Рішення № 21203834, 16.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/52616.01.12 За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агат"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідачаПублічного акціонерного товариства "Завод "Маяк"

простягнення 68 300,34 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_2

від відповідача:не з'явився

від третьої особи:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі "Підприємець") звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат" (надалі "Товариство") про стягнення 68 300,34грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для покладення на відповідача обовязку по відшкодуванню завданої позивачу у звязку із пошкодженням його майна шкоди, що знаходилося в переданому відповідачем за договором суборенди приміщення №41-11/2009 від 02.11.2009 р. позивачу приміщенні, внаслідок залиття такого майна, спричинено незаконним проведенням відповідачем будівельних робіт.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2011 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Завод "Маяк" (надалі "Завод"), розгляд справи призначено на 07.12.2011 р.

30.11.2011 р. через канцелярію суду Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на виконання вимог ухвали суду було подано засвідчені копії матеріалів перевірки виконання будівельних робіт на даху торгівельного комплексу "Декор Сервіс" на АДРЕСА_2

В судовому засіданні представник третьої особи проти позову заперечував.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2011 р. у звязку із неявкою представника відповідача та невиконанням відповідачем, третьою особою вимог ухвали суду розгляд справи відкладено до 16.01.2012 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Відповідач та третя особа, повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №17556499 та №17556502 від 13.12.2011р., отримані відповідачем та третьою особою 15.12.2011 р., 16.12.2011 р. відповідно, своїх повноважних представників в судове засідання не направили, про поважні причини неявки не повідомили, вимог ухвал суду не виконали.

Місцезнаходження відповідача за адресою: АДРЕСА_2 на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується матеріалами справи, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка містить на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач та третя особа повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час і місце судового засідання відповідач та третя особа були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.11.2009 р. між Товариством (орендодавець) та Підприємцем (орендар) було укладено договір суборенди приміщення №41-11/2009 (надалі "Договір"), за змістом якого орендодавець зобовязався передати, а орендар зобовязався прийняти у строкове платне користування частину торгівельних площ, площею 41,00 кв.м. (надалі "обєкт оренди"), що знаходяться на шостому поверсі торгівельного комплексу за адресою: АДРЕСА_2 (надалі "Торгівельний комплекс").

25.06.2011 р. внаслідок випадання опадів у вигляді дощу було залито водою орендоване позивачем за Договором приміщення.

Спір у справі виник у звязку із наявністю, на думку позивача, підстав для покладення на відповідача обовязку по відшкодуванню завданої внаслідок проведення останнім незаконних будівельних робіт з реконструкції даху Торгівельного комплексу шкоди, яка полягає у залитті майна Підприємця, що знаходилося в обєкті оренди.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 вказаного кодексу до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) розміру збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

На підтвердження наявності протиправної поведінки та вини Товариства позивач вказує на здійснення останнім будівельних робіт з реконструкції даху Торгівельного комплексу, в якому знаходилося майно Підприємця, без відповідного дозволу на виконання таких робіт, що призвело до залиття такого майна.

Згідно із ст. 28 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції, чинній на момент здійснення спірних будівельних робіт) проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку. Порядок розроблення, погодження і затвердження проектної документації на будівництво об'єктів містобудування встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції, чинній на момент здійснення спірних будівельних робіт) встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

З огляду на викладені норми вбачається, що для здійснення будівельних робіт (реконструкції) законодавець (на момент здійснення спірних робіт) встановлював обовязковість наявності у замовника (генпідрядника) дозвільної документації на проведення таких робіт, зокрема, проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт.

Суд відзначає, що за змістом п. 3, п.п. 6 п. 4, п.п. 12 п. 5 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.11.2007 р. № 317, та ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю є органом, уповноваженим державою на здійснення контролю за додержанням вимог законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Із наданих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на виконання вимог ухвали суду документів (акту перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 26.07.2011 р., приписів від 26.07.2011 р., акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 05.12.2011 р.) вбачається, що при проведенні перевірки виконання Товариством будівельних робіт з реконструкції даху Торгівельного комплексу було встановлено порушення вимог містобудівного законодавства, а саме: виконання таких робіт без документів, які б надавали право на виконання будівельних робіт (без затвердженої проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт).

Встановлені незаконні будівельні роботи Товариства призвели до пошкодження стелі Торгівельного комплексу (зафіксовані в постанові ст. ДІМ Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві про відмову в порушенні кримінальної справи від 29.06.2011 р.), що призвело до пошкодження майна Підприємця, яке знаходилося в орендованому за Договором приміщенні (останній поверх будівлі), шляхом його залиття під час дощу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наведені обставини відповідачем не спростовані, а відтак здійснення ним незаконних дій, які призвели до пошкодження стелі Торгового комплексу, внаслідок чого під час випадання опадів у вигляді дощу було пошкоджено майно Підприємства, належним чином підтверджують наявність протиправної поведінки та вини Товариства у завданні позивачу збитків та причинного зв'язку між такою поведінкою і збитками.

В якості обґрунтування розміру завданих протиправними діями відповідача збитків позивач вказує на пошкодження його майна, що знаходилося в орендованому приміщенні, зокрема: кухні у кількості 3 шт., шафа-купе 1 шт., стіл офісний 1 шт., кухонне обладнання 3 комплекти, а перебування такого майна у власності позивача підтверджується договором купівлі-продажу товарів №1 від 29.03.2008 р. та актом приймання-передачі предмета продажу (обєкта нерухомості) від 01.04.2008 р.

Частиною 3 ст. 386 Цивільного кодексу України встановлено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку завданої шкоди окремо визначеному майну, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 від 08.07.2011 р., вартість завданих позивачу внаслідок залиття вказаного майна збитків становить 51822,00 грн.

Наведений звіт складено субєктом оціночної діяльності ОСОБА_3, що підтверджується сертифікатом субєкта оціночної діяльності №8502/09, виданим Фондом державного майна України 15.04.2009 р.

З огляду на викладене, враховуючи встановлення судом наявності всіх складових цивільного правопорушення відповідача, позовні вимоги позивача про покладення на відповідача обовязку по відшкодуванню збитків у розмірі 51 822,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем було понесено витрати на оплату послуг експерта у розмірі 1 150,00 грн., що підтверджується договором №37-06.11/ю на проведення незалежної оцінки збитку від 08.07.2011 р., та витрати на перевезення пошкодженого майна у звязку із неможливістю використання обєкту оренди після його залиття, яке спричинено протиправною поведінкою відповідача у розмірі 1 995,00 грн. (товарний чек №01/08 від 08.07.2011 р.).

Тобто, такі витрати в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України є витратами, які позивач зробив для відновлення свого порушеного права, а з огляду на встановлення судом наявності всіх складових цивільного правопорушення відповідача, підлягають відшкодуванню Підприємцю за рахунок відповідача.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача упущеної вигоди у розмірі 13333,34 грн., розмірі якої розраховано, як середнє арифметичне значення розмірів доходів позивача за попередні періоди, суд відзначає наступне.

По-перше, вказаний позивачем розмір прибутку та обґрунтування вимог про стягнення збитків не дають підстав для висновку про доведеність позивачем причинно-наслідкового звязку між залиттям обєкту оренди, внаслідок неправомірних дій відповідача, та можливим отриманням доходу у розмірі 13 333,34 грн., тобто не надано належних доказів того, що у випадку не залиття обєкту оренди позивач дійсно отримав би дохід у заявленому розмірі.

По-друге, розмір доходу, який міг би отримати позивач, не доведено належними доказами, а носить характер припущень.

Наведені обставини свідчать про недоведення розміру упущеної вигоди, що виключає можливість задоволення позову в частині стягнення з Товариства упущеної вигоди з визначених у позові підстав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Підприємця збитків у розмірі 54967,00грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат" (04073, м. Київ, просп.Московський, 8; ідентифікаційний код 14307423) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 збитки у розмірі 54 967 (пятдесят чотири тисячі девятсот шістдесят сім)грн. 00 коп., державне мито у розмірі 549 (пятсот сорок дев'ять) грн. 67 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 189 (сто вісімдесят дев'ять)грн. 93 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 20.01.2012 р.