Рішення № 21202044, 24.01.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

24.01.2012Справа №5002-21/5190-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом Альтера»,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма КРАФТ ГмбХ»,

про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 15740,77 грн.

Суддя Господарського

Суду Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача не зявився

Від відповідача не зявився;

Сутність спору: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дом Альтера» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма КРАФТ ГмбХ», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 15740,77 грн. боргу за поставлений товар. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі розраховувався з позивачем за поставлений за договором поставки № 1159/ПКСМФ від 01.12.2009 р. товар.

У засідання суду представник позивача не зявився, про день слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, не надав.

Представник відповідача у судові засідання, які були призначені на 20.12.2011 р., 12.01.2012 р. та 24.01.2012 р., не зявився, про день слухання справи повідомлявся належним чином. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надав.

24 січня 2012 р. до Господарського суду Автономної Республіки Крим від відповідача надійшла телеграма, у якій він просить перенести слухання справи у звязку з участю в іншому суді.

Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення слухання справи виходячи з наступного.

Як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у позивача та відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за їх думкою, для розгляду спору. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2009 р. між Постачальником (Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дом Альтера») та Покупцем (Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма КРАФТ ГмбХ») був укладений договір поставки № 1159/ПКСМФ.

Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до умов укладеного договору Постачальник (позивач) зобовязується поставляти Покупцю (відповідачу) алкогольній напої, продукти харчування та інше, партіями відповідно до замовлень Покупця, а Покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах договору. Найменування, асортимент, ціна, кількість товару кожної партії вказується у витратних та товарних накладних

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Пунктом 3.1. договору сторони визначили, що товар поставляється Покупцю транспортом за рахунок Постачальника.

01 грудня 2009 сторонами договору поставки було підписано протокол розбіжностей та доповнень до договору поставки, згідно якому Постачальником запропоновано пункт 3.1. договору викласти у редакції: «Товар поставляється Покупцю транспортом та за рахунок Покупця»; у свою чергу Покупцем запропоновано пункт 3.1. викласти у редакції: «Товар поставляється Покупцю транспортними силами та за рахунок Покупця на його склади».

Пункт 3.3. договору поставки встановлює, що приймання всієї партії товару за якістю та кількості здійснюється Покупцем (його структурним підрозділом або належним чином уповноваженими третіми особами) в момент передачі товару від Постачальника до Покупця в порядку та строки, встановлені діючим законодавством України.

Додатковою угодою від 01 грудня 2009 р. до договору поставки Покупець та Постачальник дійшли згоди про наступне: Покупець надає право приймання товару та підпису супровідних документів (податкової накладної, товарно-витратної накладної, приймального акту та акту бою/нестачі) при постачанні товару за договором поставки від 01 грудня 2009 р. наступним особам - ОСОБА_2

За видатковою накладною № 1ТДСФ03982 від 26.12.2009 р. на суму 3249,82 грн. (з урахуванням ПДВ) та № 1ТДСФ03983 від 26.12.2009 р. на суму 3130,24 грн. (з урахуванням ПДВ), від одержувача накладна підписана особою яка документально не зазначена як уповноважена, а саме ОСОБА_1 За видатковою накладною № 1ТДСФ03986 від 26.12.2009 р. на суму 1627,35 грн. (з урахуванням ПДВ) та № 1ТДСФ03979 від 26.12.2009 р. на суму 650,80 грн. (з урахуванням ПДВ) від одержувача накладна підписана особою яка документально не зазначена як уповноважена, а саме ОСОБА_3. Штампів підприємства відповідача вказані накладні не мають.

У видаткових накладних № 1ТДСФ03981 від 26.12.2009 р. на суму 1860,86 грн. (з урахуванням ПДВ) та № 1ТДСФ03980 від 26.12.2009 р. на суму 1616,53 грн. (з урахуванням ПДВ) у якості одержувача товару вказаний уповноважений представник ОСОБА_2

Відповідно реєстру документів (а. с. 21) відповідачем проведено часткову оплату за накладною № 1ТДСФ03979 від 26.12.2009 р., яка підписана ОСОБА_3.

Таким чином, суд приймає у якості доказу заборгованості зазначену накладну, оскільки відповідач діями щодо оплати частини боргу визнав наявність такої поставки.

Також реєстром документів (а. с. 21) вказані накладні, за якими проведено часткову оплату, а саме № 3981 від 26.12.2009 р. та № 3903 від 12.12.2009 р., що підписані уповноваженою особою ОСОБА_2

Приймаючи до уваги, що позивачем не доведено повноваження осіб на приймання товарів, зазначених у накладних № 1ТДСФ03982, № 1ТДСФ03986, № 1ТДСФ03983, № 1ТДСФ03903 суд не має підстав вважати такі накладні належним доказом прийняття товару відповідачем.

Таким чином, доведеною належними доказами є поставка товару позивачем відповідачу за накладними № 1ТДСФ03981 на суму 1860,86 грн., № 1ТДСФ03980 на суму 1616,53 грн., № 1ТДСФ03979 на суму 650,80 грн., за вказаними накладними позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 4148,19 грн.

Як визначили сторони у пункті 4.2. договору Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника або іншим шляхом, що не суперечить чинному законодавству, на умовах відстрочення платежу, строком реалізації товару відповідно накладних до 14 календарних днів.

Однак відповідач, у порушення умов укладеного договору, товар поставлений позивачем сплатив не в повному обсязі та не в обумовлені договором строки, здійснивши лише часткову оплату в розмірі 1767,33 грн., що привело до утворення заборгованості в розмірі 2380,86 грн.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не надав доказів погашення виниклої заборгованості.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 25 січня 2012 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.. ст.. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма КРАФТ ГмбХ», м. Красноперекопськ (юридична адреса: м. Красноперекопськ, вул. Мендєлєєва, 30; код ЄДРПОУ 22245898, п/р 26007000232407 в АКБ «НБРР» м. Сімферополь, МФО 384577, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом Альтера», м. Донецьк (м. Донецьк, вул.. Університетська, 80-В; р/р 26004001000642 в ТОВ КБ «Український фінансовий світ», МФО 377777, код ЄДРПОУ 36167449, свідоцтво ПДВ 1001143333, ІПН 361674405647, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму заборгованості за поставлений товар в розмірі 2380,86 грн., а також судовий збір в розмірі 221,63 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині вимог щодо стягнення заборгованості в розмірі 13359,91 грн. відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЧонгова С.І.