Рішення № 21202234, 17.01.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.12р. Справа № 1/5005/15342/2011

За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 4 900 грн. 00 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, дов. №1515 від 29.12.2011 р.;

від відповідача: не з`явився..

Суть спору :

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровський електротранспорт" звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги у розмірі 4 900 грн. 00 коп., за умовами договору зберігання №84 від 01.10.2008р.

Відповідач явку свого повноважного представника в призначені судові засідання не забезпечив. Надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки позивачем не доведений факт наявності у відповідач заборгованості за спірним договором. Вказує, що майно за договором зберігання повернуто йому 01.11.08р. згідно двостороннього акту прийому-передачі від 01.11.08р., а доданий до позову позивачем акт прийому-передачі від 31.12.08р. відповідачем не підписувався, й не містить його печатки; рахунки, виставлені відповідачу до сплати за послуги зберігання у листопаді та грудні 2008р. не містять посилання на номер та дату спірного договору. Просив в позові відмовити.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, приєднані до матеріалів справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

20.12.11р. на адресу суду надійшло клопотання відповідача про призначення судової експертизи оригіналу акту прийому-передачі від 31.12.08р., яке залишене судом без задоволення, як необґрунтоване.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.10.2008 року між позивачем (зберігач) та відповідачем (поклажодавець) укладений договір зберігання № 84 (надалі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язується зберігати та повернути збережене майно (обладнання для виробництва пінобетонних блоків), яке передане відповідачем, а відповідач зобов'язується оплачувати послуги на умова, передбачених Договором (п. п. 1.1, 2.1, 4.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору термін зберігання складає три місяці з 01.10.08р. по 31.12.08р.

За зберігання майна відповідач сплачує позивачу в такому порядку, розмірах та термінах: оплата становить 2450 грн. 00 коп. в місяць (що узгоджено сторонами в протоколі погодження вартості зберігання товару, який є Додатком № 1 до Договору); загальна вартість за період зберігання дорівнює 7350 грн. 00 коп.; оплата повинна бути внесена зберігачу до 20 числа поточного місяця (п. 4.1 Договору).

На виконання умов Договору відповідач надав, а позивач прийняв майно - обладнання для виробництва пінобетонних блоків у кількості 25 одиниць загальною вартістю 85000 грн. 00 коп., про сторонами складений акт прийому-передачі від 01.10.2008р.

Згідно акту приймання-передачі від 31.12.08р. позивач передав, а відповідач прийняв майно - обладнання для виробництва пінобетонних блоків у кількості 25 одиниць загальною вартістю 85000 грн. 00 коп.

Відповідач свої зобовязання з повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг виконав частково, сплативши вартість наданих позивачем послуг у жовтні 2008р. в сумі 2450 грн. 00 коп., у звязку з чим у нього виникла заборгованість за послуги зберігання, надані позивачем у листопаді та грудні 2008 року в сумі 4900 грн. 00 коп.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором з додатками, копіями актів прийому-передачі до договору зберігання, рахунками позивача тощо.

Відповідач доказів погашення спірної заборгованості суду на час розгляду справи не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного Договору зберігання, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих майново-господарських відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, цивільні (господарські) зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписам ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За умовами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором зберігання №84 від 01.10.2008р. майново-господарські зобовязання перед позивачем з оплати наданих послуг зберігання, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 4 900грн. 00 коп. боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача судом відхиляються, як такі, щ не підтверджені належними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт" (49038, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, б. 119а, код ЄДРПОУ 32616520) 4 900 грн. 00 коп. (чотири тисячі дев'ятсот грн. 00 коп.) заборгованості, 102 грн. 00 коп . (сто дві грн. 00 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп . (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Рішення підписано 23.01.12р.