Рішення № 21203396, 18.01.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи <Текст >

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.12 Справа № 40/5005/15270/2011-4/5009/7828/11

Суддя Зінченко Н.Г.

За позовом Комунального підприємства “Житомиртеплокомуненерго” Житомирської міської ради, (10014, м. Житомир, вул. Київська, буд. 48)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний Дім “Еберс”, (юридична адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, буд. 66; фактична адреса: 49107, м. Дніпропетровськ, вул. Високовольтна, буд. 32, кв. 39)

про стягнення 113 165,57 грн. заборгованості

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_1, довіреність №74/16 від 10.01.2012р.;

Від відповідача не з'явився.

09.12.2011 р. до господарського суду Запорізької області згідно ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 р. за підсудністю на підставі ст. 15 ГПК України надійшла справа № 40/5005/15270/2011 за позовом Комунального підприємства “Житомиртеплокомуненерго” Житомирської міської ради, м. Житомир до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний Дім “Еберс”, м. Запоріжжя про стягнення 97 083,83 грн. основного боргу за непоставлений товар за договором купівлі-продажу № 145/24 від 13.01.2010 р., 3 657,72 грн. 3 % річних та 12 424,02 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Згідно протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 09.12.2011 р. справу № 40/5005/15270/2011 призначено до розгляду суді Зінченко Н.Г.

Ухвалою від 09.12.2011р. прийнято справу № 40/5005/15270/2011 до розгляду, справі присвоєно № 40/5005/15270/2011-4/5009/7828/11, судове засідання призначено на 18.01.2012 р.

В судовому засіданні 18.01.2012р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст.ст. 11-16, 525, 526, 530, 610-612, 625, 655 ЦК України, ст.ст. 193, 264, 265 ГК України і полягають в наступному. 13.01.2010р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №145/24, відповідно до якого позивач зобов'язався поставити запірну арматуру (засувки, відводи та інше) -товар. Відповідно п.2.3 договору позивач здійснює попередню оплату у розмірі 30 % від загальної вартості кожної партії товару протягом трьох банківських днів з дати підписання сторонами відповідної Специфікації, 70 % сплачує у 15-денний термін з дати отримання товару. Згідно п. 3.1 договору товар повинен бути повністю поставлений протягом п'яти, днів з дати попередньої оплати. На підставі усної заявки Позивача Відповідач повинен був поставити за договором прилад для пошуку витоків кореляційного типу та запірну арматуру на суму 148801, 93 грн. Платіжними дорученнями позивач перерахував зазначену суму на розрахунковий рахунок відповідача. Претензією від 26.11.2010 р. за № 9189/24 позивач звернувся з вимогою термінової поставки товару або повернення сплачених коштів. 29.12.2010 року ТОВ «ТД «Еберс»частково виконано зобов'язання щодо поставки запірної арматури на загальну суму 51 718,10 грн., що підтверджено підписаною сторонами видатковою накладною № 121 від 29.12.2010 р. Станом на 29.12.2010 р. заборгованість ТОВ «ТД «Еберс»за договором купівлі-продажу № 145/24 від 13.01.2010 р. склала 97 083,83 грн. У відповідь на претензію ТОВ «ТД «Еберс»надіслало лист за № 39/09 від 31.01.11р. з проханням дозволити продовжити термін поставки приладу для пошуку витоків кореляційного типу до кінця лютого 2011 року. Не отримавши замовлений позивач звернулися до відповідача з вимогою № 1821/24 від 23.03.2011р. термінового повернення сплачених за товар коштів у сумі 97 083,83 грн. На дану вимогу відповідач надіслав лист за № 45/09 від 26.03.2011 р. з повідомленням про неможливість виконанн зобов'язання за договором купівлі-продажу. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 113 165,57 грн., з яких 97 083,83 грн. основний борг, 12424,02 грн. інфляційні витрати, 3657,72 грн. 3% річних за договором купівлі-продажу №145/24 від 13.01.2010 р.

Відповідач в судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем надан суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з яким юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний Дім “Еберс” (код ЄДРПОУ 34497351) є: 69000, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, буд. 66, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 09.12.2011 р. про прийняття справи до розгляду, яка направлялася за юридичною адресою відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового звязку: “За закінченням терміну зберігання”.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 40/5005/15270/2011-4/5009/7828/11.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

13.01.2010 року між Комунальним підприємством “Житомиртеплокомуненерго” Житомирської міської ради (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельний Дім “Еберс” (відповідачем у справі) був укладений Договір №145/24 купівлі - продажу (далі - Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору позивач (продавець) зобов'язався поставити відповідачу (покупцю)запірну арматуру (засувки, відводи та інше) (товар).

У відповідності до розділу 2 Договору кількість та номенклатура товару визначаються на підставі заявок позивача. Ціна та загальна вартість товару, який поставляється за договором, згідно заявок, визначається в Специфікаціях які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно п.2.3 договору позивач здійснює попередню оплату у розмірі 30 % від загальної вартості кожної партії товару протягом трьох банківських днів з дати підписання сторонами відповідної Специфікації, 70 % сплачує у 15-денний термін з дати отримання товару.

Згідно п. 3.1 договору товар повинен бути повністю поставлений протягом п'яти, днів з дати попередньої оплати.

Пунктом 6.1 сторони визнали, що Договір діє з дати підписання до 31.12.2010 р. Закінчення дії договору не звільняє сторони від повного виконання своїх зобов'язань за договором.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, за згодою сторін, замовлення товару здійснювалось на підставі усних заявок «Житомиртеплокомуненерго»Житомирської міської ради без складання Специфікацій, а ціна та сортамент поставленого товару зазначалися у видаткових накладних підписаних сторонами.

Так, на підставі усної заявки Позивача Відповідач повинен був поставити за договором № 145/24 від 13.01.2010 р. прилад для пошуку витоків кореляційного типу та запірну арматуру на суму 148801, 93 грн.

Зазначений товар був сплачений позивачем в загальній сумі 148801, 93 грн., про що свідчать платіжні доручення (оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії залучені до матеріалів справи).

Проте, як вбачається з матеріалів справи 29.12.2010р. відповідачем був поставлений товар лише на загальну суму 51718,10 грн., згідно накладної № 121 від 29.12.2010р.

Зазначена накладна узгоджена між позивачем і відповідачем, має підписи уповноважених осіб сторін та скріплена печатками підприємств.

Решту поставки товару відповідач не здійснив.

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи наведені норми закону, відповідач повинен був здійснити поставку товару до 19.08.2010р., оскільки остаточна сплата за товар була проведена 03.08.2010р.

Отже, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору №145/24 від 13.01.2010 р. зобовязання та вимоги чинного законодавства.

Згідно з ст. 693 ЦК України якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення попередньої оплати.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

23.03.2011 р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога №1821/24 про повернення сплачених за товар коштів у сумі 97 083,83 грн.

На дану вимогу відповідач надіслав лист за № 45/09 від 26.03.2011 р. з повідомленням про неможливість виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу №145/24 від 13.01.2010р.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів поставки товару по договору №145/24 від 13.01.2010р. у повному обсязі не надав.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач не здійснив поставку товару на загальну суму 97 083,83 грн., факт наявності заборгованості відповідача перед КП “Житомиртеплокомуненерго” Житомирської міської ради в розмірі 97 083,83грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобовязання у період з вересня 2010р. по вересень 2011р., згідно розрахунку позивача, становить 12424,02 грн., а сума 3% річних, згідно розрахунку позивача, становить 3657,72грн., яка розрахована за той же період.

Надані розрахунки судом перевірені та встановлено, що розрахунок втрат від інфляції грошових коштів позивачем виконаний не вірно, оскільки позивачем не дотриманні рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ № 62-97Р від 03.04.1997 р. Зокрема, позивачем не враховано, що для визначенні індексу інфляції за спірний період необхідно помісячні індекси, що складають спірний період, помножити між собою.

Фактично, стягненню з відповідача за невиконання грошових зобовязань по Договору 145/24 від 13.01.2010р. підлягає стягненню 10900,67 грн. втрат від інфляції грошових коштів за період з вересня 2010р. по вересень 2011р. та 3657,72 грн. 3 % річних за той же період.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача втрат від інфляції грошових коштів та 3 % річних підлягає задоволенню в сумах 10900,67 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 3657,72 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 173, 193 ГК України, ст., ст. 11, 525, 526, 655 ЦК України, ст., ст. 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний Дім “Еберс”, (юридична адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, буд. 66; фактична адреса: 49107, м. Дніпропетровськ, вул. Високовольтна, буд. 32, кв. 39, код ЄДРПОУ 34497351, р/р № 26000807861 у філії ПАТ «Морський транспортний банк»у м.Дніпропетровськ, МФО 307297) на користь Комунального підприємства “Житомиртеплокомуненерго” Житомирської міської ради, (10014, м. Житомир, вул. Київська, буд. 48, код ЄДРПОУ 35343771, р/р № 26003052004 в філії ПАТ «Кредитпромбанк»в м. Луцьк, МФО 303741) 97 083 (дев'яносто сім тисяч вісімдесят три) грн. 83 коп. основного боргу, 10 900 (десять тисяч дев'ятсот) грн. 67 коп. інфляційних витрат, 3 657 (три тисячі шістсот п'ятдесят сім) 72 коп. 3% річних, 1 116 (одна тисяча сто шістнадцять) грн. 43 коп. держмита і 232 (двісті тридцять дві) грн. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “23” січня 2012 р.

23.01.2012