ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
УХВАЛА
"20" січня 2012 р.
№ 26/17-2011-2230
Суддя господарського суду Одеської області Никифорчук М.І., розглянувши заяву ліквідатора відкритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” про повернення державного мита, -
у с т а н о в и в :
Відкрите акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” звернувся із позовом до сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства „Україна” про стягнення 2665грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03 листопада 2011 р. позовна заява повернута з підстав приписів п. 6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку із не наданням доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
На виконання вказаної ухвали видані довідки про повернення Банку державного мита та витрат з інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В апеляційному порядку вказана ухвала суду не оскаржена.
13.01.2012 р. до господарського суду звернувся ліквідатор Банку із заявою про повернення державного мита у якій зазначає, що при зверненні до Головного управління державного казначейської служби України в Одеській області ( далі - Управління) із заявою про повернення державного мита та витрат з інформаційно - технічне забезпечення судового процесу Банку було відмовлено з тих підстав, що згідно із Законом України „Про судовий збір” п.2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” виключено.
Розглянувши подану заяву, додані до неї матеріали, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011р. № 01-06/1625/2011 Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір", -
„У зв’язку з виникненням у судовій практиці питань, пов’язаних із застосуванням Закону України "Про судовий збір" (далі –Закон), та на доповнення до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 № 01-06/1175/2011 "Про Закон України "Про судовий збір" Вищий господарський суд України вважає за необхідне звернути увагу на таке.
3. На даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15. У вирішенні питань, пов’язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону.
Таким чином, повертаючи позовну заяву господарський суд керувався приписами вказаної Інструкції які не суперечать вказаному Закону і тому на її підставі видав довідки про повернення Банку сплаченого державного мита.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне роз’яснити Управлінню що хоча вказаним Законом п. 2 ст. 8 Декрету і був виключений, суд правомірно видав Банку довідку про повернення вказаних сум саме на підставі Декрету та вказаної Інструкції, так як Банком було сплачено не судовий збір, а саме державне мито та витрати з інформаційно - технічного забезпечення судового процесу.
Отже Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області повинно повернути відкритому акціонерному товариству „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” сплачене ним державне мито та витрати з інформаційно - технічного забезпечення судового процесу відповідно до пункту 2 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.10.1993 р. N 7-93, та пункту 2 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 р. N 7-93, п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2007р. N 627.
Керуючись ст. ст. 86Господарського процесуального кодексу України, суддя –
у х в а л и в :
Роз’яснити Головному управлінню державної казначейської служби України в Одеській області що на даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15 і тому у вирішенні питань, пов’язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону України "Про судовий збір".
Головне управління державного казначейської служби України в Одеській області повинно повернути відкритому акціонерному товариству „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” сплачене ним державне мито та витрати з інформаційно - технічне забезпечення судового процесу відповідно до пункту 2 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.10.1993 р. N 7-93, та пункту 2 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 р. N 7-93, п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2007р. N 627.
Надіслати на адресу відкритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” (65029, м.Одеса, вул. Князівська, буд.32, код ЄДРПОУ 19361350):
- копію ухвали господарського суду Одеської області від 20.01.2012р.
-оригінал довідки від 03.11.2011р. про повернення державного мита у розмірі 102 грн.;
-оригінал довідки від 03.11.2011р. про повернення витрат з інформаційно –технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.
Надіслати на адресу Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області (поштова адреса: 65001, Головпоштамт, а/с 92; 65023, м. Одеса, вул. Садова 1/А,).
- копію ухвали господарського суду Одеської області від 20.01.2012р.
Суддя < /підпис/ > Никифорчук М.І.
Судове рішення № 21204590, Господарський суд Одеської області було прийнято 20.01.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 26/17-2011-2230. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: