Рішення № 21202443, 11.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.01.12 р. Справа № 24/266

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання Д»яковій Ю.Ю.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка

до відповідача: Громадського благодійного фонду „Сприяння і допомоги органам судової та виконавчої влади”, м. Донецьк

про: стягнення 9985,44 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. за довір. №275-12”Д” від 28.12.11

від відповідача: не зявились

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Громадського благодійного фонду «Сприяння і допомоги органам судової та виконавчої влади» про стягнення 9985,44 грн., з яких 2747,39 грн. 3% річних, 7238,05 грн. інфляційні.

Нормативно свої вимоги обґрунтовує ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст. 20, 174, 193, 231-232, ст.ст. 3, 11,16, 258, 625 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надав суду копію договору про постачання електроенергії від 15.11.2006р. №5744 з додатком №5 (порядок розрахунків), копію рішення №20/43 від 12.05.2009р., розрахунок трьох процентів річних та інфляційних, копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства.

В судовому засіданні, що відбулось 11.01.2012 р., позивач доводи позовних вимог підтримав, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, письмового відзиву не надав, про причини неявки суд не повідомив.

За приписами статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що ухвали суду від 31.10.2011р., 12.12.2011р., від 26.12.2011р. направлені відповідачу за адресою, зазначеною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, але правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» до приведення своєї організаційно-правової форми відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» мало найменування Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго». Факт зміни найменування позивача підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.

Як вбачається, 15.11.2006р. між позивачем як електропостачальною організацією та відповідачем як споживачем укладено договір на користування електричною енергією №5744. за умовами якого позивач зобовязався продавати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 50,0 кВт, а відповідач оплачувати вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

В порушення умов договору, вимог Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобовязання, щодо оплати виставлених рахунків виконував несвоєчасно, що призвело до виникнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 35673,70 грн., та реактивну електроенергію в сумі 1385,93 грн. та зумовило звернення ВАТ „Донецькобленерго” з відповідним позовом до суду.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.05.2009р. по справі №20/43 задоволено позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” та стягнуто з Громадського благодійного фонду „Сприяння і допомоги органам судової та виконавчої влади” - 35673,70 грн. заборгованості за активну електроенергію та 1385,93 грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 264,10 грн. пені, 32,89 грн. 3% річних, 98,99 грн. суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 375, 00 грн. - витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначене рішення набрало законної сили.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти встановлені рішенням господарського суду Донецької області у справі №20/43 мають преюдиціальне значення при вирішення справи №24/266.

За поясненнями позивача, до теперішнього часу відповідач заборгованість зі сплати активної та реактивної електричної енергії у розмірі, визначеному рішенням господарського суду Донецької області у справі №20/43 не сплатив.

Підстави припинення зобовязання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобовязання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обовязки сторін зобовязання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції і відсотків річних є способом захисту його майнового права і інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів і отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, що підлягали сплаті кредитору у певний термін.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобовязальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України.

Позивач нарахував відповідачу на суму боргу 3% річних за період з 13.05.2009р. по 31.10.2011р. у розмірі 2 747, 39 грн. та інфляційні за період з 13.05.2009р. по 31.10.2011р. у розмірі 7238,05 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних за допомогою програмного комплексу «Законодавство», господарський суд вважає цей розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі, визначеному позивачем, а саме 3 % річних 2 747, 39 грн. та інфляційні 7238,05 грн.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач не спростував належними доказами тверджень позивача, тому позовні вимоги ПАТ „Донецькобленерго” є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м.Горлівка, до Громадського благодійного фонду „Сприяння і допомоги органам судової та виконавчої влади”, м.Донецьк, про стягнення 9985,44 грн. - задовольнити.

Стягнути з Громадського благодійного фонду „Сприяння і допомоги органам судової та виконавчої влади” (83060, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 143, ЄДРПОУ 25953190) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131469 на п/р відокремленого підрозділу Донецьких електричних мереж №26007044187000 у АКІБ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005) 3% річних в сумі 2747,39 грн., інфляційні 7 238,05 грн., витрати на сплату державного мита у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.01.2012р.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >