рішення № 21206990, 24.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2012 р. Справа № 5023/10548/11

вх. № 10548/11

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судовогозасідання Стрижак О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 10.01.2012 року

першого відповідача - не з'явився

другого відповідача - не з'явився 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна - Рибсервіс", м. Харків 3-я особа <Текст >

до першого відповідача - ТОВ "Херсонський оптовий торговий дом-02", м. Херсон другого відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 24 457,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з першого та другого відповідачів на користь позивача 24 457,80 грн., у тому числі 21 457, 80 грн. боргу, та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3 000 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що за договором поставки № 220 від 01.12.2010 року, перший відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання з оплати поставленого товару, та другий відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання за договором поруки №02/П від 01.12.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов. 24.01.2011 року позивач надав до суду копію додаткової угоди № 1 від 01.12.2010 року до Договору поруки № 02/П від 01.12.2010 року, відповідно до п. 1 якої, сторони вирішили викласти п. 3.1. Договору в наступній редакції: "3.1. У разі порушення Боржником грошових зобов'язань, за Основним Договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель зобов'язаний у разі порушення грошових зобов'язань Боржника за Основним Договором, виконати зобов'язання Боржника перед Кредитором на підставі письмової вимоги Кредитора, у семиденний строк від дня пред'явлення Вимоги."

Судом досліджено вищевказану Додаткову угоду № 1 до договору поруки № 02/П від 01.12.2010 р., та долучено до матеріалів справи.

Представник першого відповідача в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання поштового відправлення.

Представник другого відповідача в судове засідання не з'явився, але 24.01.2012 року надав через канцелярію суду Заяву про визнання позовних вимог (вхідний № 1391), в якій вказує, що позов визнає в повному обсязі та просить суд розглянути справу без його участі.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.12.2010 року між позивачем та першим відповідачем був укладений договір поставки товарів № 220. У відповідності до умов договору, позивач протягом терміну дії Договору зобов'язався постачати у власність першого відповідача Товари партіями, відповідно до Замовлень Покупця, та на підставі затвердженої Сторонами специфікації.

Відповідно до п.8.2. Договору - договір діє з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, позивач поставив першому відповідачу товар на загальну суму 26 457,80 грн., що підтверджується відповідними накладними, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 6.1. Договору, розділу «А» Додатку № 1 до Договору, встановлено що перший відповідач оплачує товар протягом 45 календарних днів з дати отримання Товару.

Судом встановлено, що ТОВ "Херсонський оптовий торговий дом-02" не виконав належним чином умов договору, не в повному обсязі оплатив поставлений позивачем товар, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 21 457,80 грн.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

На підставі ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 цієї статті до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.692 ЦК України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В якості забезпечення виконання першим відповідачем зобов'язань за договором поставки № 220 від 01.12.2010 року між позивачем та Фізичною особою Підприємцем ОСОБА_2 (другим відповідачем) укладений Договір поруки № 02/П від 01.12.2010 року.

Згідно з умовами цього Договору поруки другий відповідач зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання першим відповідачем його грошових зобов'язань перед позивачем за договором поставки № 220 від 01.12.2010 р., в повному обсязі, а саме: зобов'язань щодо оплати вартості поставленого товару, відшкодування можливих збитків передбачених у Договорі поставки № 220 від 01.12.2010 року.

Згідно з вимогами ст. 554 Цивільного кодексу у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, тому борг та оплата послуг адвоката підлягають стягненню солідарно з боржників.

З огляду на викладене Відповідачі повинні нести солідарну відповідальність за оплату поставленого товару та оплату послуг адвоката, за договором поставки № 220 від 01.12.2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що 10 листопада 2011 року другому відповідачу була вручена Вимога про виконання Договору поруки № 02/П від 01.12.2010 р., в якої вимагалося сплатити на поточний рахунок позивача суму основного боргу в розмірі 21 457,80 грн. в термін не пізніше 21 листопада 2011 року.

16 листопада 2011 року другий відповідач надав Відповідь на Вимогу від 10 листопада 2011 року, в якій в повному обсязі визнав заявлені позивачем вимоги, але заявив про неможливість виконання своїх обов'язків поручителя, згідно Договору поруки № 02/П від 01.12.2010 року, в зв'язку з відсутністю коштів.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За таких обставин, суд вважає позовну вимогу позивача про стягнення солідарно з першого та другого відповідачів на користь позивача 21 457, 80 грн. боргу обґрунтованою, законною та підлягаючою задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно витрат на оплату послуг адвоката в сумі 3000,00 грн., суд вважає за необхідне її задовольнити на підставі наступного.

29.11.2011 р. між Позивачем та Адвокатом ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1022 видане 5 серпня 2011 р. Кваліфікаційно дисциплінарною комісією адвокатури Полтавської області) був укладений договір № 05/11 про надання правової допомоги. Згідно п.1.1. вищевказаного Договору Адвокат зобов'язався виконати підготовку від імені Позивача позовної заяви про стягнення з Відповідачів повної суми заборгованості і нарахованих збитків та підготувати повний пакет документів для розгляду справи в Господарському суді.

15.12.2011 р. між Позивачем та Адвокатом ОСОБА_1 був підписаний акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги № 05/11 від 29.11.2011 р. та була здійснена оплата послуг адвоката у розмірі 3 000 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером від 15.12.11р. № 5 на суму 3 000 грн..

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановлено Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

ВГСУ в Інформаційному листі N 01-8/155 від 13.02.2002 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів" зазначено, що вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що відшкодування названих витрат не повинно бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Оглянувши документи, які підтверджують надання правових послуг адвокатом ОСОБА_1 позивачеві, судом встановлено, що він, в межах Договору про надання правової допомоги № 05/11 виконував консультацію, підготовку документів для суду та представляв права та законні інтереси позивача в господарському суді Харківської області.

Суд дійшов висновку, що витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 3000,00 грн., заявлені до стягнення позивачем з першого та другого відповідачів солідарно, не перевищують граничних розмірів компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних справ, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006р. та є співрозмірним ціні позову.

За таких обставин, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідачів солідарно витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 3 000 грн..

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на першого та другого відповідачів солідарно.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, - <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський оптовий торговий дом-02" (73020, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ: 32125630, п/р 260010231169 в ПАТ "ДП Сбербанка Росії" МФО 320627) та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Рибсервіс" (61166 м. Харків вул. Новгородська, 11 оф. 306, ЄДРПОУ: 32030997, п/р 26008054500702 в Полтавське ГРУ Приватбанку м. Полтава МФО 331401) суму основного боргу у розмірі 21 457,80 грн., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3 000 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1411,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний ___ січня 2012 року.