Ухвала суду № 21203330, 30.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

30.11.11 № 30/5009/7627/11 Суддя Кагітіна Л.П.

розглянувши позовну заяву (вих. № 39 від 23.11.2011р.) Полтавської виробничої фірми «Ясень М»ЛТД (36008, м. Полтава, вул. Автобазівська, 3-А)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69121, АДРЕСА_1)

про стягнення вартості майна, переданого за договором комісії;

ВСТАНОВИВ:

30.11.2011 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 39 від 23.11.2011р.) Полтавської виробничої фірми «Ясень М»ЛТД (м. Полтава) про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 53853,00 грн. вартості майна, переданого за договором комісії.

Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пунктів 1, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.

Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, пунктами 2 та 3 ч. 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують направлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів та сплату судового збору. Також, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

У відповідності до п. 3.3 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (з наступними змінами та доповненнями) (надалі Розяснень) недодержання вимог статті 57 ГПК України щодо форми, змісту та додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки передбачені статтею 63 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має право її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Судом встановлено, що позовна заява (вих. № 39 від 23.11.2011р.) Полтавською виробничої фірмою «Ясень М»ЛТД підписана директором підприємства Бордун А.П. Однак, як вбачається з матеріалів позовної заяви, відсутні жодні документи на підтвердження посадового становища вказаної особи (Статут, Витяг, наказ, тощо) та повноваження на підписання позовної заяви.

Також судом встановлено, що до матеріалів позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору.

Відповідно до статті 44 ГПК України (із змінами згідно із Законом N 02/163-48 від 08.07.2011 р.) судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В даному випадку, розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір», який набрав чинності з 01.11.2011 р. Так, пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, згідно пп. 2.2.1 п. 2.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно листа Управління Державного казначейства у місті Запоріжжі Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області від 31.10.2011 р. № 04-13/2050/2346 відкрито рахунок з обліку надходжень до спеціального фонду державного бюджету судового збору по коду бюджетної класифікації 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)»:

Одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району

Банк одержувача: ГУДКУ у Запорізькій області

МФО: 813015

Код ЄДРПОУ: 34677145

№ рахунку: 31210206700007

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, при поданні позовної заяви (вих. № 39 від 23.11.2011р.) Полтавською виробничої фірмою «Ясень М»ЛТД було надано платіжне доручення № 559 від 23.11.2011 р. про сплату 538,53 грн. державного мита та платіжне доручення № 560 від 23.11.2011 р. про сплату 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. При цьому, доказів сплати судового збору в належному розмірі, як того вимагає Закон та за реквізитами, наведеними у листі Управління Державного казначейства у місті Запоріжжі Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області від 31.10.2011 р. № 04-13/2050/2346, заявником суду не надано.

Таким чином, господарський суд не може розцінювати вказані платіжні доручення як доказ сплати позивачем судового збору.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору.

Згідно із пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Державне мито в сумі 538,53 грн. сплачене заявником за платіжним дорученням № 559 від 23.11.2011 р. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. сплачені платіжним дорученням № 560 від 23.11.2011 р., підлягають поверненню Полтавській виробничій фірмі «Ясень М» ЛТД.

18.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до статті 56 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку надсилання копії позовної заяви».

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

При поданні позовної заяви Полтавською виробничою фірмою «Ясень М»ЛТД у якості доказу надсилання копії позовної заяви відповідачу надано фіскальний чек № 3357 від 23.11.2011р. та копія листа, адресованого ФОП ОСОБА_1, які з урахуванням вищевказаних положень законодавства не можуть розглядатись як належні докази надсилання копії позовної заяви відповідачу. Із наданого фіскального не вбачається, який саме документ було направлено відповідачу, а копія адресованого відповідачу листа не може розглядатися як опис вкладення, оскільки не містить печатки поштового відділення про його направлення.

Таким чином, заявником не надано належних доказів відправлення (вручення) копії позовної заяви відповідачу.

Згідно із пунктом 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що наведенні норми чинного законодавства не передбачають обовязку суду порушити провадження у справі, а потім витребувати докази на підтвердження повноважень особи на право підписання позовної особи, докази сплати у встановленому законом порядку і розмірі судового збору, а також витребувати докази надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів іншим сторонам у справі в ході розгляду справи, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення позовної заяви (вих. № 39 від 23.11.2011р.) Полтавської виробничої фірми «Ясень М»ЛТД (м. Полтава) (та доданих до неї документів) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Запоріжжя) про стягнення 53853,00 грн. вартості майна, переданого за договором комісії., без розгляду.

Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись ст.ст. 44, 57, п. п. 1, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву (вих. № 39 від 23.11.2011р.) Полтавської виробничої фірми «Ясень М»ЛТД (м. Полтава) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Запоріжжя) про стягнення 53853,00 грн. вартості майна, переданого за договором комісії., та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Дана ухвала є підставою для повернення Полтавській виробничій фірмі «Ясень М»ЛТД (м. Полтава) із державного бюджету державного мита в сумі 538,53 грн. сплаченого за платіжним дорученням № 559 від 23.11.2011 р. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. сплачених платіжним дорученням № 560 від 23.11.2011 р.

Додаток: позовні матеріали на 23 аркушах (в т.ч. оригінали: розрахунок ціни позову, платіжні доручення №559 від 23.11.2011р. та № 7268 від 26.09.2011 р., фіскальний чек № 3357 від 23.11.2011р.

Суддя Л.П. Кагітіна