Рішення № 21206572, 26.01.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.12 Справа № 1/202/2011

За позовом Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 5622 грн. 37 коп.

Суддя Н.М.Зюбанова

П р е д с т а в н и к и:

від позивача ОСОБА_2, довіреність № 12-01-153/1414 від 21.09.11;

від відповідача не прибув;

Суть спору: про стягнення з відповідача 4789 грн. 93 коп. основного боргу, 578 грн. 00 коп. інфляційних нарахувань та 254 грн. 44 коп. 3 % річних за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 17.10.04 № 396

Відповідачка відзив на позовну заяву не надала, у судове засідання не прибула.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття вдруге у судове засідання відповідачки, яка була належним чином повідомлена про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідачки відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

За поштовим повідомленням від 11.01.12 підтверджується одержання 18.01.12 ОСОБА_1 ухвали суду.

Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, вислухавши представника позивача, суд дійшов до наступного.

Так, при розгляді справи господарським судом встановлено, що 17.10.04 між позивачем Державним підприємством "Сєвєродонецька ТЕЦ" та відповідачкою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 396 про постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого позивач прийняв зобовязання постачати теплову енергію споживачу у вигляді гарячої води, а відповідачка оплачувати даний товар у відповідності до виставлених рахунків, що передбачено розділом 6 даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору по ній є заборгованість, яка утворилась за даними позивача за опалювальний період 2009-2011 років на загальну суму 4989 грн. 93 коп.

Відповідачем частково сплачено заборгованість у сумі 200 грн. 00 коп., тому борг склав 4789 грн. 93 коп.

Як свідчать матеріали справи, за актом про відключення квартири (не жилого приміщення, секції, підїзду, будинку) від внутрішньобудинкових мереж центрального опалення і гарячого водопостачання, затвердженого 16.03.10, приміщення за адресою: пр.Гвардійський, 31а (салон-перукарня) відключене від внутрішньобудинкових мереж ЦО та ГВП у звязку з проведенням реконструкції системи опалення та переведенням її на автономне опалення з 01.01.10.

У той же час, в приміщеннях квартири, що належить споживачеві, знаходиться 10,2 м опалювальних стояків з тепловіддачею ізольованих стояків згідно проекту 0,596 Гкал за рік, про що вказано у акті.

З урахуванням даних обставин 25.10.10 між сторонами у справі було укладено угоду № 1 про зміну та доповнення договору № 396 від 17.10.04, за якою предметом договору є поставка споживачу теплової енергії в період з 25.10.10 по 25.10.11 у межах 0,596 Гкал, орієнтовна вартість якої складає 414,43 грн.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог у відповідності з вимогами ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 525 ЦК України не допускається одностороння зміна зобовязання, а ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Так, п. 6.1 договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за рахунками, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць), встановлених відділом цін Луганської облдержадміністрації.

Поставку теплової енергії позивачем відповідачці на виконання умов зазначеного договору у періоді з листопада 2009 року по березень 2010 року на загальну суму 4575 грн. 50 коп., а також опалювання стояків за послугами на суму 414 грн. 43 коп. підтверджено матеріалами справи, у тому числі оформленими позивачем рахунками за відповідні періоди, які додані до справи.

За умовами п. 6.6 договору споживачі, що не мають приладів обліку, різницю між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачують не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Матеріалами справи підтверджено вручення або надіслання спірних рахунків споживачу.

Відповідачкою не надані докази встановлення автономного опалення у приміщенні за договором № 396 про постачання теплової енергії в гарячій воді раніше, ніж зазначено у акті про відключення квартири.

Таким чином наданими позивачем доказами підтверджено та господарський суд встановлює факт прострочення сплати відповідачкою та наявності з її боку заборгованості перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 4789 грн. 93 коп.

Щодо стягнення 254 грн. 44 коп. 3% річних /за період з 16.12.09 по 30.10.11/ та 578 грн. 00 коп. інфляційних нарахувань /за період з січня 2010 року по вересень 2011 року/, то вимоги позивача також є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Таким чином позов підлягає повному задоволенню з віднесенням на судового збору на відповідача за ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.), АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1 на користь Державного підприємства “Сєвєродонецька теплоелектроцентраль”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, ідент. код 00131050 4789 грн. 93 коп. боргу, 578 грн. 00 коп. інфляційних нарахувань, 254 грн. 44 коп. 3 % річних, 1411 грн. 50 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного рішення - 30.01.12.

Суддя Н.М.Зюбанова

Помічник судді Г.А.Кравцова