Рішення № 21206343, 30.01.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи <Текст >

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.12 Справа № 24/5009/8030/11

Суддя Азізбекян Т.А.

за позовною заявою: концерну “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, 4)

до відповідача: Запорізького обласного відділення Українського фонду культури (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 180а)

про стягнення 5 839,93 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 03.01.2012р.

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

21.12.2011р. до господарського суду Запорізької області звернувся концерн “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (надалі - концерн “МТМ”) до Запорізького обласного відділення Українського фонду культури про стягнення з відповідача 5 839,93 грн. основного боргу за поставлену теплову енергію на підставі договору від 01.03.2007р. № 201633.

Ухвалою від 21.12.2011р. порушено провадження у справі № 24/5009/8030/11, судове засідання призначено на 30.01.2012р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Розгляд справи здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами фіксації.

У засіданні суду 30.01.2012р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом розяснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив наступне. 01.03.2007р. між сторонами укладений договір купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді № 201633, на виконання умов якого позивачем у період з червня 2010р. по вересень 2011р. поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 5 839,93 грн., що підтверджується рахунками та актами прийому-передачі теплової енергії за вказаний період. Зобовязання щодо оплати отриманої теплової енергії відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого сума основного боргу за спірним договором становить 5 839,93 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд, на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 276 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, позовні вимоги не спростував, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача судом повідомлено належним чином.

Згідно з п. 3.6 розяснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу.

Згідно із ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2007р. між Запорізьким обласним відділенням Українського фонду культури (Споживач) та концерном “Міські теплові мережі” (Теплопостачальна організація) в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району укладений договір № 201633 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого (п. 1.1.)Теплопостачальна організація бере на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобовязується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з додатком 1 до договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію на протязі опалювального періоду; підігрів води за наявної можливості; кондиціювання по замовленню Споживача; інші технологічні потреби по замовленню Споживача.

Відповідно до п. п. 3.2.1., 3.2.6. договору, Споживач зобовязується виконувати умови договору та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміні, які передбачені договором.

Облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом (п. 5.1.).

Згідно п. 6.1. договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. договору).

Згідно п. 6.3. договору, підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Згідно з п. п. 6.7., 6.7.1. договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі пяти днів з дати отримання. Датою отримання вважається: при отриманні нарочним дата вручення представнику Споживача; при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту 3 дні).

Пунктом 6.4. договору передбачено, що Споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, у період з червня 2010р. по вересень 2011р. позивач поставив відповідачу теплову енергію на суму 5 839,93 грн., що підтверджується рахунками та актами приймання-передачі теплової енергії за вказаний період, копії яких долучені до матеріалів справи.

Пунктом 3.2.26. договору, Споживач зобов'язався щомісячно, у строки, визначені договором, повертати Теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.

Згідно п. 6.7.2. договору, у разі неотримання акту приймання передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується позивачем з позначенням про відмову у підписанні його відповідачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, відповідач зобовязаний надати позивачу нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з позивачем всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1. договору строк.

Встановлено, що рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за період з червня 2010р. по вересень 2011р. відправлені відповідачу, про що свідчать реєстри відправлених рахунків та актів позивача. Акти приймання-передачі теплової енергії відповідач не повернув.

Свої зобовязання щодо оплати теплової енергії відповідач не виконав, внаслідок чого на час розгляду справи в суді заборгованість за поставлену теплову енергію становить 5 839,93 грн., факт наявності якої підтверджується матеріалами справи.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі теплової енергії регулюються Законом України “Про теплопостачання”, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007р. №1198 (далі Правила), які чинні на території України, визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії та є обовязковими для виконання ними (п. 1, 2 Правил).

Згідно з п. 4. зазначених Правил, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Відповідно до статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Кодексу, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про теплопостачання”, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 24 Закону України “Про теплопостачання” та п. 40 Правил встановлено, що споживач теплової енергії зобовязаний додержуватися вимог договору та нормативно-правових актів.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідач акти виконаних робіт, всупереч умовам договору, не повернув. В зазначених актах встановлено, що у разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені договором терміни, акт вважається погодженим.

Таким чином, зазначені акти можна вважати підписаними, оскільки їх було направлено відповідачу, що підтверджується матеріалами справи, а останній не надав жодних письмових заперечень проти отримання теплової енергії по вказаним актам.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобовязання.

Зобовязання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

Відповідач в ході розгляду цієї справи оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо виконання послуг позивачу не предявив, тому вимогу позивача про стягнення 5 839,93 грн. основного боргу суд визнає документально підтвердженою, нормативно обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 1 411,50 грн. відноситься на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Запорізького обласного відділення Українського фонду культури (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 180а, р/р 26009006414001 у АБ “ТАС-Бізнес банк”, МФО 313537, код ЄДРПОУ 19266887) на користь концерну “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Рахімова, 4, п/р 26030301001951 в філії Запорізьке обласне управління ВАТ “Державний ощадний банк України, МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 5 839 (пять тисяч вісімсот тридцять девять) грн. 93 коп. основного боргу та 1 411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення у повному обсязі складено і підписано 30.01.2012 р.

30.01.2012