Рішення № 21202849, 23.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.01.12 р. Справа № 5006/37/3/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Гречух М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Комунального підприємства „Міська служба єдиного замовника” Горлівської міської ради, м. Горлівка, ідентифікаційний код 36178136

до Відповідача: Приватного підприємства „Артик Строй”, м. Горлівка, ідентифікаційний код 35782865

про: стягнення за договором оренди нежитлових приміщень №20370010 від 09.02.2010р. заборгованості у розмірі 2728,90 грн., пені – 31,11 грн., 3% річних – 6,01 грн., інфляційні нарахування – 1,35 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – не з’явився;

від Відповідача – не з’явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 23.01.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство „Міська служба єдиного замовника” Горлівської міської ради, м. Горлівка (далі – Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства „Артик Строй”, м. Горлівка (далі – Відповідач) про стягнення за договором оренди нежитлових приміщень №20370010 від 09.02.2010р. заборгованості у розмірі 2728,90 грн., пені – 31,11 грн., 3% річних – 6,01 грн., інфляційні нарахування – 1,35 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором оренди нежитлових приміщень №20370010 від 09.02.2010р. з орендної плати за додатковою угодою від 23.03.2010р. за період з липня 2011р. по жовтень 2011р. включно, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляції.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди нежитлових приміщень №20370010 від 09.02.2010р. з додатковими угодами, акти приймання - передачі майна, акти-рахунки, претензію, рішення виконкому Горлівської міської ради №99 від 09.02.2010р., №301 від 16.03.2010р. і №858 від 04.08.2010р.; розрахунок розміру позовних вимог та провоустановчі документи, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.ст. 525, 526, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

На виконання ухвали суду Позивачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.41-45) та заява від 17.01.2012р. (а.с.39) про неможливість явки у судове засідання представника через участь в іншому засіданні.

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з’явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.а.с.36-37), достовірність яких (відомостей) презюмується ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, що вважається належним повідомленням про судовий розгляд за змістом приписів ч.1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін та ненадання Відповідачем певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Дійсно, Відповідачеві було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання Відповідача здійснювати свої процесуальні права.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

09.02.2010р. між Виконкомом Горлівської міської ради (Орендодавець) та Приватним підприємством „Артик Строй” (Орендар) був укладений договір оренди нежитлових приміщень (далі – договір оренди) №20370010 (а.с.а.с.20-22), згідно п.п. 1.1., 1.2. 7.1 якого Орендодавець на підставі рішення виконкому №98 від 09.02.2010р. передає, а Орендар приймає в оренду нежитлове приміщення під статутну діяльність, загальною площею 342,5 кв.м., загальною вартістю 386 374 грн. станом на 31.12.2009р., що розташоване за адресою: м. Горлівка, пр. Перемоги, 162, під статутну діяльність на період до 07.02.2013р.

Положеннями розділу 3 договору сторонами визначені зобов’язання щодо здійснення орендних платежів, а саме:

- орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Горлівка або за результатами конкурсу на право оренди нежитлових приміщень і складає 2359,97грн. станом на 31.01.2010р. з щомісячним інфляційним коригуванням. Орендар самостійно щомісячно перераховує орендну плату та вносить її на рахунок орендодавця без додаткового повідомлення (п.3.1.);

- встановлену в п.3.1. орендну плату Орендар зобов’язаний вносити шляхом перерахування на розрахунковий рахунок до 20 числа місяця, наступного за звітним (п.3.2.), а згідно п. 3.4. договору за прострочення орендної плати Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожне прострочення платежів.

На виконання рішення виконкому №99 від 09.02.2011р. (а.с.17) 23.03.2010р. між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткову угоду (а.с.22), якою Позивача визначено орендодавцем і отримувачем орендних платежів та зменшено орендну плату з 01.03.2010р. до 1 202,36 грн. на місяць, в т.ч. ПДВ 200,39 грн. В день укладання цієї додаткової угоди був складений акт прийому-передачі обєкту оренди. (а.с.24)

04.08.2010р. Позивач та Відповідач на підставі рішення №858 від 04.08.2010р.(а.с.26) у зв’язку із передачею частини обєкту оренди в суборенду уклали додаткову угоду (а.с.23), якою встановили розмір орендної плати на 1216,01 грн. разом з ПДВ на місяць.

Задля забезпечення виконання грошових зобов’язань Позивачем складалися акти – рахунки (а.с.а.с.27-31) відносно періоду оренди з липня по жовтень 2011р. на загальну суму 2728,9грн., що містять відмітку про отримання, через несплату яких Позивач 15.11.2011р. звернувся з претензією №508 (а.с.32) з вимогою про сплатою вказаної заборгованості і нарахованої пені в сумі 267,61 грн.

У зв’язку із незадоволенням претензійних вимог Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом з вимогами про стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 2728,90 грн. за період з 01.07.2011р. по 31.10.2011р., на яку додатково нарахував інфляційну індексацію в розмірі 1,35 грн. та 3% річних в розмірі 6,01 грн. та пеню – 31,11 грн., на примусовому стягненні яких у сукупності із заборгованістю наполягає Позивач.

Відповідач своєї позиції до відома суду не довів та процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, але підписав без зауважень складений на вимогу суду Позивачем акт звірення розрахунків станом на 10.01.2012р. (а.с.42), яким підтвердив існування заборгованості у стягуваному розмірі.

Як вбачається з наданої довідки №68 від 17.01.2012р.(а.с.43) за підписом керівника і головного бухгалтера Позивача, заявлена до стягнення сума заборгованості після порушення провадження у справі не погашена.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених позовних вимог, оскільки їх об’єднання цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України – вимоги є однорідними, пов’язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов’язань за договором оренди).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов’язань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді сплати пені, 3% річних та інфляційної індексації.

Враховуючи статус сторін та об’єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) щодо визначеного у позовній заяві періоду, регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та умовами договору про оренду нежилих приміщень №20370010 від 09.02.2010р. (за наступними змінами).

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм діючий між Позивачем та Відповідачем у визначеній в позовній заяві період нарахування стягуваних сум договір про оренду нежитлових приміщень №20370010 від 09.02.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення в межах визначеного Заявником період стягнення від виконання обов’язку із здійснення платежу з орендної плати до 20 числа наступного місяця за звітним відповідно до умов п. 3.2 договору про оренду нежитлових приміщень №20370010 від 09.02.2010р.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надав, внаслідок невиконання грошових зобов’язань за період з липня по жовтень 2011р. включно утворилась та має місце заборгованість за договором про оренду нежилих приміщень №20370010 від 09.02.2010р. в розмірі 2728,90 грн.

Таке невиконання грошових зобов’язань кваліфікується судом як їх порушення згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, а також 3% річних та інфляційну індексацію, нараховані на заборгованість, за весь час її прострочення.

Крім того, ст. 611 Цивільного кодексу України визначає одним з наслідків, встановлених законом або договором, порушення зобов’язання сплату неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 3.4. договору про оренду нежилих приміщень №20370010 від 09.02.2010р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину про забезпечення виконання зобов’язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З урахуванням викладеного, суд перевіривши відповідність наданих Позивачем розрахунків (а.с.а.с.5-7) умовам договору і встановленим обставинам за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про можливість стягнення з Відповідача на користь Позивача:

- заборгованості в розмірі 2728,9грн.;

- пені в сумі 31,11 грн.;

- 3% річних в сумі 6,01 грн. та інфляційної індексації в сумі 1,35 грн.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані із сплатою судового збору стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства „Міська служба єдиного замовника” Горлівської міської ради, м. Горлівка (ідентифікаційний код 36178136) до Приватного підприємства „Артик Строй”, м. Горлівка (ідентифікаційний код 35782865) про стягнення за договором оренди нежитлових приміщень №20370010 від 09.02.2010р. заборгованості у розмірі 2728,90 грн., пені – 31,11 грн., 3% річних – 6,01 грн., інфляційні нарахування – 1,35 грн., задовольнити у повному обсязі

2. Стягнути з Приватного підприємства „Артик Строй”, м. Горлівка (ідентифікаційний код 35782865) на користь Комунального підприємства „Міська служба єдиного замовника” Горлівської міської ради, м. Горлівка (ідентифікаційний код 36178136) заборгованість за договором оренди нежитлових приміщень №20370010 від 09.02.2010р. у розмірі 2728,90 грн., пеню – 31,11 грн., 3% річних – 6,01 грн. та інфляційну індексацію – 1,35 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Артик Строй”, м. Горлівка (ідентифікаційний код 35782865) на користь Комунального підприємства „Міська служба єдиного замовника” Горлівської міської ради, м. Горлівка (ідентифікаційний код 36178136) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1411,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 23.01.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.01.2012р.

< Список > Попков Д.О.

< Список > < Довідник >

< Список > < Довідник >

< Текст >