Рішення № 21202794, 11.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.01.12 р. Справа № 24/252

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання ДЧяковій Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м.Горлівка

до відповідача: Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк

про: стягнення 148667,23 грн..

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір. № 275-12«Д» від 28.12.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 за довір. № юр/5976 від 30.12.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства «Донецьктепло-комуненерго» про стягнення 148667,23 грн. боргу за договором № 31 від 01.11.2005р., з яких 3% річних від суми боргу за реактивну електричну енергію за жовтень 2010, лютий 2011р. та активну електричну енергію за жовтень-листопад 2010р. у розмірі 424,06 грн., інфляційні нарахування у розмірі 265,61 та пеню за несвоєчасне виконання по сплаті активної та реактивної електроенергії у розмірі 2190,98 грн., а також донараховані на суму заборгованості, стягнуту за рішеннями господарського суду Донецької області у справі № 16/183 від 17.07.2007р.р., по справі № 7/111 від 06.08.2008р., по справі №7/79 від 17.06.2009р., по справі №38/272 від 04.11.2009р., по справі №38/155 від 26.08.2010р., по справі №7/18 від 23.03.2011р., по справі №7/71 від 23.05.2011р. три відсотки річних у загальному розмірі 31608,21 грн., інфляційні у загальному розмірі 94937,00 грн., пеню у загальному розмірі 19241,37 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст. 174, 193, 231-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 625 Цивільного кодексу України, Правилами користування електричною енергією.

На підтвердження позовних вимог надано суду копію договору на постачання електроенергії №31 від 01.11.2005р. з додатками та додатковими угодами, копії актів приймання-передачі електроенергії та рахунки за жовтень, листопад 2010р. та лютий 2011р., копії довіреностей відповідача на фіксування показів засобів обліку та підписання відповідних актів, копії рішень господарського суду Донецької області у справі № 16/183 від 17.07.2007р.р., по справі № 7/111 від 06.08.2008р., по справі №7/79 від 17.06.2009р., по справі №38/272 від 04.11.2009р., по справі №38/155 від 26.08.2010р., по справі №7/18 від 23.03.2011р., по справі №7/71 від 23.05.2011р., розрахунок позовних вимог, банківські виписки, акти звіряння розрахунків та статутні документи підприємства.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що позивачем при розрахунку 3% річних, інфляційних та пені за порушення грошових зобовязань за спожиту електроенергію у листопаді 2010р. та лютому 2011р., не враховано оплату реактивної електроенергії і не вірно визначено період прострочки. Також відповідач вважає, що позивачем безпідставно обєднано позовні вимоги, які не є однорідними; нарахування сум трьох процентів річних, інфляційних та пені суперечить меті Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств ПЕК», тому просить відмовити в задоволенні позову в частині 3% річних та інфляційних. Також посилається на тяжкий фінансовий стан підприємства та просить зменшити суму стягуваної пені на 50% .

На підтвердження заперечень відповідач надав суду копію балансу станом на 01.10.2011р., звіт про фінансові результати за 9 місяців 2011р., витяги з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого та рухомого майна, довідку ВДВС Ворошиловського РУЮ м. Донецька щодо кількості відкритих виконавчих проваджень, копію виписки з Реєстру підприємств ПЕК, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», статутні документи.

Розгляд справи відкладався згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач в судовому засіданні, що відбулось 11.01.2012р., підтримав доводи позовної заяви, наполягає на його задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні підтримав заперечення проти позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне:

До приведення статутних документів у відповідність з Законом України «Про акціонерні товариства» позивач мав назву Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго», про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго».

Як вбачається, 01.11.2005р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 31 (т.1 а.с.9), за умовами якого постачальник зобовязався постачати електричну енергію споживачу як різновид товарної продукції в межах 497,5 кВт приєднаної потужності, а споживач зобовязався оплачувати постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невідємними частинами.

Згідно пунктів 2.2.3, 2.2.4 відповідач зобовязався оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №5 «Порядок розрахунків за спожиту електроенергію», №6 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та №10 (10а) «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії»

За внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3, 2.2.4, з порушенням термінів визначених додатком №5 «Порядок розрахунків за електроенергію» сторони встановили відповідальність у вигляді пені. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати (п.4.2.1 договору)

Пунктом 7 додатку №5 «Порядок розрахунків» до договору встановлено, що оплата отриманого позивачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 банківських днів (а.с.18).

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобовязання з постачання електричної енергії виконував належним чином, а відповідач електроенергію отримував, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти прийому-передачі товарної продукції (електроенергії) за жовтень 2010р., листопад 2010р. та лютий 2011 рік, підписані обома сторонами без зауважень. Також позивач надавав відповідачу відповідні рахунки на оплату спожитої у жовтні 2010р. активної електроенергії на суму 85504,97 грн., за реактивну електроенергію спожиту у жовтні 2010р. на суму 2146,37 грн., за активну електроенергію спожиту у листопаді 2010р. на суму 202781,33 грн., за реактивну електроенергію спожиту у листопаді 2010р. на суму 4443,39 грн., за спожиту у лютому 2011р. реактивну електроенергію на суму 6717,22 грн., які отримані особисто представником відповідача за довіреністю згідно відміток на цих рахунках (т.1 а.с.24-34)

За поясненнями позивача, відповідач не своєчасно виконав свої зобовязання зі сплати спожитої у жовтні листопаді 2011р. активної та реактивної електроенергії та реактивної електроенергії за лютий 2011р., на підтвердження чого надав банківські виписки (т.1 а.с.132-160, т.2 а.с.1-10), що зумовило нарахування на суму боргу за кожним рахунком та предявлення до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 424,06 грн., інфляційних в сумі 265,61 грн. та пеню 2190,98 грн. (а.с.37-38).

Відповідач факт порушення строків розрахунків належними доказами не спростував.

За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обовязковим до виконання.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем послуг з енергопостачання та отримання цих послуг відповідачем, зокрема у жовтні-листопаді 2010р. та лютому 2011р., а також факт порушення відповідачем строків розрахунків за договором, що також не заперечується останнім, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних є обгрунтованими.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 2.3.5 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію» споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатами перевірки наданого позивачем розрахунку 3% річних, інфляційних та пені (т.1 а.с.37-38) за допомогою програмного комплексу «Законодавство», суд дійшов висновку, що предявлені до стягнення суми 3% річних, пені та інфляційних нараховані позивачем арифметично вірно, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а саме підлягають стягненню з відповідача 3 % річних у сумі 424,06 грн., інфляційні у розмірі 265,61 грн. та пеня у розмірі 2190,98 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних та пені за рішеннями господарського суду Донецької області у справі № 16/183 від 17.07.2007р., по справі № 7/111 від 06.08.2008р., по справі №7/79 від 17.06.2009р., по справі №38/272 від 04.11.2009р., по справі №38/155 від 26.08.2010р., по справі №7/18 від 23.03.2011р., по справі №7/71 від 23.05.2011р. суд виходить з наступного.

Як вбачається, рішенням господарського суду у справі № 16/183 від 17.07.2007р. стягнуто з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за спожиту згідно договору №31 від 01.11.2005р. активну електроенергію у розмірі 31474,58 грн., ПДВ на активну електроенергію 6294,91 грн., заборгованість за реактивну електроенергію у сумі 6547,68 грн., та ПДВ на реактивну електроенергію 1309,53 грн., збитки від інфляції у сумі 218,09 грн., 3 % річних 317,45 грн. та судові витрати (а.с.39-41)

Рішенням господарського суду від 06.08.2008р. по справі №7/111 стягнуто з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за спожиту за договором №31 від 01.11.2005р. у грудні 2007р. та квітні 2008р. електроенергію в сумі 109470,73 грн., збитки від інфляції у сумі 3622,93 грн., 3 % річних 710,53 грн., пені 4000 грн. та судові витрати (а.с.42-44)

Рішенням господарського суду від 17.06.2009р. по справі № 7/79 стягнуто з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за спожиту у грудні 2008р. - лютому 2009р. активну електроенергію у сумі 86662,18 грн., збитки від інфляції у сумі 5427,38 грн., 3 % річних 1458,53 грн., пеню 10400,43 грн. та судові витрати (а.с.45-48)

Рішенням господарського суду від 04.11.2009р. по справі № 38/272 стягнуто з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за спожиту в березні, квітні 2009р. активну електроенергію в сумі 249,443,89 грн., за реактивну електроенергію в сумі 481,17 грн., збитки від інфляції у сумі 5388,11 грн., 3 % річних 3280,48 грн., пеню 24439,64 грн. та судові витрати (а.с.49-51)

Рішенням господарського суду від 26.08.2010р. по справі № 38/155 стягнуто з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за спожиту у грудні 2009р. активну електроенергію в сумі 210447,79 грн., за реактивну електроенергію за жовтень, грудень 2009р. у сумі 4377,61 грн., збитки від інфляції у сумі 10108,39 грн., 3 % річних 3181,00 грн., пеню 16649,28 грн. та судові витрати (а.с.52-54)

Рішенням господарського суду від 23.03.2011р. по справі № 7/18 стягнуто з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» 3 % річних у сумі 287,60 грн., інфляційні у сумі 71,50 грн. та пеню у сумі 1961,35 грн. за прострочення сплати рахунків за спожиту електроенергію за січень-квітень 2010р.; суму за перевищення договірних величин електроспоживання у розмірі 23920,13 грн.; 3% річних у сумі 2207,10 грн. та інфляційні у сумі 8807,83 грн. за несплату боргу, стягнутого рішенням суду від 26.08.2010р. №38/155 та судові витрати (а.с.55-58)

Рішенням господарського суду від 23.05.2011р. по справі № 7/71 стягнуто з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 315396,74 грн., за реактивну електроенергію у сумі 15574,52 грн., збитки від інфляції у сумі 5169,46 грн., 3% річних 1 199,99 грн., пеню 4595,95 грн. та судові витрати (а.с.59-60)

Зазначені судові рішення набрали законної сили.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти встановлені рішеннями господарського суду Донецької області у справі № 16/183 від 17.07.2007р., по справі № 7/111 від 06.08.2008р., по справі №7/79 від 17.06.2009р., по справі №38/272 від 04.11.2009р., по справі №38/155 від 26.08.2010р., по справі №7/18 від 23.03.2011р., по справі №7/71 від 23.05.2011р. мають преюдиціальних характер при вирішенні справи №24/252.

Підстави припинення зобовязання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобовязання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обовязки сторін зобовязання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобовязальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України.

Матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості, яка виникла за договором №31 від 01.11.2005р. та стягнута за вище переліченими судовими рішеннями. Такі обставини не спростовує і відповідач.

Як вбачається, позивач нарахував на суму боргу з активної електроенергії, стягнуту рішенням господарського суду Донецької області від 17.07.2007р. по справі №16/183, 3% річних у розмірі 1617,39грн. за період з 01.11.08р. до 31.10.11р., інфляційних нарахувань на суму 6219,83 грн. за період з грудня 2008р. по червень 2011р.

На суму основного боргу з активної електроенергії, стягнуту рішенням господарського суду Донецької області від 06.08.2008р. по справі № 7/111, позивач донарахував відповідачу 3% річних у розмірі 9825,57 грн. за період з 01.11.08р. до 31.10.11р., інфляційні на суму 39034,64 грн. за період з листопада 2008р. до червень 2011р.

На суму основного боргу з активної електроенергії, стягнуту рішенням господарського суду Донецької області від 17.06.2009 р. по справі № 7/79, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 6168,46 грн. за період з 18.06.2009р. по 31.10.2011р.; інфляційні на суму 17254,62 грн. за період з вересня 2009р. по червень 2011р.

На суму боргу за активну електроенергію та реактивну електроенергію, стягнуту рішенням господарського суду Донецької області від 04.11.2009р. по справі № 38/272, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 955,50 грн. за період з 05.11.2009 по 22.09.2011, інфляційних на суму 1274,05 грн. за період грудня 2009р. по червень 2011р.

На суму боргу за активну електроенергію та реактивну електроенергію, стягнуту рішенням господарського суду Донецької області від 04.11.2009р. по справі № 38/272, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 955,50 грн. за період з 05.11.2009 по 22.09.2011, інфляційних на суму 1274,05 грн. за період грудня 2009р. по червень 2011р.

На суму боргу з активної електроенергії, стягнутого рішеннями господарського суду Донецької області від 26.08.2010р. по справі №38/155 з врахуванням 3% річних та інфляційних, стягнутих рішенням господарського суду від 23.03.2011р. по справі №7/18, позивач донарахував відповідачу 3% річних у розмірі 6430,75 грн. за період з 01.11.2010р. по 31.10.2011р. та інфляційні на суму 17862,51 грн. за період жовтень 2010р. по червень 2011р.

На суму боргу за активну електроенергію та реактивну електроенергію, стягнуту рішенням господарського суду Донецької області від 23.05.2011р. по справі №7/71, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 6610,54 грн. за період з 05.03.2011 по 31.10.2011, інфляційних на суму 13291,35 грн. за період з березня по червень 2011р. та пеню у розмірі 19241,37 грн. за період з 01.03.2011р. по 03.08.2011р.

Відповідно до вимог ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Підстава позову - це фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Об'єднання позовів дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Вимоги про стягнення нарахованих сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, незалежно від періоду їх виникнення випливають з одного договору № 31 від 01.11.05р, укладеного між позивачем і відповідачем, тому судом відхиляються твердження Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» щодо порушення позивачем правил обєднання позовних вимог.

Перевіривши за допомогою програмного комплексу «Законодавство» наданий позивачем розрахунок 3% річних, інфляційних та пені, нараховані на заборгованість за договором за №31 від 01.11.2005р. і стягнуту рішеннями господарського суду Донецької області у справі № 16/183 від 17.07.2007р., по справі № 7/111 від 06.08.2008р., по справі №7/79 від 17.06.2009р., по справі №38/272 від 04.11.2009р., по справі №38/155 від 26.08.2010р. та по справі №7/18 від 23.03.2011р., по справі №7/71 від 23.05.2011р., господарський суд вважає цей розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним.

Щодо клопотання ОКП «Донецьктеплокомуненерго» про зменшення розміру пені на 50% суд виходить з наступного.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у окремих випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, враховуючи ступінь виконання зобовязання боржником, а також те, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про те, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені є обґрунтованим, відповідач довів суду винятковість випадку, і тому, суд врахувавши фінансовий стан обох сторін задовольняє клопотання відповідача частково та зменшує розмір пені на 20%. Отже сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 17145,88 грн. Судові витрати в цій частині позовних вимог покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м. Горлівка, до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк, про стягнення 148667,23 грн. задовольнити частково.

Зменшити розмір пені на 20%.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131179, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання відокремленого підрозділу Донецьких західних ЕМ для Докучаєвського РЕМ №26002303751417 в Безбалансовому відділенні „Докучаєвське” філії Головне управління ПАТ «Промінвестбанк» в Донецькій області, МФО 334635) три відсотки річних у сумі 32032,27грн., інфляційні 95202,61 грн., пеню 17145,88 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, п/р № 26001307550283 у філії Центрально-Міського відділення ПАТ «Промінвестбанк» м.Горлівка, МФО 334464) витрати на сплату державного мита у сумі 1487,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.01.2012р.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >