ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
Підлягає публікації в ЄДРСР
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"16" січня 2012 р.Справа № 16/17-4667-2011 Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Гунченка О.О.
За участю представників сторін:
Від позивача: Топал В.М. /сільський голова/;
Від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю № 46 від 30.12.2011р.
Від третіх осіб:
-ОСОБА_4: не зявився;
-селянського (фермерського) господарства „Пине”: ОСОБА_5 за довіреністю від 21.11.2011р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Старосільської сільської ради Саратського району Одеської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: гр. ОСОБА_4, селянського (фермерського) господарства „Пине” до відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” про скасування рішення комісії, оформленого протоколом № 33 від 26.10.2011р., -
ВСТАНОВИВ:
Старосільська сільська рада Саратського району Одеської області (далі по тексту Старосільська сільська рада) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (далі по тексту ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: гр. ОСОБА_4 (далі по тексту ОСОБА_4.), селянського (фермерського) господарства „Пине” (далі по тексту СФГ „Пине”) про скасування рішення комісії, оформленого протоколом № 33 від 26.10.2011р. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається як на невідповідність акту про порушення № 015264 від 05.10.2011р., на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, так і самого рішення положенням вимог нормативних актів, якими врегульовані правила користування електричною енергією.
Відповідач повністю заперечує проти заявлених Старосільською сільською радою позовних вимог та вважає їх необґрунтованими і недоведеними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
06.01.2012р. до суду надійшли пояснення ОСОБА_7 дружини ОСОБА_4, з яких вбачається, що за станом здоровя названа третя особа не має можливості прийняти участь у розгляді даної справи. В свою чергу, з наданих письмових пояснень ОСОБА_7 вбачається, що опора електромереж, на якій було виявлено спірне порушення Правил користування електричною енергією, знаходиться за межами присадибної земельної ділянки ОСОБА_4, тобто останній не несе відповідальності за самовільне підключення електроустаткування до даної опори електричних мереж.
Третя особа СФГ „Пине” в процесі розгляду даної справи підтримало заявлені Старосільською сільською радою позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
18.04.2007р. між ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” (Постачальник) та Старосільською сільською радою (Споживач) було укладено договір на постачання електричної енергії № 149, відповідно до розділу 1 „Предмет договору” якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатком „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін” між Постачальником та Споживачем або інша обумовлена окремим додатком до договору. Цей договір набрав чинності з дня його підписання та був укладений на строк до 31.12.2007р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Згідно зі ст.ст. 1, 26 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997р. № 575/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями), постачанням електричної енергії є надання електричної енергії споживачам, тобто суб'єктам господарської діяльності та фізичним особам, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю, за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Умовами п. 9.2. договору про постачання електричної енергії № 149 від 18.04.2007р. встановлена межа відповідальності за стан обслуговування електроустановок, яка визначається відповідно до додатка „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін” (крім випадків, передбачених пунктами 8.2. і 8.4.).
Відповідно до додатку № 10 до договору про постачання електричної енергії № 149 від 18.04.2007р. погоджено перелік обєктів споживача, що живляться від мереж Саратського РЕМ ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”. На підставі акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток № 7 до договору про постачання електричної енергії № 149 від 18.04.2007р.) погоджено балансову належність електрообладнання кожної із сторін даного договору. Даним актом встановлено, що електропостачальна організація несе відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію електромереж та електроустановок, які їй належать, а також за стан контактних зєднань на межі відповідальності. Споживач несе відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію всього електрообладнання, яке находиться на його балансі.
15.05.2009р. між Постачальником та Споживачем було укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 149 від 18.04.2007р., згідно з якою сторони погодили включення до основного договору точки обліку „Вуличне освітлення” згідно з заявою Споживача № 46 від 13.04.2009р. Сторонами визначено, що вуличне освітлення здійснюється за допомогою 40 електроустановок. Додатком до заяви Старосільської сільської ради від 13.04.2009р. № 46 визначено перелік власників будинків, біля яких буде встановлене вуличне фонарне освітлення, та адресу розташування цих будівель.
05.10.2011р., в ході проведення перевірки споживача на предмет дотримання Правил користування електричною енергією працівниками постачальника при обстеженні території Старосільської сільської ради було виявлено порушення вимог цих Правил, що укладалось в самовільному підключені до мереж Саратського РЕМ, а саме до опори електромережі, що встановлена за адресою: Одеська область, Саратський район, с. Старосілля, вул. Піонерська. Про виявлене порушення представниками відповідача було складено акт про порушення № 015264 від 05.10.2011р., який було підписано трьома представниками відповідача та представником Споживача ОСОБА_9, яка визначена по тексту даного документу як секретар сільської ради.
В силу приписів п. 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. № 28 (в редакції Постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики Українивід 4 лютого 2010 року N 105; далі по тексту Правила користування електричною енергією), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
Відповідно до п. 6.42 Правил користування електричною енергією на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
26.10.2011р. відбулось засідання комісії Саратського РЕМ ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”, на якому було розглянуто акт про порушення № 015264 від 05.10.2011р. За наслідками проведення цього засідання відповідачем було прийнято рішення про нарахування позивачу до сплати вартості недоврахованої електричної енергії за дванадцять місяців до моменту, що передують факту виявлення порушення, яка складає 8064,76 грн. Назване рішення було оформлене протоколом № 33 (далі по тексту рішення № 33 від 26.10.2011р.). Засідання комісії з розгляду вищезазначеного акту про порушення відбулось в присутності представника ТОВ „Степове”, який 28.04.2011р. був ознайомлений зі змістом прийнятого рішення, про що на примірнику протоколу зроблено відповідний запис.
За переконанням позивача, рішення комісії Саратського РЕМ ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” від 26.10.2011р. з розгляду акту про порушення № 015264 від 05.10.2011р., оформлене протоколом № 33, не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки Старосільською сільською радою не було допущено порушення вимог Правил користування електричною енергією, зміст якого викладений у акті про порушення № 015264 від 05.10.2011р. Більш того, позивач стверджує, що даний акт було підписано від імені Старосільської сільської ради неуповноваженою на це особою, що, за його переконанням, свідчить про складання даного акту із порушеннями вимог чинного законодавства. Викладені обставини, за переконанням позивача, свідчать про невідповідність оспорюваного рішення вимогам чинного законодавства, що й зумовило звернення Старосільської сільської ради до суду із даними позовними вимогами.
Проаналізувавши заявлені Старосільською сільською радою позовні вимоги, господарський суд зазначає, що основним доводом, покладеним в їх обґрунтування, є неправомірність складання представниками відповідача акту про порушення № 015264 від 05.10.2011р., яким були зафіксовані порушення позивачем Правил користування електричною енергією, у звязку з чим, господарський суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору надати, перш за все, правову оцінку даному акту.
Так, за твердженнями ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”, вчинене Старосільською сільською радою порушення Правил користування електричною енергією, яке відображено у акті про порушення № 015264 від 05.10.2011р., укладалось у самовільному підключенні до мереж ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” електроустановки - лампочки, шляхом її розміщення на опорі лінії електропередач, яка розташована за адресою: Одеська область, Саратський район, с. Старосілля, вул. Піонерська, 9. При цьому, у названому акті відсутні посилання на пункт Правил користування електричною енергією, яким передбачені виявлені в ході обстеження порушення. Даний акт містить виключно описову форму зафіксованого в ньому порушення.
Відповідно до п. 6.41 Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Таким чином, з урахуванням того, що в акті про порушення № 015264 від 05.10.2011р. взагалі не визначено, який саме пункт Правил користування електричною енергією порушено Старосільською сільською радою, господарський суд зазначає, що в частині викладення змісту виявленого порушення даний акт складений із порушенням вимог п. 6.41 цих Правил.
Проаналізувавши описовий зміст виявленого порушення Правил користування електричною енергією, що відображений у акті № 015264 від 05.10.2011р., суд вважає за необхідне зазначити наступне. Так, як зазначалось вище по тексту рішення, представниками ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” було встановлено факт самовільного та безоблікового підключення електроустаткування до опори ліній електропередач, що належать позивачу, на території, яка належить територіальній громаді села Старосілля Саратського району Одеської області, наслідком чого є покладення на позивача відповідальності за вказане порушення.
Приписами ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. В свою чергу, згідно вимог ст.ст. 11, 509, 525, 526, 629 ЦК України договори як різновид правочинів віднесено до підстав виникнення цивільних прав та обовязків, з наданням договору та відповідним зобовязанням, що витікають з нього, обовязкового характеру.
Наведеним приписам закону кореспондують положення п.п. 1.3, 5.1 Правил користування електричною енергією, згідно з якими постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
До переліку істотних умов договорів про постачання електричної енергії, згідно з п. 5.6 цих Правил, віднесено режим роботи електроустановки споживача; у разі укладення одного договору про постачання електричної енергії за двома або більше об'єктами споживача значення величин дозволеної та приєднаної потужності, режим роботи електроустановок споживача визначаються за кожним з об'єктів споживача. В свою чергу, невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є зокрема: акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання (п. 5.7 Правил користування електричною енергією).
У відповідності до п. 1.2 Правил користування електричною енергією електроустановкою є комплекс взаємопов'язаних устаткування і споруд, призначених для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії. Власником електричних мереж є юридична або фізична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі та/або розподілу електричної енергії. Межею балансової належності є точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання, а межею експлуатаційної відповідальності, відповідно, - точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності.
Положеннями п. 2.1 Правил користування електричною енергією встановлено, що межею балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.
З огляду на вищенаведені приписи чинного законодавства, суд зазначає, що постачання електричної енергії можливе виключно на договірних засадах. До переліку істотних умов договорів на забезпечення електричною енергією віднесено визначення електроустановок споживача, на живлення яких здійснюється подача цієї енергії як різновиду товару. Розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності між електропостачальною організацією і споживачем є обовязковою передумовою укладення договорів на постачання електричною енергією, про що складаються відповідний двосторонній акт. Балансова належність електроустановок визначається за ознаками права власності або іншого речового права на ці обєкти. Відповідальність за технічний стан електроустановок, тобто комплексу взаємопов'язаних устаткування і споруд, призначених для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії, несе та організація, на балансі якої вони перебувають.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з актом (додаток № 7 до договору про постачання електричної енергії № 149 від 18.04.2007р.) між позивачем та відповідачем було визначено балансову належність та експлуатаційну відповідальність за технічний стан електроустановок, що використовуються в процесі виконання умов даної угоди. Опора ліній електропередач, розташована за адресою: Одеська область, Саратський район, с. Старосілля, вул. Піонерська, 9, з встановленому на ній електроустаткуванні, яка за змістом п. 1.2 Правил користування електричною енергією віднесена до електроустановок, оскільки призначена для передачі електричної енергії, до балансової належності територіальної громади с. Старосілля в особі позивача віднесена не була. Більш того, використання даної електроустановки не передбачено переліком обєктів, що використовуються для забезпечення вуличного освітлення території с. Старосілля. З огляду на викладені обставини та висновки суду, позивач не несе відповідальності за технічний стан даного обєкту, в т.ч. за випадки вчинення щодо нього третіми особами протиправних дій.
В свою чергу, Правилами користування електричною енергією не надано визначення поняттю „самовільне споживання”. Однак з системного аналізу положень даного нормативного акту, з урахуванням положень п. 1.2 цих Правил, якими надається визначення поняттю „споживач”, вбачається, що самовільним споживанням електричної енергії є її використання юридичною або фізичною особою для забезпечення власних потреб без укладення відповідного договору із постачальником щодо конкретно визначеної електроустановки. Таким чином, істотною ознакою факту самовільного споживання електричною енергією є її використання для власних потреб споживача, зокрема з метою забезпечення освітлення власних обєктів.
Як встановлено судом в процесі вирішення даного спору та вбачається з наданих представниками сторін по справі фотофіксацій місця розташування опори електричних мереж, щодо якої допущено Порушення правил користування електричною енергією, самовільно підключене електроустаткування лампочка, використовується для освітлення розташованої поруч із опорою електромереж будівлі магазину, тобто забезпечує потреби власника цієї будівлі. Даний обєкт нерухомості не належить територіальній громаді с. Старосілля, що відповідачем не оспорюється, забезпечення його освітлення не передбачено умовами договору про постачання електричної енергії № 149 від 18.04.2007р. (з урахуванням додатків та додаткових угод до нього). Таким чином, самовільно підключене електроустаткування до мереж відповідача, що розташована за адресою: Одеська область, Саратський район, с. Старосілля, вул. Піонерська, 9, на опорі лінії електричних мереж, не використовується для забезпечення потреб Старосільської сільської ради, що свідчить про відсутність у діях останньої факту споживання електричної енергії із використанням даного електроустаткування.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем не здійснюється споживання електричної енергії за допомогою самовільно підключеного електроустаткування, розташованого за адресою: Одеська область, Саратський район, с. Старосілля, вул. Піонерська, 9, на опорі лінії електричних мереж, які належать ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”, що, з урахуванням того факту, що вся електроустановка в цілому (опора ліній електромереж та встановлене на ній устаткування) не віднесено до балансової належності Старосільської сільської ради, свідчить, що позивач не несе відповідальності за визначене в акті № 015264 від 05.10.2011р. порушення Правил користування електричною енергією.
Таким чином, суд зазначає, що акт про порушення № 015264від 05.10.2011р. не відповідає вимогам Правил користування електричною енергією, оскільки у ньому невірно визначено споживача електричної енергії, яким було допущено зафіксоване у даному акті порушення цих Правил.
Окремо суд вважає за необхідне зупинитись на наступному. Згідно з п. 6.41 Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Таким чином, законодавчо чітко визначено обовязкову присутність представника споживача при проведенні контрольного огляду або технічної перевірки дотримання споживачем вимог Правил користування електричною енергією, так само як і при складанні акту про порушення цих Правил. В свою чергу, відсутність повноважного представника споживача при вчиненні цих дій та підписання даного акту неуповноваженою особою свідчить, що оформлення порушення Правил користування електричною енергією відбулось із порушенням вимог чинного законодавства.
З акту про порушення № 015264 від 05.10.2011р. вбачається, що від імені Старосільської сільської ради цей документ було підписано ОСОБА_9, з визначенням її посади як секретаря сільської ради. Однак, як свідчить рішення Старосільської сільської ради № 29-УІ від 10.03.2011р. ОСОБА_9 було затверджено на посаді секретаря виконавчого комітету даної ради.
В свою чергу, виходячи зі змісту ст.ст. 237, 238, 244 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобовязана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
За змістом ст. 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”від 21.05.1997р. N 280/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) повноважним представником сільської, селищної, міської ради є відповідний голова цих рад. У разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради. Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах.
Таким чином, з огляду на наведені положення закону, повноваженнями на вчинення дій від імені органів місцевого самоврядування наділений їх голова, а у випадку їх відсутності секретар відповідної ради, який тимчасового виконує обовязки голови. Інші особи можуть бути наділені повноваженнями на вчинення дій від імені відповідної ради лише за умови надання їм відповідних повноважень, зокрема на підставі довіреності або акту такого органу місцевого самоврядування, в тому числі й секретар виконавчого комітету відповідної ради. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_9, якою від імені Старосільської сільської ради було підписано акт про порушення № 015264 від 05.10.2011р., є секретарем виконавчого комітету даної ради, а отже, вказана особа не мала права на підписання даного акту як представник позивача. Доказів наявності у ОСОБА_9 повноважень на підписання зазначеного акту, в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, сторонами суду надано не було.
Викладені обставини також свідчать про те, що акт про порушення № 015264 від 05.10.2011р. був складений всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки він підписаний неуповноваженим представником споживача.
Згідно зі ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються зокрема письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу приписів ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Виходячи з приписів п. 6.41 Правил користування електричною енергією єдиним належним доказом допущення порушення споживачем вимог цих правил є складений в установленому даними Правилами порядку акт про порушення. Однак, як встановлено судом в процесі вирішення даного спору, акт про порушення № 015264 від 05.10.2011р. складено із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки: у даному документі відсутні посилання на конкретний пункт Правил користування електричною енергією, які було порушено споживачем; описовий зміст виявленого порушення свідчить, що позивачем як споживачем електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії № 149 від 18.04.2007р. таке порушення не вчинялось; акт підписаний від імені Старосільської сільської ради неуповноваженою на це особою. Викладені обставини свідчать про складання акту № 015264 від 05.10.2011р. в порушення вимог чинного законодавства, а також про те, що даний документ, відповідно до положень ст.ст. 32 34 ГПК України, не може бути оцінений судом як належний доказ допущення Старосільською сільською радою порушень вимог Правил користування електричною енергією.
Відсутність доведеного в установленому порядку факту порушення споживачем Правил користування електричною енергією унеможливлює застосування до нього оперативно-господарських санкцій у вигляді нарахування до сплати вартості недоврахованої електричної енергії.
Відповідно до п. 6.42 Правил користування електричною енергією па підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Виходячи з положень п. 6.42 Правил користування електричною енергією, рішення комісії електропостачальної організації про визначення обсягу та вартості недоврахованої внаслідок порушення вимог цих Правил електричної енергії, носить похідний характер від акту про порушення, за результатами розгляду якого воно ухвалене, оскільки при прийнятті цього рішення використовуються вихідні дані, які відображені у акті про порушення Правил користування електричною енергією. За умови невідповідності вихідних даних, що вказані у акті про порушення правил користування електричною енергією фактичним обставинам справи, ухвалене за наслідком розгляду такого акту рішення є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що рішення ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”, оформлене протоколом № 33 від 26.10.2011р., є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки ухвалене за наслідком розгляду акту № 015264 від 05.10.2011р., складеного з порушенням приписів Правил користування електричною енергією, та за відсутності доведеного в установленому порядку факту порушення Старосільською сільською радою вимог цих Правил унеможливлює застосування до останньої оперативно-господарських санкцій у вигляді нарахування до сплати вартості недоврахованої електричної енергії.
Згідно з абз. 4, 5 п. 6.42 Правил користування електричною енергією рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються зокрема шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
За переконанням суду, рішення комісій енергопостачальних організацій, ухвалені за наслідком розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, за своїм юридичним змістом є актами, що мають обов'язковий характер для учасників відповідних правовідносин, а тому у випадку їх невідповідності вимогами чинного законодавства вони мають бути визнані недійсними виходячи з приписів ст. 20 Господарського кодексу України. Можливість оскарження особою, права якої порушені внаслідок ухвалення такого роду акту прямо передбачена положеннями п. 6.42 Правил користування електричною енергією.
За таких обставин, враховуючи встановлену судом невідповідність рішення комісії ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією № 015264 від 05.10.2011р., оформленого протоколом № 33 від 26.10.2011р., положенням та вимогам чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання даного рішення недійсним.
При цьому, суд зазначає, що у випадку звернення позивача до суду із вимогами про скасування такого роду рішень комісії електропостачальних організацій та встановлення факту невідповідності цих рішень положенням та вимогам чинного законодавства, дані акті мають бути визнані недійсними. Правова позиція з цього питання підтверджується зокрема судовою практикою, а саме постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2010р. по справі № 2-24/912-2010 та ухваленою за наслідком її перегляду з приводу неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права до подібних правовідносин постановою Верховного Суду України від 04.04.2011р. № 3-21гс11.
Підсумовуючи вищевикладені обставини, на підставі ст.ст. 1, 26 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997р. № 575/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями), п.п. 1.2, 1.3, 2.1, 5.1, 5.6, 5.7, 6.41, 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. № 28 (в редакції Постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики Українивід 4 лютого 2010 року N 105), ст.ст. 11, 237, 238, 244, 509, 525, 526, 629 ЦК України, ст. 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”від 21.05.1997р. N 280/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст. 20 Господарського кодексу України, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання рішення комісії ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією № 015264 від 05.10.2011р., оформленого протоколом № 33 від 26.10.2011р., недійсним, у звязку з чим, позов Старосільської сільської ради підлягає задоволенню
Судові витрати, повязані зі сплатою судового збору, покладаються на відповідача згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 1, 26 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997р. № 575/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями), п.п. 1.2, 1.3, 2.1, 5.1, 5.6, 5.7, 6.41, 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. № 28 (в редакції Постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики Українивід 4 лютого 2010 року N 105), ст.ст. 11, 237, 238, 244, 509, 525, 526, 629 ЦК України, ст. 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”від 21.05.1997р. N 280/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст. 20 Господарського кодексу України, ст. ст. 32 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд ,-
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Визнати недійсним рішення комісії відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією № 015264 від 05.10.2011р., оформлене протоколом № 33 від 26.10.2011р.
3.Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28 Б, код ЄДРПОУ 00131713) на користь Старосільської сільської ради Саратського району Одеської області (68212, Одеська область, Саратський район, с. Старосілля, вул. Чапаєва, 25, код ЄДРПОУ 04378913) суму судового збору в розмірі 941 грн. 00 коп. /девятсот сорок одна грн. 00 коп./. Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Відповідно до ст.ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повний текст рішення підписано 23.01.2012р.
Суддя Желєзна С.П.
Судове рішення № 21206852, Господарський суд Одеської області було прийнято 16.01.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 16/17-4667-2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: