Рішення № 21206434, 30.01.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи <Текст >

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.12 Справа № 13/5009/6362/11-4/5009/6362/11

Суддя Зінченко Н.Г.

за позовом Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60) в особі філії “Запорізьке регіональне управління” Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, буд. 39)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Вторметекспорт”, (69005, м. Запоріжжя, вул. Яценка, буд. 10-А, кв. 5)

про стягнення 3 467 142,23 грн.

суддя Зінченко Н.Г.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1., довіреність б/н від 26.09.2011 р. (бланк серія ВРМ № 898966);

від відповідача не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

19.10.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Київ в особі філії “Запорізьке регіональне управління” Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Запоріжжя (далі за текстом скорочено ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” в особі філії “ЗРУ” ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вторметекспорт”, м. Запоріжжя ( ТОВ “Вторметекспорт”) про стягнення 2 607 000,00 грн. заборгованості за кредитом за договором про невідновлювану кредитну лінію № 480-01-10 від 25.06.2010 р., 735 453,23 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом і 124 689,00 грн. пені по несплаченим процентам та кредиту, а всього 3 467 142,23 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.10.2011 р. (суддя Серкіз В.Г.) порушено провадження у справі № 13/5009/6362/11, судове засідання призначено на 09.11.2011 р., у сторін витребувалися документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Ухвалою в.о. Голови господарського суду Запорізької області від 09.11.2011 р. у звязку із хворобою судді Серкіза В.Г. розгляд справи № 13/5009/6362/11 перенесений на 08.12.2011 р.

Згідно протоколу перерозподілу справи між суддями від 01.12.2011 р. у звязку із довготривалою хворобою судді Серкіза В.Г., справу № 13/5009/6362/11 призначено до розгляду суді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.12.2011 р. справу № 13/5009/6362/11 прийнято до розгляду суддею Зінченко Н.Г., справі присвоєний № 13/5009/6362/11-4/5009/6362/11, судове засідання призначено на 08.12.2011 р.

У звязку із неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 30.01.2012 р.

В судовому засіданні 30.01.2012 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в судове засідання 30.01.2012 р. повторно не зявився, про визнання позову не заявив, витребувані ухвалами суду по справі від 02.12.2011 р. і від 08.12.2011 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд жодного разу не попереджав.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до Спеціального витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 12224963 станом на 08.12.2011 р. ТОВ “Вторметекспорт” (код ЄДРПОУ 3473700) внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із зазначенням місцезнаходження: 69005, м. Запоріжжя, вул. Яценка, буд. 10-А, кв. 5.

За вищевказаною адресою відповідачу направлялися ухвала господарського суду Запорізької області від 02.12.2011 р. про прийняття справи до розгляду та ухвала господарського суду Запорізької області від 08.12.2011 р. про відкладення розгляду справи № 13/5009/6362/11-4/5009/6362/11, які повернулися на адресу суду з відміткою відділення поштового звязку: “За закінченням терміну зберігання”.

З таких обставин, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 13/5009/6362/11-4/5009/6362/11.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 345, 346, 348 ГК України, ст., ст. 509, 526, 530, 533, 572, 589, 590, 591, 610 612 ЦК України і полягають в тому, що 16.09.2008 р. позивачем і відповідачем був укладений договір про невідновлювану кредитну лінію № 480-01-10 від 25.06.2010 р. (далі за текстом кредитний договір), відповідно до умов якого позивач відкрив відповідачу невідновлювану кредитну лінію на загальну суму 2 622 000,00 грн., а відповідач зобовязався повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно Графіку погашення кредитної лінії (додаток № 1 до кредитного договору) з кінцевим строком погашення до 30.06.2011 р., та сплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі 25 % річних (а за користування кредитними коштами з моменту, зазначеного в підпункті “б”, “в” п. 3.1 договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі). На виконання умов п. 1.1 кредитного договору позивачем відповідачу був відкритий позичковий рахунок № 20637001504980. Пунктом 3.1 кредитного договору встановлено, що відповідач сплачує позивачу проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками: 25 % річних за період з дня видачі до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 кредитного договору; у разі порушення відповідачем строків погашення, згідно графіку (додаток № 1 до кредитного договору), 34,5 % річних від суми невиконаного своєчасно зобовязання за кредитом згідно графіка, за період часу з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї позичкової (основної) заборгованості; 34,5 % річних за період з 30.06.2011 р. до дня фактичного погашення позичкової (основної) заборгованості. На виконання п. 2.1 кредитного договору позивачем були надані відповідачу кредитні кошти в загальній сумі 2 622 000,00 грн. В порушення вимог п., п. 1.1, 2.4 кредитного договору відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобовязання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами. Так, за відповідачем рахується заборгованість за кредитом в сумі 2 607 000,00 грн. і заборгованість за процентами в сумі 735 453,23 грн. Позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялися листи-вимоги про погашення заборгованості, які відповідачем були залишені без відповіді та задоволення. Пунктом 7.1 кредитного договору передбачено, що за прострочку повернення кредитних коштів та/або сплати процентів відповідач сплачує позивачу пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення. За невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами позивачем відповідачу за період з 13.03.2011 р. по 08.09.2011 р. нарахована пеня за прострочену заборгованість за кредитом в сумі 88 184,39 грн. та пеня за прострочену заборгованість по процентам в сумі 36 504,61 грн. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.06.2010 р. ПАТ “Банк “Фінанси і Кредит” в особі Першого заступника керуючого філією “ЗРУ” ПАТ “Банк “Фінанси і Кредит” (позивачем у справі) та ТОВ “Вторметекспорт” (відповідачем у справі) був укладений Договір про невідновлювану кредитну лінію № 480-01-10, з відповідними додатками до нього (далі за текстом Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору позивач (Банк) відкрив відповідачу (Позичальнику) невідновлювану кредитну лінію на загальну суму 2 622 000,00 грн., а відповідач зобовязався повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно Графіку погашення кредитної лінії (додаток № 1 до Кредитного договору) з кінцевим строком погашення до 30.06.2011 р. та сплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі 25 % річних (а за користування кредитними коштами з моменту, зазначеного в підпункті “б”, “в” п. 3.1 договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі).

Для обліку коштів, що видаються в рахунок кредитної лінії, Банк відкрив відповідачу позичковий рахунок № 20637001504980.

Згідно з п. 2.1 Кредитного договору видача кредитних коштів в рамках кредитної лінії здійснюється траншами в строк з 25.06.2010 р. по 29.06.2011 р. за письмовими заявками відповідача за погодженням з Банком шляхом перерахування їх з позичкового на поточний рахунок відповідача, якщо інше не вказано в письмовій заявці.

Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору відповідач зобовязався повернути кредитні кошти Банку згідно Графіку погашення кредитної лінії (додаток № 1 до Кредитного договору) з кінцевим строком погашення до 30.06.2011 р. шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок.

Додатком № 1 до Кредитного договору сторони передбачили, що погашення кредиту, без урахування процентів, проводиться відповідачем в сумі і в строки, згідно Графіку погашення кредитної лінії, наступним чином:

Дата погашення кредиту№ платежуСума кредиту до погашення

до 30.06.2010 р.1222 000,00 грн.

до 31.06.2011 р.22 400 000,00 грн.

Всього2 622 000,00 грн.

Платежі згідно Графіку погашення кредитної лінії підлягають сплаті в повному обсязі. Платежі згідно Графіку погашення кредитної лінії вважаються здійсненими відповідачем у встановлений строк, якщо сума платежу в повному розмірі поступила на позичковий рахунок в Банку не пізніше дати, зазначеної в Графіку погашення кредитної лінії. (п., п. 2. 3 Додатку № 1 до Кредитного договору).

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору відповідач сплачує позивачу проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками:

-25 % річних за період з дня видачі до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 Кредитного договору;

-у разі порушення відповідачем строків погашення, згідно Графіку (додаток № 1 до Кредитного договору), 34,5 % річних від суми невиконаного своєчасно зобовязання за кредитом згідно графіка, за період часу з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї позичкової (основної) заборгованості;

-34,5 % річних за період з 30.06.2011 р. до дня фактичного погашення позичкової (основної) заборгованості.

Пунктами 3.2 3.5 Кредитного договору сторони узгодили, що проценти сплачуються шляхом перерахування їх на рахунок Банку № 20682001504980. Розрахунок процентів здійснюється за період користування кредитними коштами з моменту списання кредитних коштів з позичкового рахунку відповідача до моменту повернення коштів на позичковий рахунок відповідача. Розрахунок процентів за день видачі проводиться як за повний день, а за день повернення не проводиться. Розрахунок процентів проводиться виходячи з 365 днів у році (366 днів у високосному році) в місяці за календарем. Нарахування і сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Відповідач сплачує проценти в строк до 26 числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. У вказаний строк сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця включно. Відповідач сплачує проценти за останній звітний період (тобто звітний період, у якому наступає строк повернення кредиту) не пізніше строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 Кредитного договору. Датою сплати процентів є день зарахування коштів на рахунок, вказаний в п. 3.2 Кредитного договору.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем зобовязання щодо надання відповідачу кредиту виконані належним чином та в повному обсязі відповідно до умов Кредитного договору. На виконання умов Кредитного договору на підставі відповідних письмових заяв Позичальника Банком у період з 25.06.2010 р. по 29.06.2011 р. надані відповідачу кредитні кошти в загальній сумі 2 622 000,00 грн.

В порушення умов Кредитного договору, зокрема п., п. 1.1, 2.4 Кредитного договору, відповідачем було погашено лише 5 000,00 грн. основної суми заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості) у строк 21.07.2010 р. та 10 000,00 грн. основної суми заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості) у строк 09.08.2010 р., а всього 15 000,00 грн. основної суми заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості). Решту основної суми заборгованості по кредиту, в обумовлені Кредитним договором строки та обсягах, відповідач позивачу не повернув.

Крім того, за період з 25.06.2010 р. по 08.09.2011 р. відповідачу були нараховані проценти за користування кредитними коштами в сумі 855 768,73 грн., з яких відповідачем було погашено 120 315,50 грн. у період з 01.06.2010 р. по 30.09.2010 р.

Враховуючи, що відповідач неодноразово допускав порушення умов Кредитного договору в частині сплати процентів за користування кредитними коштами та сплати основної суми кредиту, Банком на адресу відповідача неодноразово направлялися листи-вимоги про погашення заборгованості, які відповідачем були залишені без відповіді та задоволення.

Таким чином, на час вирішення спору в судовому засіданні заборгованість відповідача по основній сумі кредиту становить 2 607 000,00 грн., а заборгованість по процентам за користування кредитними коштами 735 453,23 грн.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 345 ГК України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, укладеного в письмовій формі між кредитором та позичальником, в якому обовязково повинно бути передбачено мета, сума і строк кредиту, умови та порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобовязань позичальника, відсоткова ставка, порядок плати за кредит, обовязки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 8.5 Кредитного договору встановлено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань.

Отже, зобов'язання відповідача по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів належного і повного виконання зобовязань по поверненню основної суми заборгованості по кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами суду не довів.

Враховуючи викладене, матеріалами справи доведено, що за відповідачем рахується заборгованість за основною сумою по кредиту в розмірі 2 607 000,00 грн. і по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 735 453,23 грн., факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за основною сумою кредиту в розмірі 2 607 000,00 грн. та по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 735 453,23 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 2 607 000,00 грн. основної суми заборгованості за кредитом і 735 453,23 грн. заборгованості по процентам за користування кредитними коштами предявлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені за прострочену заборгованість за тілом кредиту в сумі 88 184,39 грн. та пені за прострочену заборгованість по процентам в сумі 36 504,61 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 7.1 Кредитного договору, якими сторони визначили, що за прострочку повернення кредитних коштів та/або сплати процентів відповідач сплачує позивачу пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується уразі порушення відповідачем строків платежів, передбачених п., п. 2.4, 2.5, 3.4, 4.5, 6.1, 8.3 Кредитного договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених Договором. Сплата пені не звільняє відповідача від обовязку сплати проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.

З урахуванням викладеного, суд вважає таким, що не суперечить вимогам діючого законодавства пункт 7.1 Кредитного договору, оскільки цей розмір не перевищує гранично встановлений Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за непогашення кредитних коштів за тілом кредиту за період з 13.03.2011 р. по 08.09.2011 р. становить 88 184,39 грн., а пеня за прострочену заборгованість по процентам за користування кредитом за той же період становить 36 504,61 грн., а всього стягненню з відповідача підлягає 124 689,00 грн. пені.

Даний розрахунок судом перевірений та встановлено, що розрахунок пені за непогашення кредитних коштів та пені за прострочену заборгованість по процентам за користування кредитом позивачем виконаний вірно.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені за прострочену заборгованість за кредитом та за прострочену заборгованість по процентам в загальній сумі 124 689,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій в сумі.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 525, 526, 530, 549, 599, 611, 1049, 1054 ЦК України, ст., ст. 174, 175, 193, 230-232, 345 ГК України, ст., ст. 22, 33, 44, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Київ в особі філії “Запорізьке регіональне управління” Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вторметекспорт”, м. Запоріжжя про стягнення 2 607 000,00 грн. заборгованості за кредитом за договором про невідновлювану кредитну лінію № 480-01-10 від 25.06.2010 р., 735 453,23 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом і 124 689,00 грн. пені по несплаченим процентам та кредиту задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вторметекспорт”, (69005, м. Запоріжжя, вул. Яценка, буд. 10-А, кв. 5, код ЄДРПОУ 34373700, р/р № 26007001504901 у філії “Запорізьке РУ” АТ “Банк “Фінаси і Кредит”, МФО 313731) на користь Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит ”, (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60) в особі філії “Запорізьке регіональне управління” Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, (69000, м. Запоріжжя, вул.40 Років Радянської України, буд. 39, код ЄДРПОУ 25821086, р/р № 37390010900980 у філії “Запорізьке РУ” АТ “Банк “Фінаси і Кредит”, МФО 313731) 2 607 000 (два мільйони шістсот сім тисяч) грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 735 453 (сімсот тридцять пять тисяч чотириста пятдесят три) грн. 23 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 124 689 (сто двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят девять) грн. 27 коп. пені по несплаченим процентам та кредиту, 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “01” лютого 2012 р.

01.02.2012