Рішення № 21204646, 18.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2012 р.Справа № 20/17-4602-2011 За позовом: Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «НАДРА»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «РОДЕФ»

про стягнення заборгованості у сумі 1352919,17 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 13-11-17877 від 15.08.2011 року;

від відповідача: не зявились.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство „Комерційний Банк „НАДРА” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „РОДЕФ”, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №05/07/2007/980-К/416 від 20.07.2007 р. в сумі 1352919,17 грн., з яких: 700000,00 грн. заборгованість по сплаті основного боргу, 440066,67 грн. заборгованість по сплаті нарахованих відсотків, 172200,00 грн. інфляційні витрати за несвоєчасну сплату основного боргу та 40652,50 грн. інфляційні витрати за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків, поклавши на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 20.07.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний Банк «НАДРА», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «НАДРА», та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОДЕФ»був укладений кредитний договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №05/07/2007/980-К/416, відповідно до якого Банк встановив ліміт заборгованості за кредитної лінією в сумі, яка не може перевищувати 5 000000,00 грн. терміном користування кредитною лінією з 20.07.2007р. по 20.07.2009 включно з відсотковою ставкою 17,0% відсотків річних у разі, якщо строк користування траншем не перевищує 45 днів та 18,9% відсотків річних - якщо строк користування траншем не перевищує 110 днів.

Згідно з додатковою угодою № 25 від 26.06.2008 р. до кредитного договору відсоткова ставка за користування кредитною лінією складала 20,9% відсотків річних до 03.07.2008р. включно, з 04.07.2008р. відсоткова ставка становила 23,0% відсотків річних.

Однак, в порушення умов укладеного договору, відповідач не дотримується встановлених договором про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №05/07/2007/980-К/416 від 20.07.2007 р. та додатковими угодами до нього термінів повернення наданого йому кредиту та сплати відсотків за його користування, внаслідок чого станом на 12.09.2011 року за ним виникла заборгованість за кредитом в розмірі 700000,00 грн. та 440066,67 грн. заборгованість по сплаті нарахованих відсотків, на які Банком було нараховані інфляційні витрати за несвоєчасну сплату основного боргу у сумі 172200,00 грн. та інфляційні витрати за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків у сумі 40652,50 грн. Про стягнення зазначених сум Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «НАДРА»й звернулося з вказаним позовом до суду.

Ухвалою суду від 07.11.2011р. було порушено провадження у справі №20/17-4602-2011 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні 16.01.2012р. представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про поважність причин відсутності суд не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Приймаючи до уваги, що відповідач повідомлений належним чином про час та місце проведення судових засідань, шляхом надсилання ухвал на юридичну адресу, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру (а.с.79-80), про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових ухвал (а.с.85,136,139), враховуючи закінчення процесуального строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом, між ВАТ «Комерційний Банк «НАДРА», правонаступником всіх прав та зобовязань якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «НАДРА», та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОДЕФ»укладено кредитний договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №05/07/2007/980-К/416 від 20.07.2007 року (а.с.15-20) з додатковими угодами до нього, відповідно до якого банк встановлює ліміт заборгованості за кредитної лінією в сумі, яка не може перевищувати 5000000,00 грн. з відсотковою ставкою за користування кредитною лінією 17,0% річних у разі, якщо строк користування траншем не перевищує 45 днів та 18,9% річних - якщо строк користування траншем не перевищує 110 днів.

Згідно з пунктом 1.1.2. термін користування кредитною лінією встановлюється з 20.07.2007 р. по 20.07.2009 р.

Відповідно до п. 1.3. кредитна лінія надається позичальнику на поповнення обігових коштів (фінансування оптових закупок нафтопродуктів).

Позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання за кредитним договором: своєчасно та в повному обсязі надав ТОВ «РОДЕФ», що підтверджується меморіальними ордерами та додатковими угодами (а.с.31-76).

Проте, Відповідач, в порушення зазначених умов кредитного договору, не виконав взяті на себе зобов'язання повернути кредит в строк до 20.07.2009 року та не сплатив у повному обсязі проценти за користування кредитними коштами, таким чином, у Відповідача станом на 12.09.2011 р. виникла прострочена заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 700 000,00 грн. та заборгованість по сплаті нарахованих відсотків у розмірі 440066,67 грн.

Згідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, статтею 1049 параграфа 1 вказаної глави ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позичкодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Так, враховуючи, що в порушення вимог ухвал суду щодо зобовязання відповідача надати докази сплати за кредитним договором та вимог ст. 33-34 ГПК України, будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність визначеної Банком заборгованості, відповідач не надав, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОДЕФ» основної заборгованості за кредитом в сумі 700000,00 грн. цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ч.1 ст. 1048 ЦК України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно п. 1.1.3. кредитного договору відсоткова ставка за користування кредитною лінією складає 17,0% відсотків річних у разі, якщо строк користування траншем не перевищує 45 днів та 18,9% відсотків річних - якщо строк користування траншем не перевищує 110 днів.

Згідно п. 2.4. кредитного договору відсотки за кредитною лінією нараховуються щомісячно, в останній робочий день місяця за період з першого по останній день календарного місяця на фактичні залишки заборгованості за кредитною лінією за фактичний час користування кредитною лінією і сплачуються позичальником у порядку, передбаченому п. 3.2.2. цього договору. При розрахунку плати за кредитною лінією приймається рік рівний 360 дням, в місяці враховується фактична кількість календарних днів.

Згідно п. 3.2.3 кредитного договору позичальник зобов'язався здійснювати щомісячне погашення нарахованих відсотків за кредитною лінією в строк до 5 числа місяця, наступного за звітним (якщо 5 (п'яте) число припадає на вихідний (святковий, неробочий) день, то не пізніше першого робочого дня, що слідує за цим вихідним днем) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок банку.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами укладалось низка додаткових угод.

Так, останньою додатковою угодою №25 від 26.06.2008р. (а.с.78), пункт 1.1.3 договору про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №05/07/2007/980-К/416 від 20.07.2007 р. був змінений наступним: «1.1.3. відсоткова ставка за користування кредитною лінією складає 20,9% відсотків річних до 03.07.2008 р. включно, з 04.07.2008 р. відсоткова ставка становить 23,0% відсотків».

Приймаючи до уваги, що, починаючи з 01.01.2009 року, і станом на 11.09.2011 р. ТОВ «РОДЕФ»взагалі не сплачував Позивачу проценти за користування кредитом, вимоги позивача про стягнення процентів в сумі 440066,67 грн., заявлені на підставі розрахунку (а.с.22), перевіреного судом, є також обґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний, зокрема, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача нарахованого індексу інфляції на основний борг у сумі 172200,00 грн., суд зазначає наступне.

За змістом ст.625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу починається з моменту порушення грошового зобовязання. За змістом пунктів 1.1.2 та 3.2.5. договору строк користування кредитними коштами спливає 20.07.2009р., доказів зміни терміну повернення кредиту згідно до п.3.3.8 договору позивач в порушення ст. 33 ГПК України суду не надав.

Таким чином, твердження позивача про те, що обовязок повернути кредит у повному обсязі виник з моменту прострочення погашення нарахованих відсотків, не приймаються судом до уваги як такі, що не засновані на умовах договору.

Враховуючи, що позивачем було помилково визначена дата порушення зобовязання по основному боргу (1.01.2009р.), судом, за допомогою системи „Ліга-Закон”, з 21.07.2009р. в межах заявленого періоду (а.с.90) було зроблено власний розрахунок інфляційного збільшення на суму основного боргу, яке складає 123200 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції

21.07.2009 - 31.08.2011700000.01.176123200.00823200.00 При цьому, суд погоджується із розрахунком позивача (а.с.91), згідно з яким на суму заборгованості по відсоткам у розмірі 440 066,67 грн., було нараховано індекс інфляції, що становить 40 652,50 грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «НАДРА»підлягають частковому задоволенню.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОДЕФ» (65055, м. Одеса, вул. Хуторська, 95А, код 32780383) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «НАДРА»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код 20025456) 700 000 /сімсот тисяч/ грн. Основної заборгованості за кредитом, 440 066 /чотириста сорок тисяч шістдесят шість/ грн. 67 коп. заборгованості по відсоткам з 1.01.2009р. по 11.09.2011р., 123200/сто двадцять три тисячі двісті/ грн. заборгованості по індексу інфляції, нарахованому на суму основного боргу, 40652 /сорок тисяч шістсот пятдесят дві/грн. 50 коп., заборгованості по індексу інфляції, нарахованому на суму відсотків, 13 039 /тринадцять тисяч тридцять девять/ грн. 19 коп. витрат по сплаті державного мита та 227 /двісті двадцять сім/ грн. 43 коп., витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 23.01.2012р.