Рішення № 21204002, 23.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/54823.01.12

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»

до Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна Страхова компанія «Інвестсервіс»

про стягнення 6289,89 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 670-12 від 20.12.2011

від відповідача: не зявились

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна Страхова компанія «Інвестсервіс»шкоди в порядку регресу в сумі 6289,89 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі полісу добровільного комплексного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією транспорту № 200.0069006 від 28.02.2008 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Toyota Camry д.р.н НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу Volvo FM 12, д.р.н. НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому претензію (регресну вимогу) вих. № Н-04/01 від 04.01.2010 про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2011 порушено провадження у справі № 53/548 та призначено її розгляд на 23.01.2012.

Представник позивача в судовому засіданні 23.01.2012 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.01.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.02.2008 року між ОСОБА_2 та Товариством з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»був укладений Поліс добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту № 200.0069006 (надалі - договір страхування), за яким був застрахований транспортний засіб Toyota Camry д.р.н НОМЕР_1.

11.02.2009 року до ТДВ «Альянс Україна»надійшло повідомленням про настання страхового випадку із застрахованим транспортним засобом.

ТДВ «Альянс Україна»було проведено розслідування причин та обставин страхового випадку, визначено розмір збитку, що підлягав відшкодуванню.

Відповідно до довідки ДАІ 10.02.2009 року в м. Львові по вул. В.Великого -Симоненка сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення застрахованого транспортного засобу та автомобіля Volvo FM 12, д.р.н. НОМЕР_2, що належить ЗАТ «Львів-Петроль», під керуванням ОСОБА_3. У зв'язку з ДТП застрахований транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

Встановлено, що дана ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, а саме п: 10.3, що підтверджується Довідкою ДАІ, Постановою суду та матеріалами справи. У зв'язку з чим ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

З метою визначення розміру збитку, завданого застрахованому транспортному засобу внаслідок ДТП, Позивачем замовлено проведення незалежної експертизи.

Згідно звіту експерта № 253/09 від 26.02.2009 року вартість матеріального збитку, завданого Toyota Camry д.р.н НОМЕР_1 внаслідок ДТП складає 7 433,87 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування Позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав Страховий акт № 200-6981-09 від 19.03.2009 року та видав Наказ № 200698109 про виплату страхового відшкодування від 23.03.2009 року.

24.03.2009 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування на підставі експертизи та акту розбіжностей від 18.03.2009 року у розмірі 6 799,89 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3676.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 6799,89 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб автомобіль Volvo FM 12, д.р.н. НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Toyota Camry д.р.н НОМЕР_1 належить ЗАТ «Львів-Петроль».

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Volvo FM 12, д.р.н. НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № ВВ/4870742 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 3). Вказаним договором (полісом № ВВ/4870742) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза 510 грн. (пункт 2), строк дії полісу з 21.07.2008 до 20.07.2009 (пункт 3).

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВВ/4870742) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу) (підпункт 15.3 статті 15 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у редакції Закону чинній на момент укладання полісу № ВВ/4870742).

В розділі 5 полісу ВВ/4870742 «Інші особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована за цим Полісом»значиться ОСОБА_3

Отже, відповідач є особою на яку полісом № ВВ/4870742 покладено обовязок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

04.01.2010 позивачем було надіслано до відповідача регресну вимогу № Н-04/01 про виплату страхового відшкодування, відповідачем вказана регресна вимога отримана 05.01.2010, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №728666.

Згідно п. 37.1 ст. 37 Закону, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповіді на регресну вимогу позивача відповідач не надав, суму страхового відшкодування позивачу не сплатив.

Згідно з частиною 9.2 статті 9 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до відповідача про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доказів на підтвердження того, що сума страхового відшкодування виплачена позивачем безпідставно або необґрунтовано, відповідач суду не надав.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна Страхова компанія «Інвестсервіс» (04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 5-б, ідентифікаційний код 23498273) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 8/10, ідентифікаційний номер 32253696) 6 289 (шість тисяч двісті вісімдесят девять) грн. 89 коп. страхового відшкодування, 1411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 24.01.2012