Рішення № 21203805, 12.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/260

12.01.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карт –Ойл ЛТД»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Сорс-Інвест»

про стягнення 57 891,30 грн. Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Свіщ О.А.

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Карт –Ойл ЛТД»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сорс-Інвест»про стягнення 57 891,30 грн. (54104,02 грн. –борг, 3787,28 грн. –штраф) за Договором №16 від 01.02.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2011р. порушено провадження у справі.

Ухвалою від 15.12.2011р. розгляд справи судом було відкладено на 12.01.2012р.

Заявами від 15.12.2011р. та від 12.01.2012р. позивач зменшував заявлену до стягнення суму основного боргу в зв’язку зі здійсненням відповідачем часткових оплат після звернення позивача до суду з даним позовом, в зв’язку з чим сума основного боргу зменшилась та позивач просить стягнути з відповідача 41 600 грн. основного боргу. Заявлену до стягнення суму штрафу в розмірі 3787,28 грн. позивач не зменшував.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представники Позивача у судових засіданнях підтримували викладені у позові обставини, та просили позовні вимоги задовольнити в обсязі –41 600 грн. основного боргу та штраф в розмірі 3787,28 грн.

Представники Відповідача у всі судові засідання не з’являлися, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Про поважні причини неявки в судові засідання повноважних представників відповідача суд не повідомлений. Відзив на позов відповідач не подав.

За таких обставин рішення по справі виноситься на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд-

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРТ-ОЙЛ ЛТД»(Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «СОРС-ІНВЕСТ», (Відповідач), було укладено Договір № 16 поставки нафтопродуктів (Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Позивач зобов'язується поставити Відповідачу нафтопродукти (Продукція), а Відповідач прийняти та оплатити Продукцію відповідно до умов Даного Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору Відповідач зобов'язується оплатити Продукцію протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати її отримання.

Згідно видаткових накладних № 2627 від 18 серпня 2011 року, № 2628 від 18 серпня 2011 року та Довіреності 12ААВ № 824112 від 18 серпня 2011 року Відповідачу було поставлено нафтопродукти на загальну суму 168 600,02 грн.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленої на умовах Договору Продукції виконав частково –оплатив в розмірі 66 300 грн., що підтверджується доданими до позову платіжними дорученнями, а також частину Продукції Позивачу було повернуто - на загальну суму 48 196 грн., що підтверджується накладними на повернення.

Відповідач не скористався своїм правом з’явитися до суду та надати усні або письмові документально та нормативно обґрунтовані заперечення проти обставин, викладених в позові.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов не допускається.

Матеріалами страви підтверджується, що станом на час звернення Позивача до суду з даним позовом заборгованість Відповідача за поставлену, не повернуту та не оплачену по Договору Продукцію становила 54 104, 02 грн.

В зв’язку зі здійсненими Відповідачем після звернення Позивача до суду з даним позовом проплатами, сума заборгованості за поставлену по Договору Продукцію зменшилась та становить 41 600 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем заборгованості по Договору в розмірі 41 600 грн., а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача 41 600 грн. заборгованості.

В іншій частині, в зв’язку зі сплатою Відповідачем частини суми основного боргу, суд припиняє провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Суд погоджується з розрахунком штрафу, наданим позивачем, у розмірі 3787,28 грн., який розрахований на підставі передбаченої Договором відповідальності у вигляді сплати штрафу відповідно до п. 4.2 Договору.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем Позивачу штрафу в розмірі 3787,28 грн. за порушення умов Договору в частині оплати поставленої Продукції, а тому суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача штрафу в розмірі 3787,28 грн.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір у відповідності до статті 49 ГПК України покладається на відповідача, при цьому судом враховується той факт, що відповідачем було частково сплачено суму основної заборгованості після звернення позивача до суду з даним позовом; надлишково сплачений судовий збір повертається позивачу з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 80 (п. 1-1) 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сорс –Інвест»(м. Київ, вул. Якутська, 8; ідентифікаційний код 34482853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карт –Ойл ЛТД»(м. Київ, вул. Закревського, 22; ідентифікаційний код 37414833) 41 600 (сорок одну тисячу шістсот) грн. основного боргу, 3 787 (три тисячі сімсот вісімдесят сім) грн. 28 коп. штрафу, 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

В іншій частині провадження у справі припинити.

На підставі даного рішення повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Карт – Ойл ЛТД»(м. Київ, вул. Закревського, 22; ідентифікаційний код 37414833) надлишково сплачений судовий збір в розмірі 68 (шістдесят вісім) грн. 50 коп. Оригінал платіжного доручення № 1322 від 14.11.2011р. залишається в матеріалах справи №2/260.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.О.Домнічева

Повне рішення складено 16.01.12р.