Рішення № 21202366, 19.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.01.12 р. Справа № 9/56

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Лутугинського державного науково - виробничого валкового комбінату, м.Лутугіне

до відповідача Закритого акціонерного товариства „Донецька вуглепереробляюча група”, м.Донецьк

про стягнення 40272643грн.54коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довірен. від 29.12.2011р. № 180/133

від відповідача : не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Лутугинський державний науково - виробничий валковий комбінат, м.Лутугіне (далі позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до господарського суду Донецької області, в якому просить стягнути з Закритого акціонерного товариства „Донецька вуглепереробляюча група”, м.Донецьк (далі відповідач) суму в розмірі 40272 643грн.54коп., що складається з суми основного боргу в розмірі 30109000грн.00коп., інфляційні нарахування в розмірі 8129430грн.00коп., 3% річних у розмірі 2034213грн.54коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобовязання щодо своєчасної та повної оплати отриманих на підставі договору купівлі продажу № Б48/1410/018 від 14.10.2008р. цінних паперів, у звяку з чим у відповідача виникла заборгованість за отриманні цінні папери в розмірі 30109000грн.00коп., яка і заявлена позивачем до стягнення.

Ухвалою від 22.03.2011р. судом (суддя Марченко О.А.) порушено провадження по справі, призначено до розгляду на 06.04.2011р., сторони зобовязані надати документи та вчинити певні дії.

Ухвалою від 06.04.2011р. суд, задовольняючи клопотання відповідача, зупинив провадження по справі № 9/56 до завершення розгляду повязаної справи №9/64пд за позовом Закритого акціонерного товариства „Донецька вуглепереробляюча група”, м.Донецьк до відповідача 1, Лутугинського державного науково - виробничого валкового комбінату м.Лутугіне та до відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „АДА - Брок”, м.Донецьк про визнання договору купівліпродажу цінних паперів №Б48/1410/018 від 14.10.2008р. недійсним.

Розпорядженням голови господарського суду від 20.07.2011р. справа № 9/56 передана на повторний автоматичний розподіл.

Автоматичним розподілом судових справ, згідно з Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням ради суддів від 26.11.2010р. № 30 для розгляду справи № 9/56 призначено суддю Макарову Ю.В.

Ухвалою від 05.12.2011р. суд поновив провадження по справі та призначив до розгляду на 22.12.2011р., оскільки обставини, що зумовили зупинення провадження по справі № 9/56 усунені, позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Донецька вуглепереробляюча група” по справі № 9/64пд рішенням господарського суду Донецької області від 07.06.2011р. залишені без задоволення.

У звязку з неявкою відповідача та з метою надання відповідачу права на захист, справа слуханням відкладалась на 19.01.2012р., але відповідач своїх представників у судові засідання не направив, про поважність причин відсутності суд не повідомлений.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання. Вся кореспонденція направлялася відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але кореспонденція повернулася за відсутністю адресату.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Під час судових засідань представник позивача підтримав позицію, викладену письмово, у судовому засіданні 19.01.2012р. повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної правової позиції по суті спору.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка відповідача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.

Вислухавши під час судових засідань представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) 14.10.2008р. був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів Б48/1410/018, згідно з яким продавець зобовязується передати, а покупець прийняти та оплатити наступні цінні папери: акції прості іменні, емітентом яких є ВАТ „ВО „Нафтохімія”, 33343722, номінальною вартістю 0,25грн., кількістю 3175055шт., курсова вартість пакету цінних паперів становить 3507000грн.00коп. та акції прості іменні, емітентом яких є ВАТ „Центрметалургкоксохім”, 33302602, номінальною вартістю 0,25грн., кількістю 23802900шт., курсова вартість пакету цінних паперів становить 26602000грн.00коп.

Відповідно п. 1.2 договору загальна сума угоди становить 30109000грн.00коп.

Згідно п. 2.1 договору покупець зобовязаний на протязі 3-х банківських днів з дня зарахування ЦП на рахунок покупця, сплатити на банківський рахунок продавця загальну суму договору, вказану в п. 1.2 даного договору.

Відповідно п. 8.2 договору цей договір набуває чинності з дати підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе згідно договору зобовязань.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за актом приймання передачі цінних паперів передав, а відповідач прийняв цінні папери, узгоджені сторонами в п. 1.1 договору купівлі продажу, однак стверджує, що станом на час розгляду справи відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобовязання за договором, не вчинив жодних дій, спрямованих на врегулювання спору, сума заборгованості в розмірі 30109000грн.00коп. за отримані цінні папери не сплачена.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов наступних висновків:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 30109000грн.00коп., інфляційних нарахувань в сумі 8129430грн.00коп., 3% річних у сумі 2034213грн.54коп., у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі продажу цінних паперів № Б48/1410/018 від 14.10.2008р. Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обовязків, визначених ним та за своєю правовою природою містить усі необхідні та істотні умови договору купівліпродажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів позивач за актом приймання передачі від 14.10.2008р. передав відповідачу цінні папери 23802900шт загальною вартістю 30109000грн.00коп., а останній прийняв їх, у звязку з чим набув обовязок оплатити отримане.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 530 ЦК якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони п. 2.1 договору визначили обовязок покупця сплатити на банківський рахунок продавця загальну суму договору - 30109000грн.00коп. на протязі 3-х банківських днів з дня зарахування цінних паперів на рахунок покупця.

Як вбачається із наявної в матеріалах банківської виписки про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 003161 за період з 01.10.2008р. по 31.10.2008р. цінні папери в кількості 3175055шт та 23802900шт та були зараховані на рахунок відповідача 27.10.2008р.

Враховуючи вищевикладене строк оплати отриманих цінних паперів наступив 30.10.2008р., а вже з 31.10.2008р. почалося прострочення виконання грошового зобовязання.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позивач виконав свої зобовязання у відповідності з умовами договору № Б48/1410/018 від 14.10.2008р.

Відповідно до довідки Лутугинського державного науково - виробничого валкового комбінату, м.Лутугіне за підписом генерального директора та головного бухгалтера № 180/531 станом на 21.12.2011р. заборгованість відповідача на користь позивача становить 30109000грн.00коп.

Доказів погашення боргу в сумі 30109000грн.00коп. суду не представлені, у звязку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобовязання відповідача всупереч нормам законодавства та умов договору перед позивачем залишилося невиконаним, в результаті чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання грошового зобовязання відповідачем щодо оплати вартості отриманих цінних паперів, позивачем нараховані 3% річних в сумі 2034213грн.54коп. за період з 31.10.2008р. по 31.01.2011р. та індекс інфляції у розмірі 8129430грн.00коп. за період з 01.11.2008р. по 31.12.2010р. на суму боргу 30109000грн.00коп.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині інфляційних витрат та 3% річних за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавство”, з урахуванням Рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р, встановив, що заявлена позивачем сума 3% річних у розмірі 2034213грн.54коп. не перевищує розмір, який може бути нарахований за заявлений період, а отже, підлягає стягненню з відповідача у заявленому розмірі (враховуючи межі позовних вимог), заявлена позивачем сума індексу інфляції 8129430грн.00коп. перевищує розмір, який може бути нарахований за заявлений період, внаслідок чого задоволенню підлягає сума індексу інфляції у розмірі 8121844грн.03коп., у звязку з чим суд відмовляє в частині позовних вимог щодо стягнення індексу інфляції у розмірі 7585грн.97коп.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при частковому задоволенні позовних вимог покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Лутугинського державного науково - виробничого валкового комбінату, м.Лутугіне до Закритого акціонерного товариства „Донецька вуглепереробляюча група”, м.Донецьк про стягнення суми основного боргу в розмірі 30109000грн.00коп., інфляційні нарахування в розмірі 8129430грн.00коп., 3% річних у розмірі 2034213грн.54коп.- задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Донецька вуглепереробляюча група” (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Постишева, будинок 60, код ЄДРПОУ 32397850) на користь Лутугинського державного науково - виробничого валкового комбінату (юридична адреса: 92000, Луганська обл., м. Лутугине, вул. Заводська, будинок 2, код ЄДРПОУ 00187369) суму основного боргу в розмірі 30109000грн.00коп., інфляційні нарахування в сумі 8121844грн.03коп., 3% річних у сумі 2034213грн.54коп., витрати на оплату державного мита в сумі 25495грн. 20коп., інформаційно технічного забезпечення судового процесу в сумі 235грн.96коп.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань у сумі 7585грн.97коп. відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 19.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 23.01.2012р.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >