Постанова № 21205403, 24.01.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2012 р.Справа № 33/92-10-3594

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Белянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача:

-ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2, дата видачі: 20.03.97 р.;

-ОСОБА_2, довіреність № 4195 від 29.08.06 р.

від відповідача: не зявився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений

від прокуратури: Лянна О.А., посвідчення № 184 від 21.10.10 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білгород-Дністровського міжрайонного прокурору в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської міської ради Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2010 р.

по справі № 33/92-10-3594

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

до Білгород-Дністровської міської ради Одеської області

про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

19.08.10 р. ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Білгород-Дністровської міськради про визнання:

- дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна - 2/100 частини домоволодіння, яке складається з підвалу, зазначеного у технічній документації комунального підприємства „Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації” літ. „а”, підвалу , підвалу , загальною площею 92,3 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2, укладеного Білгород-Дністровською міською радою та ФОП ОСОБА_1

- права власності за ФОП ОСОБА_5 на нерухоме майно 2/100 частини домоволодіння, яке складається з підвалу, зазначеного у технічній документації комунального підприємства „Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації” літ. „а”, підвалу I, підвалу , загальною площею 92,3 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням господарського суду Одеської області від 31.08.10 р. (суддя Мазур Д.Т.) позов ФОП ОСОБА_5 задоволено, визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - 2/100 частини домоволодіння, яке складається з підвалу, зазначеного у технічній документації комунального підприємства „Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації” літ. „а”, підвалу , підвалу , загальною площею 92,3 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2, укладеного Білгород-Дністровською міською радою та ФОП ОСОБА_1 Крім того, за ОСОБА_5 визнано право власності на зазначене нерухоме майно.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов посилаючись на ч.2 ст. 220, ст. 655 ЦК України, оскільки сторони домовилися щодо істотних умов договору купівлі-продажу спірного майна і відбулося повне виконання умов цього договору, але відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення, тому цей договір підлягає визнанню дійсним, а за позивачем слід визнати право власності на придбане нерухоме майно.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Білгород-Дністровський міжрайонний прокурор (далі за текстом - Прокурор) звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_5, оскільки вказане рішення суду прийнято із порушенням норм процесуального та матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги Прокурор зазначає, що суд 1 інстанції визнав дійсним договір купівлі-продажу, якій між сторонами не укладався і за даними Білгород-Дністровської міської ради взагалі у них відсутній.

Прокурор також зазначає на те, що місцевий господарський суд при вирішенні спору по суті на врахував вимоги ст. 657 ЦК України, яка передбачає, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Крім того, місцевий господарський суд не врахував положення п.13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.09 р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, згідно з яким вирішуючи спір про визнання правочину, що підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої ст.220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України повязується з державною реєстрацією.

ФОП ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, оскаржене рішення суду 1 інстанції без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, ФОП ОСОБА_5 було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі у звязку із розглядом Одеським апеляційним адміністративним судом скарги на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.08.11 р. по справі № 2-а-44/11/1505 за позовом ОСОБА_6 до Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, 3 особи ОСОБА_7, ОСОБА_1 про незаконне рішення. Вказане клопотання залишено без задоволення, оскільки позивач після прийняття рішення Одеським апеляційним адміністративним судом не позбавлений можливості у разі необхідності звернутися із заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами.

Білгород-Дністровська міськрада відзив на апеляційну скаргу не надала, її представник в судове засідання не зявився, хоча про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла, тобто без поважних причин не скористалася своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю її представника.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, прокурора, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

06.03.07 року Білгород-Дністровською міськрадою прийнято рішення №221-V „Про включення до обєктів комунальної власності територіальної громади м. Білгорода-Дністровського підвального приміщення по вул. Дзержинського,39”, відповідно до якого до переліку обєктів комунальної власності Білгород-Дністровської територіальної громади, включено 2/100 частини домоволодіння, загальною площею 92,3 кв.м, розташованого по вул. Дзержинського, 39 м. Білгород-Дністровський, що складаються з підвалу та зазначені літерою „а” у технічній документації комунального підприємства „Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації”.

06 серпня 2009 року Білгород-Дністровською міською радою прийнято рішення №776-V „Про внесення доповнення до переліку обєктів, які підлягають приватизації у 2009 році”, яким внесено та затверджено доповнення до переліку обєктів, які підлягають приватизації у 2009 році. Серед зазначених обєктів під пунктом 2 значиться нежитлові підвальні приміщення „а” , №№ I , загальною площею 92,3 кв.м. по вул. Дзержинського,39, конкурс.”

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем 31.08.09 р. платіжним дорученням № 1 перераховано на рахунок управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради суму застави у розмірі 12630,80 грн. за участь у конкурсі по приватизації нежитлових підвальних приміщень, зазначених як „а” , №№ I , що розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Із протоколу № 4 від 04.12.09 р. засідання комісії з проведення конкурсу по приватизації нежитлових підвальних приміщень зазначених як №№ I , літ. „а”, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 вбачається, що остаточним переможцем конкурсу визнано ФОП ОСОБА_8

Згідно висновку, виконаного ЗАТ „Істок”, замовником якого було управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради, оцінка вартості означеного обєкта складає 126138,00 грн.

09.08.10 р. за вих. № 02/1513-33-4033/2021 на адресу позивача Білгород-Дністровською міською радою скеровано лист про надання згоди, щодо перерахування на рахунок управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради залишкової суми вартості продажу обєкту, а саме нежитлових підвальних приміщень, зазначених як №№ I , літ. „а”, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, що становить 122388,20 грн.

Платіжним дорученням №4 від 12 серпня 2010 року позивачем перераховано у повному обсязі на рахунок управління комунальної власності Білгород-Дністровської міськради грошові кошти залишкової вартості обєкта у сумі 122386,20 грн. за не житлові підвальні приміщення, зазначені як №№ I , літ. „а”, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

З огляду на вищенаведене ФОП ОСОБА_1, посилаючись на ч.2 ст.220, ст.ст. 334, 655 ЦК України, вважає, що сторони домовилися щодо істотних умов договору купівлі-продажу спірного майна і відбулося повне виконання умов цього договору, але відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення, тому цей договір підлягає визнанню дійсним, а за ним слід визнати право власності на придбане нерухоме майно.

З врахуванням доводів ФОП ОСОБА_5, місцевий господарський суд з цих же підстав задовольнив позов останнього.

Однак, судова колегія вважає вказаний висновок місцевого господарського суду помилковим з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне чи часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому випадку нотаріальне посвідчення договору не потрібно.

Згідно із ст. 657 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу,, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно із ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Частиною 3 ст. 640 ЦК України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації.

Положеннями п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.09 р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, встановлено, що вирішуючи спір про визнання правочину, що підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України повязується з державною реєстрацією.

Як зазначалося вище, ст. 657 ЦК України для договорів купівлі-продажу нерухомого майна передбачено і нотаріальне посвідчення, і державна реєстрація, тому ч.2 ст.220 ЦК України до спірного договору купівлі-продажу нерухомого майна не може бути застосована, так як вчинення цього правочину відповідно до статей 210 та 640 ЦК України повязується із державною реєстрацією.

Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга Прокурора підлягає задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 31.08.10 р. скасуванню, а у позові ФОП ОСОБА_5 слід відмовити.

Згідно із ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача з врахуванням заявлених майнових та немайнових вимог, а також розміру мінімальної заробітної плати на час предявлення позову та подачі апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Білгород-Дністровського міжрайонного прокурору в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської міської ради Одеської області задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 31.08.10 р. скасувати, у позові відмовити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (67700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ: 37607526, банк отримувача: ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, № рахунку: 31215206700008) судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 1731 грн.88 коп.

3.Видачу наказу доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 25.01.12 р.

Головуючий суддя М.С. Петров

Суддя Г.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов