Ухвала суду № 21205776, 26.07.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"26" липня 2011 р. Справа № 5004/55/11 за заявою дочірнє підприємство "Агроцентр Єврохім-Україна"

до Спільного українсько-російського аграрного товариства з обмеженою відповідальністю “Рожищенський комбікормовий завод”, м. Рожище

про банкрутство

СуддяШум М.С.

За участю представників:

Від заявника: н/з

від боржника: ОСОБА_1, представник (дов. від 15.02.2011р.)

розпорядник майна: Темчишин В.П.

від кредитора - ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль”: ОСОБА_2, представник (дов. №11-04/11 від 11.04.2011р.)

Встановив: 26.04.2010р. ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” як кредитор боржника - спільного українсько-російського аграрного товариства з обмеженою відповідальністю “Рожищенський комбікормовий завод” звернувся з грошовою вимогою до у справі про банкрутство.

21.07.2011р. ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” скеровано на адресу суду додаткові пояснення та уточнення до заявлених кредиторських вимог до боржника СП українсько-російського аграрного товариства з обмеженою відповідальністю “Рожищенський комбікормовий завод”, відповідно до яких кредитор просить суд включити до реєстру вимог кредиторів боржника його вимоги в розмірі 994114,13 грн., що складаються з: комісії лізингодавця без ПДВ (2% за дострокове розірвання договору фінансового лізингу) у розмірі 32535,56 грн.; пені 181932,25 грн.; відшкодування частини вартості предмета лізингу (сума непогашеної вартості, змінена за правилами Договору) у розмірі 1626778,05 грн. (не враховуючи відшкодування частини вартості Предмета лізингу - вартості повернутого Предмету лізингу у розмірі 1395381,12 грн.); відшкодування частини вартості Предмета лізингу (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення) у розмірі 193200,00 грн.; Комісії лізингодавця без ПДВ„(заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення) у розмірі 170661,47 грн.; Комісія лізингодавця з ПДВ (перевищення подвійної облікової ставки НБУ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення) у розмір 107985,10 грн.; Додаткових витрати з ПДВ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення) у розмір 2413,20 грн.; Додаткових витрати з ПДВ (нотаріус, юридичний супровід, відповідальне зберігання) у розміри 12007 грн.; Комісії лізингодавця без ПДВ (відсотки за користування грошима з 01.05.2009 по 22.12.2009р.) у розмірі 61857,62грн.; Судових витрат у розмірі 125,00 грн.

В судовому засіданні 26.07.2011р. представник ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” просив суд задоволити вимоги до боржника в розмірі 994114,13грн.

Представник боржника в судовому засіданні визнав грошові вимоги кредитора в розмірі 395679,46 грн., в іншій частині заперечує, оскільки кредитором не надано боржнику відповідних бухгалтерських документів.

Розпорядник майна звертає увагу суду на те, що кредитором при нарахуванні пені порушено вимоги Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та п. 6 ст. 236 ГК України.

Розглянувши заяву ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль”, суд встановив, що кредитором заяву подано в строки, встановлені Законом про банкрутство. Грошові вимоги заявлено в розмірі 994114,13 грн. з врахуванням заяви про уточнення від 19.07.2011р. №1550/1-007/11.

Вимоги кредитора складаються з комісії лізингодавця без ПДВ (2% за дострокове розірвання договору фінансового лізингу) у розмірі 32535,56 грн.; Пені 181932,25 грн.; Відшкодування частини вартості предмета лізингу (сума непогашеної вартості, змінена за правилами договору) у розмірі 1626778,05 грн. (не враховуючи відшкодування частини вартості предмета лізингу - вартості повернутого предмету лізингу у розмірі 1395381,12 грн.), тобто розмір вимоги складає 1626778,05грн. - 1395381,12грн. = 231396,93 грн.; Відшкодування частини вартості предмета лізингу (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення) у розмірі 193200,00 грн.; Комісії лізингодавця без ПДВ„(заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення) у розмірі 170661,47 грн.; Комісія лізингодавця з ПДВ (перевищення подвійної облікової ставки НБУ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення)) у розмір 107985,10 грн.; Додаткових витрати з ПДВ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення) у розмір 2413,20 грн.; Додаткових витрати з ПДВ (нотаріус, юридичний супровід, відповідальне зберігання) у розміри 12007 грн.; Комісії лізингодавця без ПДВ (відсотки за користування грошима з 01.05.2009 по 22.12.2009р.) у розмірі 61857,62грн.; Судових витрат у розмірі 125,00 грн.

Як встановлено судом заборгованість в розмірі 754709,86 грн., що включає:

Комісію лізингодавця без ПДВ (2% за дострокове розірвання договору фінансового лізингу) у розмірі 32535,56 грн.;

Пеню 4385,60 грн.;

Відшкодування частини вартості предмета лізингу у розмірі 231396,93 грн.;

Відшкодування частини вартості предмета лізингу (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення) у розмірі 193200,00 грн.;

Комісію лізингодавця без ПДВ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення) у розмірі 170661,47 грн.;

Комісію лізингодавця з ПДВ (перевищення подвійної облікової ставки НБУ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення) у розмір 107985,10 грн.;

Додаткові витрати з ПДВ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення) у розмір 2413,20 грн.;

Додаткові витрати з ПДВ (нотаріус, юридичний супровід, відповідальне зберігання) у розміри 12007 грн.;

Судові витрати у розмірі 125,00 грн.,

підтверджена належними доказами (Т-І, а.с. 101-119; Т-ІІ, а.с. 36-60; Т-ІІІ, а.с. 111-122; 139-150; Т-ІV, а.с. 38-49), а тому підлягає включенню до реєстру з черговістю задоволення 125 грн. перша черга, 717663,70 грн. четверта черга та 36921,16 грн. шоста черга.

Вимоги кредитора в розмірі 239404,27 грн., що включають 177546,65 грн. пені та 61857,62 грн. комісії лізингодавця без ПДВ (відсотки за користування грошима з 01.05.2009 по 22.12.2009р.) до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до пункту договору 5.1 фінансового лізингу за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за договором лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення, починаючи з пятого дня прострочення грошового зобовязання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. За таких обставин суд не приймає доводи кредитора щодо можливості нарахування пені у розмірі встановленому договором.

Також стосовно вимоги кредитора про стягнення пені за весь час прострочення платежів зазначає наступне:

Відповідно до ст.230 ГК України учасник господарських відносин у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання зобовязаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені). Пунктом 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, відповідно пеня, яка правомірно нарахована становить 56036,71 грн. за шість місяців згідно наданого розрахунку (Т-ІV, а.с. 39, таблиця.), а не 181932,25 грн.

Разом з тим, 17.11.2010р. на адресу суду від боржника надійшла заява про застосування строків позовної давності щодо стягнення пені (Т-ІІІ, а.с.23).

Згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд частково погоджується з доводами боржника та вважає, що нарахована пеня згідно рахунків L2817-08/08/f від 01.09.08 p., L2817-08/08/fl від 01.10.08 p., L2817-08/08/1 від 14.10.08 р., L2817-08/08/2 від 03.11.08 р., L2817-08/08/3 від 01.12.08 р., L2817-08/08/4 від 02.01.09 р., L2817-08/08/5 від 02.02.09 р., не підлягає до задоволення у звязку з пропуском строку позовної давності (Т-ІV, а.с. 39).

Разом з тим, суд вважає, що кредитором в межах строку позовної давності заявлено вимогу про стягнення пені за рахунками L2817-08/08/6 від 02.03.09 р., L2817-08/08/7 від 01.04.09 р. (Т-ІV, а.с. 39), оскільки строк позовної давності відповідно за рахунком L2817-08/08/6 від 02.03.09р. спливає 02.03.2010р. та за рахунком L2817-08/08/7 від 01.04.09 р. спливає 01.04.2010р. Як вбачається з матеріалів справи, а саме з конверту, яким направлено на адресу суду заяву з вимогами до боржника, останній датований 01.03.2010р. (Т-І, а.с.121)., відповідно вимога за вказаними рахунками щодо пені є підставною.

За таких обставин суд вважає, що розмір пені яка підлягає включенню в реєстр вимог кредиторів боржника становить 4385,60грн.

Також суд розглянувши заявлену вимогу кредитора в розмірі 61857,62 грн. - комісії лізингодавця без ПДВ (відсотки за користування грошима з 01.05.2009 по 22.12.2009р.) вважає її необґрунтованою та безпідставною.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Визнання зобовязання боржником не підміняє обовязок кредитора надати відповідні докази, які підтверджують заявлені вимоги.

В даному випадку кредитор вказує (пояснення та уточнення №1550/1-07/11 від 19.07.2011р., Т-ІV, а.с. 39-40 на звороті), що у зв'язку з тим, що боржником в порушення п. 6.4 договору фінансового лізингу та п. 10.3.2 Загальних умов фінансового лізингу не були відшкодовані витрати, пов'язані з вилученням та подальшою реалізацією предмету лізингу, а також в порушення п. 3 ч. 2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг», п.п.5.1, 5.3. 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу порушено зобов'язання із сплати лізингових платежів, кредитором нараховані відсотки за користування грошима з наступної дати після вилучення предмету лізингу. Тобто нараховано відсотки на суму, що не була відшкодована боржником. При нарахуванні вказаних відсотків, кредитор посилається на норми ст. 536 ЦК України, ст.ст. 231, 232 ГК України.

Суд не погоджується з доводами викладеними кредитором, оскільки з вказаних умов договору фінансового лізингу та Загальних умов фінансового лізингу не випливає обовязок лізингоодержувача сплачувати грошову комісію у вигляді відсотки за користування грошима.

Крім того слід зазначити, що кредитором боржника здійснено розрахунок на підставі вимог ст.ст. 230, 232 ГК України, що регулюють порядок сплати штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня). Застосування вказаних норм при розрахунку комісії суд розцінює як тлумачення їх на свою користь.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог у розмірі 61857,62 грн.

Керуючись ст.ст. 258, 267 Цивільного кодексу України ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати грошові вимоги кредитора боржника Спільного українсько-російського аграрного товариства з обмеженою відповідальністю “Рожищенський комбікормовий завод”:

- товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” в розмірі 754709,86 грн. з яких: 125 грн. перша черга, 717663,70 грн. четверта черга та 36921,16 грн. шоста черга.

2. В задоволенні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” на суму 239404,27грн., що включає 177546,65 грн. пені та 61857,62 грн. комісії лізингодавця без ПДВ (відсотки за користування грошима з 01.05.2009 по 22.12.2009р.) відмовити.

Суддя М. С. Шум