Рішення № 21206936, 17.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2012 р. Справа № 5023/10660/11

вх. № 10660/11

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судовогозасідання Стрижак О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 18.04.2011 року

3-ї особи <Текст >відповідача - не з'явився 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Біо-Тест-Лабораторія", м.Київ 3-я особа <Текст >

до Публічного акціонерного товариства Агрокомбінат "Слобожанський", Харківська область, Чугуївський район, смт . Чкалівське 3-я особа <Текст >

про стягнення 66861,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 66861,05 грн., у тому числі 60036,84 грн. боргу, 5540,24 грн. пені, 1157,82 грн. 3 % річних, 126,15 грн. інфляційних за договором поставки № 167/11/09, укладеним між сторонами 24.11.2009 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

24.11.2009 року між сторонами укладений договір поставки № 167/11/09. Згідно з умовами цього Договору Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Біо-Тест-Лабораторія" зобов'язалося поставити і передати у власність певний товар, а Публічне акціонерне товариство "Агрокомбінат Слобожанський" зобов'язалося прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору.

Згідно з п. 1.3. Договору в видаткових накладних може не зазначатися як підстава відпуску товару даний Договір, але якщо поставка товару відбулась в період його дії - до неї застосовуються умови цього Договору, печатка не є обов'язковим реквізитом видаткової накладної.

Відповідно до п. 5.2. Договору визначений порядок оплати: 50% суми кожної поставки сплачується у вигляді попередньої оплати, інші 50% сплачується в термін 7 банківських днів після переходу права власності на товар. Датою переходу права власності на товар вважається дата виписки відповідної видаткової накладної.

Відповідно до п. 5.3. Договору Грошові кошти, що надходять від Покупця як оплата за отриманий по Договору товар, зараховується Продавцем в рахунок погашення заборгованості Покупця послідовно, починаючи з першої за датою видачі неоплаченої видаткової накладної.

Згідно з п. 6.1, 6.3. Договору визначено, що даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010 року, якщо сторони після спливу терміну дії Договору продовжують співпрацювати в сфері, визначеній розділом 1 цього Договору, та не заявляють про зміну, або припинення умов Договору, вважається, що даний Договір пролонгується на один рік.

З матеріалів справи вбачається, що Сторони продовжили співпрацювати в сфері та не заявляли про зміну або припинення умов Договору, таким чином, строк дії договору пролонгований до 31.12.2011 року.

30.09.2010 року між Позивачем та Відповідачем підписано Акт звірки взаєморозрахунків станом за період 9 місяців 2010 року, в якому Відповідач визнав свою заборгованість у розмірі 128492,16 грн. борг минулого періоду.

Судом встановлено, що позивач виконав належним чином свої договірні зобов'язання, поставив відповідачеві Товар відповідно до видаткових накладних, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобовязання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість поставленого товару, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 60036,84 грн., яка до цього часу не погашена.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, своїми діями відповідач порушив умови Договору та вимоги ст.526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 60036,84 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Відповідно до п. 7.2 Договору визначено, якщо уразі порушення терміну розрахунків Покупець за вимогою Продавця зобов'язаний сплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період такого прострочення за кожен день затримки від суми заборгованості.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”. За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення 5540,24 грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобовязання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних та річних. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 1157,82 грн. 3 % річних, 126,15 грн. інфляційних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, - <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Слобожанський" (63544, Харківська області, Чугуївський район Селище міського типу Чкаловське, вул. Леніна, 1 р/р 26003961053039 в ПАТ "ПУМБ" філія м.Харків, МФО 350385 код ЄДРПОУ 00858148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Біо-Тест-Лабораторія" (вул. Ушинського, 25-А, м. Київ, 03151 р/р 26000301240615 в Київміськвідділенні Промінвестбанку, МФО 322250, (код ЄДРПОУ 18094674) 60036,84 грн. боргу, 5540,24 грн. пені, 1157,82 грн. 3 % річних, 126,15 грн. інфляційних, 1411,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний ___ січня 2012 року.