Рішення № 21203045, 16.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.01.12 р. Справа № 24/325

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі Д”яковій Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Державного підприємства «Вугілля України», м.Київ

до відповідача: Державного підприємства « Шахтоуправління»Південнодонбаське№1», м.Вугледар

про: стягнення 71611,40 грн. збитків

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. за довір. № 30-12/125-Д від 30.12.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 за довір. №2270/1 від 24.12.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Вугілля України» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Шахтоуправління» Південнодонбаське№1» про стягнення збитків у розмірі 71611,40 грн.

Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на укладений між ним та Державного підприємства «Шахтоуправління» Південнодонбаське№1» договір поставки № 2-09/2-ЕН від 5.02.2009р., за яким постачальник зобовязався поставити вугільну продукцію належної якості за реквізитами покупця, вказаних в додатках до цього договору. На виконання умов зазначеного договору відповідач в липні 2009р. відвантажив на адресу Бурштинської ТЕС ВАТ «Західенерго» вугільну продукцію марки ДГ 0-100 у вагонах № 65701989, № 63818801, №66109976, №67652610, за залізничною накладною № 51334224. Під час приймання вугілля на Бурштинській ТЕС було виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає вимогам договору і у звязку з неможливістю його використання у технологічному процесі, вугілля було повернуто відповідачу по залізничній накладній № 36408596 10.07.2009р. Цією поставкою ВАТ «Західенерго» було завдано збитки за переадресування вагонів з вугіллям неналежної якості на загальну суму 35994,64 грн., які разом з судовими витратами стягнуто з ДП «Вугілля України» постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2010р. по справі № 7/818 на користь ВАТ «Західенерго».

На підтвердження таких обставин позивач надав суду копії договорів № 2-09/2-ЕН від 5.02.2009р. з додатком № 07\09-1 від 30.06.2009р., копії залізничних накладних, копію акту про фактичну якість, копії листів вантажоотримувача, копії квитанції про приймання вантажу, копію відомостей плати за користування вагонами, копії накопичувальних карток, копії переліків ТехПД про проведення платежів, копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2010р. по справі № 7/818, копію платіжного доручення №215376 від 19.08.2010р. на суму 36590,60 грн, статутні документи підприємства.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, просив в задоволенні позову відмовити.

Мотивуючи свої заперечення Державне підприємство «Шахтоуправління» Південнодонбаське №1» посилається на те, що у договорі постачання № 2-09/2-ЕН від 5.02.2009р. не передбачена відповідальність сторін за збитки, нанесені перевізнику вантажовідправниками під час виконання договору перевезення. Відправником за даною накладною є ВАТ «Стаханівська збагачувальна фабрика», а одержувачем ТОВ «Західенерго» Бурштинська ТЕС. На момент відвантаження відповідно до посвідчень про якість №135 від 3.07.2009р. вугілля відповідало базовим показникам вологості за договором №2-09\2-ЕН

Розгляд справи відкладався згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України. Ухвалою від 13.12.2011р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів відповідно ст.69 ГПК України за клопотанням сторін.

В судовому засіданні, що відбулось 16.01.2012р., позивач свої вимоги підтримав, просить суд задовольнити позов.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив наступне.

05.02.2009р. між Державним підприємством «Вугілля України» (позивач), як покупцем, та Державним підприємством « Шахтоуправління» Південнодонбаське№1», як продавцем, укладено договір поставки № 02-09/2-ЕН, згідноумов якого постачальник на умовах, передбачених даним договором, зобовязався поставити покупцю вугільну продукцію (вугілля) а асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі, а покупець - прийняти та оплатити вугілля на умовах договору (п.1.1, п.1.2 договору); вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах призначення DDР, вартісні, якісні та кількісні показники вугілля, терміни поставки, назва місця призначення і вантажоотримувач - за реквізитами покупця, вказаних у додатках до договору (п.2.1 договору).

Постачальник зобовязаний забезпечити наявність в графі 4 «Особливі відмітки» залізничних накладних відмітку: «у власність ДП Вугілля України договір №__ від ___р. для ВАТ «(назва енергогенеруючої компанії)» згідно договору № (номер договору з енергогенеруючою 3компанією) від ___ р.», а також назву та місце знаходження постачальника (п.2.1.5 договору). Приймання вугілля по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-6 та № П-7 з подальшими змінами і доповненнями, ГОСТ 1137 - 64 «Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикети. Правила прийоми по качеству», ДСТУ4083 - 2002 «Вугілля камяне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови», ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробування», ГТР 34.09.110-2003 «Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи» та/або іншими нормативними документами України, прийнятими на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному договору (п.5.1 договору). Приймання партії вугілля за якістю покупцем здійснюється відповідно до даних хімічного аналізу атестованої хімічної лабораторії вантажоотримувача (п.5.5 договору).

Умовами цього договору сторони визначили, якщо показники якості вугілля, визначені в лабораторії вантажоотримувача, відрізняються від посвідчень якості на величину, більше допустимої похибки випробовування, вантажоотримувач або покупець протягом 24 годин з моменту отримання результатів, зобовязаний викликати постачальника для проведення спільного опробування вугілля. У разі неприбуття представника постачальника протягом 24 годин з моменту отримання повідомлення, до розрахунку приймаються показники якості, визначені лабораторією вантажоотримувача (п.5.6 договору). Вартість користування вагонами за час простою вагонів в очікуванні представника вантажовідправника покладається на постачальника у випадку коли результати спільного приймання вугілля на ТЕС будуть відрізнятись від даних постачальника на величину, що перевищує норму нестачі або допустиму похибку опробування (п.5.7.1 договору). Вартість залізничного тарифу за перевезення вугілля залізницею оплачує покупець (п.5.5 договору). Постачальник гарантує відповідність кількості і якості вугілля до умов договору; за постачання неякісного вугілля, постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця та вантажоотримувача, повязаних із постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоотримувача, переадресацію вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складування, зберіганню, реалізації вугілля та ін., п.8.3 договору).

Додатком №07\09-1 від 30.06.2009р. до договору № 02-09/2-ЕН від 05.02.2009р. сторони встановили обєм поставки у липні серпні 2009р. всього 20 000 тон/міс, вугілля марки ДГСШ 0-13ДГ 0-100 якісні характеристики вугілля та вантажовідправників: ВАТ «Стаханівська ЗФ» ст. Стаханів, ЦЗФ «Комсомольська». (а.с.18)

Відповідач з метою виконання умов Договору у липні 2009 р. відвантажив на адресу Бурштинської ТЕС ВАТ „Західенерго" вугільну продукцію марки ДГ 0-100, у вагонах: № 65701989, № 63818801, №66109976, №67652610, що підтверджується залізничною накладною № 51334224.

При прийманні вугілля за якістю на Бурштинській ТЕС було встановлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає вимогам Договору. Так, фактичний вміст вологи у вугіллі складав 15,5% проти базової вологості 8,9% та 14,0% - гранично допустимого значення, що підтверджується актом приймання вугілля від 9.07.2009р. № 5158.

Про поставку вугілля, якість якого не відповідає показникам якості узгодженими у Договорі, вантажовідправник та постачальник повідомлялися факсограмою № 259, та листом-факсограмою № 06/1993 від 10.07.2009р.

У зв'язку з надходженням вугілля із значним перевищенням встановлених договором гранично допустимих критеріїв якості, вугілля було повернуто вантажовідправнику 10.07.2009 р., що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 36408596 .

23.11.2009р. позивач звертався до ДП «Шахтоуправління» Південнодонбаське№1» з претензією № 26/10 на суму 35988 грн.36коп. (а.с.12), в якій просив на підставі п.8.11 договору № 02-09/2-ЕН від 05.02.2009р., ст.224 Господарського кодексу України відшкодувати збитки за поставку вугілля з якісними характеристиками, які не відповідають умовам договору, у розмірі 35988 грн.36коп., з яких 291,36 грн. плата за користування вагонами, 35020 грн.. провізна плата від станції Бурштин до станції Стаханов, 676,20 грн. плата за додаткові збори.

В матеріалах справи відсутня відповідь на цю претензію з боку відповідача.

В матеріалах справи міститься постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2010р. по справі № 7/818 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Західенерго» до Державного підприємства «Вугілля України», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного підприємства «Шахтоуправління» Південнодонбаське №1» про стягнення 35994,66 грн. збитків внаслідок повернення неякісного вугілля, поставленого за договором №9-02/1-П від 01.02.2007р. та додаткової угоди до нього №12-06/07 від 27.06.2007р. (а.с.28).

Зазначеною постановою встановлено факт поставки неякісного вугілля за залізничною накладною № 51334224 у вагонах № 65701989, № 63818801, №66109976, №67652610. , а також те, що внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем (ВАТ «Західенерго») понесені витрати у сумі 35988 грн.36коп., з яких 291,36 грн. плата за користування вагонами, 35020 грн.. провізна плата від станції Бурштин до станції Стаханов, 676,20 грн. плата за додаткові збори., що підтверджується квитанцією про приймання вантажу 36408596., відомостями плати за користування вагонами, накопичувальними картками для додаткових зборів

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2010р. по справі № 7/818 скасовано рішення господарського суду м.Києва від 25.02.2010р. по справі №7/818 з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю. Стягнуто з Державного підприємства «Вугілля України» на користь Відкритого акціонерного товариства «Західенерго» 35988 грн.36коп. завданих збитків , 359 грн. 94 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначене рішення набрало законної сили.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. у справі «Совтрансавто проти України» зазначено, що одним із основних елементів права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, що набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Суд враховує ,що у підтвердження збитків позивачем надані ті ж письмові докази, які були предметом дослідження у справі №7\818 Київським апеляційним господарським судом та, що при розгляді цієї справи було залучено Державне підприємство «Шахтоуправління» Південнодонбаське №1» як третю особу без самостійних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що суму збитків, а також судові витрати, стягнуті з ДП «Вугілля України» на користь ВАТ «Західенерго» постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2010р. по справі № 7\18 сплачено в межах виконавчого провадження платіжним дорученням № 21376 від 19.08.2010р. на суму 36590,60 грн. (а.с.27)

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний субєкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Статтями 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно статті 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною.

Укладений між відповідачем та позивачем договір №02-09/2-ЕН від 05.02.2009р. за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2 ст.712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Договір є обовязковим для виконання (ст.629 ЦК України).

Відповідно до умов договору №02-09/2-ЕН від 05.02.2009р. постачальник гарантує відповідність кількості і якості вугілля до умов договору; за постачання неякісного вугілля, постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця та вантажоотримувача, повязаних із постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоотримувача, переадресацію вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складування, зберіганню, реалізації вугілля та ін..

З наявної у матеріалах справи залізничної накладної №51334224 вбачається, що вантажовідправником спірного вугілля є ВАТ «Стаханівська ЗФ», яке поставило спірне вугілля на Бурштинську ТЕС ВАТ «Західенерго» у власність ДП «Вугілля України» за договором № 02-09\2-ЕН від 05.02.2009р. у рахунок договору поставки № 02-09\1-ЕН від 17.02.2009р., про що свідчить відповідна відмітка на цих накладних. Наявність зазначеної відмітки була обумовлена між позивачем і ДП «Шахтоуправління» Південнодонбаське№1» у п.3.1.5 договору, а вантажовідправник додатком № 07\09-1 від 30.06.2009р. до договору № 02-09/2-ЕН від 05.02.2009р.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди) - є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Спір між сторонами у даній справі виник стосовно обовязку відповідача відшкодувати позивачу збитки внаслідок поставки неякісного вугілля по договору поставки № 02-09/2-ЕН від 05.02.2009р.

Права і обовязки сторін, відповідальність за порушення договірних зобовязань, у тому числі у звязку з поставкою неякісної продукції, визначені договором. Матеріалами справи підтверджений факт поставки неякісної вугільної продукції. Договором передбачений обовязокпостачальника компенсувати всі витрати ТЕС, вантажоотримувача та покупця, повязані з поставкою неякісного вугілля.

Протиправність поведінки відповідача полягає у порушенні ним зобов'язань за договором, оскільки поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідало показникам, зазначеним умовами договору, наявність негативних наслідків полягає у додаткових витратах позивача, понесених у вигляді сплати ВАТ «Західенерго» витрат повязаних з поверненням вантажовідправнику не якісного вугілля.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і її наслідками полягає у тому, що внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо якості поставленого вугілля, позивач був змушений сплатити ВАТ «Західенерго» 35994,66 коп. завданих збитків.

Вина відповідача полягає у тому, що він не забезпечив поставку вугілля належної якості та даних занесених у посвідчення.

Отже, у зв'язку із поставкою вугілля, якість якого не відповідала показникам значеним в посвідченнях про якість, ДП «Вугілля України» зазнало збитків на загальну суму 35994,66 грн. збитків, сплачених позивачем на користь ВАТ «Західенерго» за постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 7/818, тому вимоги позивача в цій частині є обгрунтованими.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу судових витрат, які були сплачені ДП «Вугілля України» на користь ВАТ «Західенерго» за виконання судового рішення по справі № 7/818 суд зазначає, що судові витрати не є збитками в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України, тому позовні вимоги ДП «Вугілля України» в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про стягнення збитків 35020,80грн. у вигляді вартості залізничного тарифу, сплаченого ДП «Вугілля України» за перевезення спірної партії вугілля до Бурштинської ТЕС, то позивачем не надано жодних доказів реального понесення таких збитків у вигляді сплати постачальнику за договором вартості вугілля з урахуванням провізної плати, або будь-які інші розрахункові документи, які б підтверджували понесення збитків позивачем у зазначеній сумі.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позову у сумі 35994,66грн.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Вугілля України», м.Київ, до Державного підприємства « Шахтоуправління» Південнодонбаське №1», м. Вугледар, про стягнення 71611,40 грн збитків - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства « Шахтоуправління» Південнодонбаське №1» (85670, м.Вугледар,Донецької області ЄДРПОУ 34032208 р/р 26003301786784 у відділенні АК «Промінвестбанк» м.Мар?їнка МФО 334634) на користь Державного підприємства «Вугілля України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, ЄДРПОУ 32709929, п/р 260093016513 в АК «Промінвестбанк» м.Київ, МФО 300012) 35 994 грн. 66 коп. збитків, державне мито в сумі 359,94 грн. та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 19.01.2012р.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >