Рішення № 21203361, 16.01.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи <Текст >

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.12 Справа № 32/5009/6917/11

Суддя Колодій Н.А.

за позовом Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” (94202, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Шмідта, буд. 4)

до відповідача Приватного акціонерного товариства “Індустрія” (70450, Запорізька область, Запорізький район, смт. Кушугум, вул. Леваневського, буд. 2)

про стягнення 51726,54 грн.

Суддя Н.А. Колодій

представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 432 від 07.06.2011 р.

ОСОБА_2, довіреність № 704 від 15.11.2011 р.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” до Приватного акціонерного товариства “Індустрія” про стягнення 51726,54 грн. різницю між сплаченою за продукцію сумою та фактичною її вартістю.

Ухвалою господарського суду від 31.10.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд призначено на 15.11.2011 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Поштові повідомлення свідчать, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання.

В судовому засіданні 15.11.2011 р. оголошувалась перерва для надання додаткових доказів для розгляду справи по суті до 21.12.2011 р.

Ухвалою суду від 21.12.2011 р., за клопотанням позивача строк розгляду спору було продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 11.01.2012 р.

В судовому засіданні 11.01.2012 р. оголошувалась перерва для надання додаткових доказів для розгляду справи по суті до 16.01.2012 р.

Позивач в судове засідання 16.01.2012 р. не зявився, в попередніх засіданнях підтримував вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовував їх ст. 526, 610, 673, 678 Цивільного кодексу України та умовами договору поставки № 18-015/1284 від 16.12.2010 р.

Відповідач позов не визнав, вважає вимоги позивача необґрунтованими і безпідставними, з підстав викладених в відзивах (відзив та уточнений відзив долучено до матеріалів справи).

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Вирішення спору закінчено в судовому засіданні 16.01.2012 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.12.2010 р. між ЗАТ “Індустрія” (відповідач по справі) та ВАТ “Алчевський металургій ний комбінат” (позивач по справі) було укладено договір поставки № 18-015/1284 (надалі договір).

Відповідно до додаткових угод № 2 та № 3 до договору, у звязку з приведенням діяльності сторін у відповідність з вимогами Закону України “Про акціонерні товариства” сторони внесли зміни в договір, а саме змінили назви з ЗАТ “Індустрія” на Приватне акціонерне товариство “Індустрія” та з ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” на Публічне акціонерне товариство “Алчевський металургійний комбінат”.

Відповідно п. 1.1 договору, відповідач зобовязався виготовити та відвантажити, а позивач прийняти та оплатити вапно для флюсування, іменоване в подальшому продукція, в асортименті, кількості та в строки, передбачені в специфікаціях, які є невідємною частиною договору.

Продукція, що постачається за цим договором, повинна відповідати вимогам ТУ, вказаним у специфікаціях та посвідчуватись документом про якість (паспортом), виданого виробником. Який є обовязковим для прийоми та передається позивачу зі звітом для оплати (п. 1.3. договору).

Постачання спірної партії вапна, що надійшло у вагоні № 67874982, відбулось на підставі специфікації № 5 від 29.04.2011 р., в якій зазначено: що виробник - ЗАТ “Індустрія” постачає вапно для флюсування (ТУ У 14.1-22117613-001-2002 р. активний СаО+МgО 90%+/-3% , зміст СО2 до 5%, ППН не більш 7%, час погашення не більш 5 мин.), кількість - 2500 тн.; вартість за 1 тн з обліком ПДВ без обліку ж/д тарифу складає 834,60 грн.; Ж/д тариф сплачується позивачем додатково на особливих умовах; Сума договору по специфікації № 5 орієнтовно складає 8086500 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 347750 грн.; Умови поставки FCA ст. Кушу гум придніпровської ж.д. залізничним транспортом. Строк оплати до 5 календарних днів з моменту відвантаження продукції.

Відповідно до умов п.3.1. договору відповідач надав також паспорт № 218 на вапно для флюсування ТУ У 14.1-22117613-001-2002.

Оплата продукції визначена в специфікації № 5 до договору та повинна проводитись протягом 5 календарних днів з моменту відвантаження продукції.

Згідно п.2.5 договору за згодою сторін допускаються інші форми розрахунків.

Позивач при виконанні договору проводив попередні оплати за вапно. Продукція, що надійшла по видатковій накладній № РН-0000274 від 15.05.2011 р., за яку відповідач виставив рахунок-фактуру № СФ-0000276 від 15.05.2011 р., була сплачена позивачем попередньою оплатою, що підтверджується платіжними дорученнями № 1380 от 12.05.2011 р. та № 6134 от 13.05.2011 р., копії банківських виписок долучені до матеріалів справи.

15.05.2011 р. на адресу позивача від відповідача за перевізнім документом - накладною № 45175973 (відправник ЗАТ “Індустрія”) надійшов вантаж у вагоні № 67874982, вагою 67,92 т завантажений вапном ВФА-1-С.

Відповідно до п. 3.7 договору відповідач надав видаткову накладну на відвантажену продукцію № РН-0000274 від 15.05.2011 р.

При прийманні продукції за якістю було виявлено невідповідність якісних показників, а саме - вмісту сірки та гранулометричного складу продукції вимогам договору.

Відповідно до п. 3.8, 3.9 договору приймання продукції за якістю провадиться без участі представника Продавця. При невідповідності показників якості сертифікатним даним для коректування ціни використовують дані ЦЛК комбінату. Але за викликом Продавець зобов'язаний прибути для спільної участі у відбиранні проб.

Якісні показники вапна сторони передбачили у п. 3.9 договору.

Відповідно до п 3.9 договору в разі перевищення допустимого відхилення по крупності більше ніж 5% ціна знижується на 3% за кожен відсоток відхилення або відповідну долю відсотка.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 від 14.02.2011р. до договору, вапно повинне мати вміст сірки (S) не більше 0,06%. У випадку збільшення вмісту сірки на 0,1%, ціна вапна знижується на 2,5% за кожен 0,1% відхилення.

Пунктом 2 вказаної додаткової угоди сторони передбачили, доповнити договір п. 3.11., який викласти в наступній редакції: “У випадку поставки вапна з наступними показниками: СаО+МgО - менш 81%, МgО- більш 9%, SІО2 - більш 4,0%, п. п. п. - більш 11%, (СаО+МgО) акт. - менш 73%- продукція бракується та підлягає поверненню. Всі витрати, які повязані з поверненням продукції, сплачує відповідач.

Позивач телеграмою за № 022/797 від 18.05.2011 р. викликав представника відповідача на 19.05.2011 р. для спільного відбирання проб.

19.05.2011 р. представниками позивача та відповідача були відібрані проби продукції для виявлення хімічного та гранулометричного складу.

За результатами проведеного гранулометричного складу сторонами було виявлено вміст фракції менш 10 мм - 33,25%, що не відповідає умовам договору поставки, згідно з яким вміст фракції повинен складати 10-50мм. Ці дані були засвідчені в акті приймання продукції за якістю № 94 від 19.05.2011р., складеного за участю представників позивача та відповідача.

Крім того, при проведенні вхідного контролю якості контрольним хімічним аналізом було встановлено невідповідність якості продукції умовам договору та сертифікату якості.

Оскільки експертиза хімічного складу вапна не була готова 19.05.2011 р., представник відповідача не залишився чекати її результатів. 20.05.2011 р. позивач надіслав телеграму відповідачу з викликом останнього для складання акту по результатам хімічного складу вапна.

По результатам проведеної експертизи був оформлений акт приймання продукції від 20.05.2011 р. з участю представника громадськості, оскільки відповідач листом від 20.05.2011 р. № 324 повідомив позивача про свою згоду з проведеним аналізом та відмовився направити представника для участі у складанні акту.

Зокрема, відповідно до додаткової угоди №1 до договору та паспорту № 218 вміст сірки має складати не більш 0,06%.

Відповідно до контрольного хімічного аналізу ПАТ «АМК»вміст сірки по даній поставці склав 0,32%.

За результатами проведених досліджень позивачем був проведений розрахунок скидок по фактичному вмісту компонентів. Відповідно до розрахунку різниця між фактичною вартістю продукції та ціною, вказаною відповідачем у рахунку-фактурі № СФ-0000276 від 15.05.2011 р. складає 51726,54 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Позивачем на адресу відповідача направлялася претензія № 022/921 від 29.06.2011 р. з вимогою відшкодувати різницю у ціні продукції, яку він відхилив, посилаючись на те, що позивач мав повернути йому вказану продукцію, а не використовувати її у виробництві.

Відповідач взяті на себе договірні зобовязання належним чином не виконав, різницю в сумі 51726,54 грн. між сплаченою за продукцію сумою та фактичною її вартістю не сплатив.

В даному випадку, при прийманні позивачем продукції встановлено факт невідповідності якісних показників, а саме - вмісту сірки та гранулометричного складу продукції вимогам договору та різниця між фактичною вартістю продукції та ціною, вказаною відповідачем у рахунку-фактурі № СФ-0000276 від 15.05.2011 р. складає 51726,54 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки у позивача не було ніяких підстав для повернення продукції відповідачу, оскільки відповідно до договору при невідповідності показників по крупності чи вмісту сірки позивач має право лише на відповідний перерахунок ціни продукції, і аж ніяк не на її повернення. Крім того, при укладенні договору № 18/015-1284 від 16.12.2011 р. від 16.12.2011 р. відповідач у протоколі розбіжностей з яким він підписав договір, не вказав про свою незгоду з розміром відсотків на зниження ціни за невідповідність показників вапна умовам договору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обовязок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не надав суду доказів, які могли б спростували доводи позивача.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” про стягнення 51726,54 грн. різницю між сплаченою за продукцію сумою та фактичною її вартістю з Приватного акціонерного товариства “Індустрія” підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” до Приватного акціонерного товариства “Індустрія” про стягнення 51726,54 грн. різниці між сплаченою за продукцію сумою та фактичною її вартістю задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Індустрія (70450, Запорізька область, Запорізький район, смт. Кушугум, вул. Леваневського, буд. 2, код 22117613) на користь Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” (94202, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Шмідта, буд. 4, код ЄДРПОУ 05441447) 51726 (пятдесят одна тисяча сімсот двадцять шість) грн. 54 коп. різницю між сплаченою за продукцію сумою та фактичною її вартістю, 517 (пятсот сімнадцять) грн. 27 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 23.01.2012 р.

23.01.2012