Рішення № 21206777, 16.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2012 р.Справа № 16/17-4583-2011 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Гунченка О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю № 31 від 30.12.2011р.

Від відповідача: не зявився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” до житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради про стягнення 12871,39 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (надалі за текстом ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради про стягнення пені в сумі 10180,82 грн., трьох відсотків річних в сумі 1849,69 грн. та інфляційних витрат в сумі 840,88 грн., а всього заборгованості в сумі 12871,39 грн. Позовні вимоги обґрунтовані систематичним порушенням відповідачем прийнятих на себе зобовязань за договором про постачання електричної енергії № К-655 від 27.02.2004р. зі своєчасної оплати поставленої електроенергії, внаслідок чого позивачем були нараховані штрафні санкції, інфляційні витрати та три відсотки річних за порушення грошових зобовязань.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень суду під розписку, однак жодного разу його повноважений представник в судові засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позов житлово-комунальним господарством Чорноморської селищної ради подано не було, у звязку з чим, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

27.02.2004р. між ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” (Постачальник) в особі Комінтернівського РЕМ та житлово-комунальним господарством Чорноморської селищної ради (Споживач) було укладено договір на постачання електричної енергії № К-655 (надалі за текстом договір № К-655 від 27.02.2004р.) відповідно до абз. 1 розділу 1 якого Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами. Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2004р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.4. договору № К-655 від 27.02.2004р.).

В силу приписів п.п. 2.1., 2.2. договору № К-655 від 27.02.2004р. Постачальник зобовязується постачати Споживачу електроенергію як різновид товару на умовах цього договору, а Споживач зобовязується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії з умовами додатків „Порядок розрахунків” та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997р. № 575/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) постачанням електричної енергії є надання електричної енергії споживачам, тобто суб'єктам господарської діяльності та фізичним особам, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю, за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору.

Позивачем прийняті на себе за договором № К-655 від 27.02.2004р. зобовязання по постачанню електричної енергії у встановлених договором обсягах із дотриманням граничних показників якості електричної енергії протягом періоду з жовтня 2010р. по липень 2011р. виконувались належним чином, а відповідачем вказана електрична енергія споживалась, що підтверджується актами про обсяги споживання електричної енергії по обєктам житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради за період з жовтня 2010р. по липень 2011р., складеними відповідачем.

Виходячи з положень п.п. 1-3, 5 Порядку розрахунків (додаток 5 до договору № К-655 від 27.02.2004р.) розрахунковим вважається період з 15 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття „розрахунковий період” та „календарний місяць” вважати прирівняними. Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за „Актом про обсяги спожитої електроенергії” за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка знаття показань. Споживач до 15 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії. Остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші платежі, згідно з умовами цього договору, здійснюється Споживачем самостійно на протязі 5 днів після дати виписки рахунку.

Згідно з додатковою угодою від 10.04.2011р. до договору сторони виклали п.1 додатку № 5 до договору № К-655 від 27.02.2004р. в наступній редакції: розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 30 (31) числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття „розрахунковий період” та „календарний місяць” вважаються прирівняними. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електроенергії або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника.

На виконання вищезазначених положень договору № К-655 від 27.02.2004р. щодо здійснення розрахунків за спожиту електроенергію позивачем було виставлено житлово-комунальному господарству Чорноморської селищної ради рахунки-фактури за спожиту електроенергію № 655/1/1580 від 29.10.2010р., № 655/1/1552 від 30.11.2009р., № 655/1/1402 від 30.12.2010р., № 655/2/1401 від 30.12.2010р., № 655/2/1307 від 01.02.2011р., № 655/1/1305 від 01.02.2011р., № 655/1/114 від 28.02.2011р., № 655/2/1116 від 28.02.2011р., № 655/1/1392 від 31.03.2011р., № 655/2/1394 від 31.03.2011р., № 655/1/1240 від 29.04.2011р., № 655/2/1242 від 29.04.2011р., № 655/1/1198 від 31.05.2011р., № 655/2/1200 від 31.05.2011р., № 655/1/1478 від 01.07.2011р., № 655/2/1480 від 01.07.2011р., № 655/1/1222 від 29.07.2011р., № 655/2/1224 від 29.07.2011р.

Як наголошувалось вище по тексту рішення, згідно з умовами Порядку розрахунків (додаток 5 до договору № К-655 від 27.02.2004р.) на відповідача покладається обовязок своєчасного здійснення оплати вартості спожитої електричної енергії за розрахунковий період протягом пяти днів з дати виписки рахунку.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

В порушення умов п. 2.2. договору № К-655 від 27.02.2004р., положень п.п. 1-3,5 Порядку розрахунків (додаток 5 до договору № К-655 від 27.02.2004р.), ст.ст. 525, 526 ЦК України житлово-комунальним господарством Чорноморської селищної ради прийняті на себе зобовязання за вказаним договором виконувалися неналежним чином, що укладається в несвоєчасній оплаті вартості спожитої відповідачем електричної енергії на підставі виставлених позивачем рахунків. Викладені обставини підтверджується наданими позивачем виписками з його особових рахунків та відповідачем не заперечуються.

Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу приписів ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 4.2.1. договору № К-655 від 27.02.2004р. за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. У відповідності до п. 7 Порядку розрахунків (додаток 5 до договору № К-655 від 27.02.2004р.; в редакції згідно з додатковою угодою від 17.12.2009р.) у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені, а сума боргу повинна бути сплачена з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних.

Станом на момент звернення ВАТ „ЕК Одесаобленерго” до суду із даним позовом у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за спожиту електроенергію за період з жовтня 2010р. по липень 2011р., що не оспорюється сторонами, однак у звязку із систематичним порушенням протягом зазначеного періоду строків оплати вартості спожитої електроенергії позивачем нарахована пеня в сумі 10180,82 грн., яка до теперішнього часу у добровільному порядку не сплачена.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок суми пені за спожиту відповідачем на підставі договору № К-655 від 27.02.2004р. електроенергію /т 2, а.с. 56/, суд доходить висновку про допущення позивачем помилки при його здійсненні.

Вищезазначеним п. 4.2.1 договору № К-655 від 27.02.2004р. передбачено нарахування пені за кожний день прострочення платежу, враховуючи день його фактичної оплати, однак здійсненим позивачем розрахунком передбачено нарахування пені за кожен день прострочення оплати за спожиту електроенергію, без урахування дня фактичного погашення заборгованості. Наслідком допущення такого роду помилки стало зменшення розміру нарахованої пені протягом спірного періоду по відношенню до суми, яка могла бути нарахована позивачем у випадку нарахування даної штрафної санкції в тому числі і на день фактичного погашення відповідачем простроченої суми заборгованості. Однак, за переконанням суду, допущення такої помилки при здійсненні нарахування пені не може позбавляти ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” як кредитора у спірних правовідносинах права на нарахування неустойки за допущене відповідачем порушення прийнятих на себе грошових зобовязань протягом спірного періоду у меншому розмірі ніж той, право на який виникає з умов укладеної між сторонами по справі угоди. З урахуванням викладеного та того факту, що здійснений позивачем розрахунок суми пені не заперечується з боку житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми нарахованої позивачем пені в розмірі 10180,82 грн.

Окрім того, за систематичне порушення протягом періоду з жовтня 2010р. по липень 2011р. строків оплати вартості спожитої електроенергії позивачем було додатково нараховано, в порядку ст. 625 ЦК України, три відсотки річних за порушення грошових зобовязань в сумі 1849,69 грн. та інфляційні витрати в сумі 840,88 грн. Зазначена сума нарахованих позивачем відсотків відповідачем до теперішнього часу у добровільному порядку не сплачена.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних у сумі 1849,69 грн. та інфляційних витрат в сумі 840,88 грн. за порушення виконання грошових зобовязань господарський суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних щодо заборгованості зі спожиту електроенергію /т 2, а.с. 56/ на загальну суму 1849,69 грн., суд зазначає, що згаданий розрахунок здійснений позивачем з урахуванням приписів чинного законодавства, у звязку з чим, позовні вимоги ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 1849,69 грн., нарахованих за порушення відповідачем строків оплати вартості спожитої на підставі договору № К-655 від 27.02.2004р. електроенергії, підлягають задоволенню.

Стосовно здійсненого позивачем розрахунку інфляційних витрат, нарахованих внаслідок допущення відповідачем порушення прийнятих на себе грошових зобовязань протягом спірного періоду, в сумі 840,88 грн. /т 2, а.с. 57 58/, суд зазначає, що ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” було допущено помилку при його здійсненні, що укладається в наступному.

Так, згідно з листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97р „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” індекси інфляції розраховуються Міністерством статистики України щомісячно та публікуються в пресі, зокрема у газеті „Урядовий курєр” в період з 05 по 10 число наступного за звітним місяця. Повідомлені засобами масової інформації з посиланням на Мінстат України ці показники є офіційними та можуть використовуватись для проведення перерахунків грошових коштів. У випадках, коли індексації підлягає сума, яка складається з внесків, здійснених в різні періоди, кожен внесок підлягає індексації на величину індексу інфляції відповідного періоду, результати підсумовуються.

Здійснюючи вищезазначений розрахунок, з метою визначення інфляційних витрат позивачем було помножено суми боргу на „середній індекс інфляції” кожного місяця спірного періоду, який не відповідає офіційно оприлюдненим індексам інфляції за період з жовтня 2010р. по липень 2011р. При цьому, будь-якої формули, за якою ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” було здійснено розрахунок „середнього індексу інфляції” у розрахунку /т 2, а.с. 57 58/ позивачем наведено не було. Викладені обставини свідчать про необґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку інфляційних витрат в сумі 840,88 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи виявлені господарським судом при розрахунку суми інфляційних витрат в розмірі 840,88 грн. помилки, які свідчать про його здійснення ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в порушення вимог чинного законодавства, а також приймаючи до уваги, що позивачем, в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, іншого розрахунку інфляційних витрат надано не було, згаданий розрахунок суми інфляційних витрат /т.2, а.с. 57 58/ як доказ правомірності та обгрунтованості позову в даній частині позовних вимог судом не приймається.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради за договором № К-655 від 27.02.2004р. на загальну суму 12 030,51 грн., що складається з трьох відсотків річних в сумі 1849,69 грн. та нарахованої пені в сумі 10180,82 грн., витікає з умов укладених між сторонами по справі угоди та положень чинного законодавства, підтверджується матеріалами справи. Належних доказів, спростовуючих викладене, відповідачами суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Таким чином, позов ВАТ „ЕК Одесаобленерго” про стягнення з відповідача трьох відсотків річних, інфляційних витрат та нарахованої пені за прострочення виконання грошових зобовязань підлягає задоволенню частково на суму 12030,51 грн. Враховуючи вищевикладене, з відповідача слід стягнути на користь ВАТ „ЕК Одесаобленерго” три відсотки річних в сумі 1849,69 грн. та нараховану пеню в сумі 10180,82 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 617, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 231 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997р. № 575/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР. У задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 840,88 грн. слід відмовити через необґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку даних позовних вимог.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 617, 625, 629, 632 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 231 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997р. № 575/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст.ст. 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-84 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради /67570, Одеська область, Комінтернівський район, смт Чорноморське, вул. Гвардійська, 36, код ЄДРПОУ 31790926, р/р 260033019 в філії АБ „Південний”, м. Одеса, МФО 328964/ на користь відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” /65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28б, код ЄДРПОУ 00131713, р/р 2603730103777 в облуправлінні ВАТ „Ощадбанк” м. Одеси, МФО 328135/ пеню в сумі 10180 грн. 82 коп. /десять тисяч сто вісімдесят грн. 82 коп./, три відсотки річних в сумі 1849 грн. 69 коп. /одна тисяча вісімсот сорок девять грн. 69 коп./, витрати зі сплати державного мита в сумі 120 грн. 30 коп. /сто двадцять грн. 30 коп./, витрати з оплати послуг на ІТЗ судового процесу в сумі 220 грн. 58 коп. /двісті двадцять грн. 58 коп./. Наказ видати.

3.В решті позову відмовити.

Рішення набирає чинності в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 23.01.2012р.

Суддя Желєзна С.П.